В Україні нині налічується понад 2,6 мільйона людей з особливими потребами, котрі потребують забезпечення засобами реабілітації, зокрема протезами. А кількість скалічених під час бойових дій на сході нашої країни, на жаль, чимала, а отже, зросте й потреба у візках, милицях, протезах ніг, рук, очей тощо. І в цей час, коли ми у стані війни, Кабмін видає постанову про скорочення і об’єднання вітчизняних заводів, що виготовляють протези.

Однак чи доречні такі складні зміни у протезній галузі саме тепер — у період бойових дій, коли потреба у протезуванні актуальна як ніколи. Адже за тими ж даними Мінсоцполітики, вже три тисячі скалічених воїнів АТО є потенційними клієнтами протезних підприємств — підприємств, які планують у тому ж міністерстві скоротити.

Позиція депутатів

Звісно, громадськість з цим змиритися не може. Гостра критика на адресу уряду прозвучала і від голови та членів Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Зокрема голова комітету Валерій Сушкевич під час брифінгу, присвяченого цьому серйозному питанню, заявив:

— Згідно з урядовою постановою планується злиття низки протезних заводів у регіонах України. Серед них, зокрема, об’єднуються луганський та донецький заводи, планується також злиття хмельницького з вінницьким заводом, миколаївського з одеським… Але прикро, що ті заводи, які внаслідок злиття стануть просто цехами, на сьогодні є потужнішими, ніж ті, до яких їх приєднують. Якщо хтось думає, що така реформація заощадить бюджетні кошти, то глибоко помиляється. А ось до банкрутства це справді може призвести. А цього не можна допустити, особливо під час воєнних подій. Навпаки, влада повинна підтримати ці заводи, щоб вони якісно та ефективно виготовляли технічні засоби реабілітації, яких уже тепер потребують поранені та скалічені війною люди.

Аби протез був якісним, при його виготовленні потрібно враховувати багато нюансів. Фото Володимира ЗAЇКИ

Позиція громадськості

Також проти рішення уряду виступили інваліди, батьки дітей-інвалідів, директори заводів, що виготовляють протезну продукцію. Вони закликають Кабінет Міністрів та Президента України скасувати рішення про злиття підприємств, що забезпечують інвалідів протезами.

Активісти інвалідних рухів скаржаться на те, що організація протезування в нашій країні і так останніми роками постійно погіршувалась, а тепер, у зв’язку з реформуванням цієї галузі, взагалі занепаде. Нині, приміром, захисникам, котрі воювали у зоні АТО і потребують протезування, доведеться наштовхуватись на міцну стіну бюрократизму й непорозуміння. Мало того, що їм спочатку доведеться одержати статус учасника АТО, а, як відомо, уряд ще не затвердив самого механізму його надання, потім для отримання протезів їм необхідно зібрати чималу купу папірців. А ще й у разі ліквідації місцевого заводу долати сотні кілометрів до іншої області, щоб замовити протез. А далі чекати місяць чи більше на його виготовлення і знову їхати по нього. Не зовсім зрозуміла й ситуація з коштами, які виділяє держава на протез. Бо якщо він складний і коштує набагато більше, ніж на нього виділено грошей, то замовник не може доплатити різницю — йому потрібно платити повну вартість виробу. Тоді людина не витримує і шукає можливість купити протез за кордоном.

З проблемами вітчизняного протезування вже 16 років стикається Олена Чинка — бронзовий призер Європи зі спортивних танців на візках та президент ВГО «Фонд підтримки і розвитку мистецтва та спорту «Єдина країна». Після страшної аварії Олені ампутували обидві ноги і відтоді вона живе з протезами.

— Мене дивує рішення уряду про скорочення протезних підприємств, воно зовсім не відповідає інтересам інвалідів, — говорить Олена. — Хто-хто, а я добре знаю, що таке замовити протез, а мені ж їх потрібно два.

Можна тільки уявити, як незручно буде людині, котра замовляє протез, їхати по нього до іншого регіону. Якщо це протез ноги, то спочатку виготовляється пробний варіант, з яким потрібно вчитися ходити тиждень або два, щоб з ним було комфортно, і лише потім уже роблять постійний протез. А де ж в такому разі людина, поки вчиться ходити з протезом, має проживати, за що харчуватися?..

Та найбільша проблема у вітчизняному протезуванні — це не вистачає майстрів, справжніх професіоналів своєї справи, бо вони не розвиваються, не цікавляться новинками у світі протезування у Європі чи Америці. Недавно я була на ортопедичній виставці у Німеччині й не помітила там жодного представника від українських державних протезних підприємств. Скільки нюансів треба знати і враховувати при виготовленні протеза! Наприклад, я веду активний спосіб життя і мені необхідно мати відповідний протез з якісним рухливим суглобом та міцними стопами. А для людей літнього віку потрібні протези з менш рухливими частинами.

Тому нам не скорочувати треба протезну галузь, а вдосконалювати й модернізувати.

ОФІЦІЙНО

Позиція Мінсоцполітики

Як повідомляє Мінсоцполітики, незважаючи на складну політичну та економічну ситуацію у державі, реорганізація протезних підприємств дасть змогу скоротити витрати на адміністративний апарат, модернізувати управління протезною галуззю та покращити якість продукції.

Таким чином, Тернопільське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство приєднається до Львівського КЕПОП, Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство та державне підприємство Київський завод «Імпульс» — до Київського КЕПОП та ін. При цьому не відбудеться скорочення виробничого персоналу і всі підприємства залишаться у державній власності. До того ж урядом передбачено ліквідацію промислового об’єднання «Укрпротез», яке не задіяне у виробничому процесі виготовлення технічних засобів реабілітації, а виступає лише посередником з повноваженнями адміністратора.

Такі зменшені управлінські витрати, за розрахунками міністерства, начебто заощадять 10 мільйонів гривень на рік. І ці гроші буде спрямовано як додатковий фінансовий ресурс для виготовлення протезів…

ДО РЕЧІ

 Бюджет підтримає учасників АТО

Кабінет Міністрів ухвалив рішення надати пораненим учасникам АТО право на позачергове протезування за рахунок державного бюджету. Про це повідомила міністр соціальної політики Людмила Денісова. На такі цілі буде виділено додатково 279 мільйонів гривень.

Міністр наголосила: право на безкоштовне протезування учасники АТО матимуть незалежно від встановлення їм інвалідності. Це передбачено змінами до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, які схвалено урядом. «Багато хто з поранених воїнів не хоче встановлення інвалідності, адже це не дасть змоги їм у подальшому служити в армії. Такі бійці зможуть отримати протез від держави незалежно від того, чи встановлено їм інвалідність», — пояснила Людмила Денісова.

Як повідомила прес-служба Мінсоцполітики, вартість протезів для учасників АТО не обмежена. «Держава оплатить той протез, який буде потрібен конкретній людині.

В разі, якщо виготовлення такого протезу в Україні є неможливим, вона буде протезуватися за кордоном. Міністерство соцполітики розробило відповідне рішення», — заявила Людмила Денісова.

За оперативними даними Міністерства охорони здоров’я, важкі поранення і травми отримало понад 3000 осіб. Більшість з них будуть потребувати протезування та забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. Проте остаточну кількість осіб, які потребуватимуть соціального захисту, можливо визначити після проведення повного лікування та медичної реабілітації постраждалих учасників АТО.

Від редакції. Безумовно, проблема функціонування протезних підприємств, особливо нині, коли через події на Донбасі значно збільшується кількість їхніх клієнтів, дуже болюча. Як її розв’язати передусім на користь інвалідів? Дискусії тривають. «Урядовий кур’єр» тримає тему на контролі, і ми сподіваємося, що проблему розв’яжуть на користь людей, яким потрібно протезування.