Жодна людина у світі — пересічна чи високопосадовець — не може обійтись без інформації та аналізу цифр. У сучасному світі вже не можна уявити себе без наукової галузі й практичної, яка обробляє великі потоки даних. А зветься вона коротко та лаконічно — статистика. 5 грудня наша держава відзначає День працівників статистики України. «УК» взяв інтерв’ю у виконувача обов’язків голови Держстату України Ірини ЖУК, яка розповіла про здобутки та плани свого відомства.
— Ірино Миколаївно, стратегічними документами на державному рівні передбачено реформування багатьох галузей, зокрема й статистики. Що вже зроблено у цьому напрямі?
— Реформування державної статистичної діяльності визначається довгостроковими програмами розвитку. Нині Держстат реалізує вже п’яту таку програму — Стратегію розвитку державної статистики до 2017 року. Насамперед у своїй роботі орієнтуємося на відповідні державні документи, зокрема Стратегію «Україна-2020», ініційовану Президентом України програму діяльності уряду, а також на зобов’язання України у контексті європейської інтеграції.
В Угоді про асоціацію України з ЄС одним із напрямів співробітництва визначено поступову гармонізацію української системи з європейською. Тому зараз дуже актуально адаптувати нормативно-правову базу до європейських вимог. Цього року розроблено та схвалено урядом дуже важливі зміни до Закону України «Про державну статистику». Передусім вони стосуються професійної незалежності національного статистичного органу. Це один із фундаментальних принципів ООН.
Для забезпечення прозорості роботи й сприяння розвитку ефективної та професійно незалежної державної статистики передбачено створити Національну раду з питань статистики, до складу якої увійдуть представники різних груп користувачів. Також Держстат визначено основним суб’єктом обміну статінформацією зі статистичними органами ЄС, міжнародними організаціями і статслужбами зарубіжних країн, що відповідає європейській практиці. Сподіваємося, найближчим часом ці зміни Верховна Рада ухвалить. З основних наших досягнень, які дозволять зробити державну статистику більш ефективною, хочу виділити два головні. По-перше — це зміни до закону, про які я вже сказала, по-друге — оптимізація структури територіальних органів Держстату. У цьому році здійснено великий крок у напрямі переходу на дворівневу систему збирання, обробки та поширення інформації із застосуванням так званого процесного методу. Цей метод базується на загальній моделі статистичного виробництва за бізнес-процесами, яка прийнята за основу для організації статистики у більшості європейських країн. У результаті проведеної роботи та перерозподілу функцій між центральним і територіальним рівнями оптимізовано структуру органів статистики, зокрема зменшено кількість підрозділів районного рівня, та на 20% скорочено чисельність працівників.
— Яку роботу проводите з тими, хто надає статистичну звітність, та з користувачами?
— У роботі з респондентами для нас важливе зменшення звітного навантаження. З цією метою ми оптимізуємо інформаційні потоки й уникаємо дублювання даних у формах державних статспостережень і адмінзвітності. Тому значно розширили взаємообмін інформацією між органами статистики та іншими державними органами на основі відповідних угод (нині їх 46). Це дає змогу скоротити обсяг статзвітності.
Наприклад, у цьому році респонденти подавали 155 форм звітності, наступного передбачено скасувати 18 із них. Також ми працюємо над удосконаленням звітно-статистичної документації, що значно скорочує час на її заповнення. Зменшенню навантаження сприяє й удосконалення системи електронної звітності: зараз майже 80% форм респонденти можуть подавати в електронному вигляді.
На сайті Держстату запроваджено новий сервіс для респондентів «Пошук за кодом ЄДРПОУ». Увівши свій код, підприємство бачить, яку статистичну звітність і коли воно має подавати. Сервіс досить затребуваний, і ми отримуємо чимало схвальних відгуків. Щодо користувачів скажу: Держстат готує велику кількість тематичних і комплексних публікацій. Зокрема за 11 місяців цього року тільки на центральному рівні ми видали більше 280 експрес-випусків, понад 180 статистичних бюлетенів, 50 доповідей і 40 статистичних збірників. Електронні версії всіх публікацій розміщено на нашому сайті. Упродовж року органи державної статистики опрацювали та надали відповіді майже на 3800 запитів про доступ до публічної інформації та на понад 3500 звернень громадян.
— Наскільки важливе у контексті європейської інтеграції для статистики міжнародне співробітництво?
— Усі напрями діяльності органів державної статистики орієнтовані на максимально повне запровадження міжнародних, перш за все європейських статистичних норм і стандартів. Цього року переважну частину заходів щодо вдосконалення статистичної інфра?структури, методології, організації статистичних спостережень, розвитку інформаційних технологій здійснювали в межах проекту Твіннінг «Посилення потенціалу офіційної статистики», який завершується у грудні. Активно співпрацюємо й з ЄЕК ООН, МОП, ЄАВТ, ОЕСР, Фондом народонаселення ООН та іншими. У нинішньому році Держстат подав до Євростату заявку на проведення у 2016-му повторної адаптованої глобальної оцінки (АГО) національної статистичної системи. Перша така оцінка була в 2011 році. Тоді європейські експерти досить високо оцінили державну статистику України та надали рекомендації щодо її подальшого розвитку. Зараз розпочинається другий раунд АГО для країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Мета заходу — оцінити прогрес у реалізації наданих рекомендацій і відповідності державної статистики та національної статистичної системи в цілому європейським нормам і стандартам.
Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ірина ЖУК. Закінчила Київський інститут народного господарства за спеціальністю «статистика». З 1980-го працювала в Центральному статистичному управлінні УРСР на різних посадах. У 1995—2014 рр. — начальник відділу, начальник управління, директор департаменту Держстату. У жовтні 2014 року її призначили заступником голови Держстату, вона також виконує обов’язки керівника національного статистичного відомства.
Ми в Google+