Першими під перевірку потраплять приблизно 100 суддів, у яких закінчується 5-річний термін перебування на посаді. Цей процес розпочнеться вже у середині лютого. Поки що він проходитиме згідно з положеннями закону про справедливий суд. Надалі систему очікує повне перезавантаження, обіцяють депутати.

Прокурорам переглянуть повноваження

Днями Верховна Рада ухвалила судову реформу в першому читанні. За проект змін до Конституції в частині правосуддя проголосували 244 народні депутати. Проект вніс Президент повторно, він пройшов експертизу Конституційного суду. Зокрема у першій редакції документа запропоновано відібрати в парламенту право висловлювати недовіру Генеральному прокуророві. Ця норма спричинила найбільше дискусій та негативу, тому в підсумковій редакції, яку підтримали нардепи, ці норми було вилучено. Згідно із законопроектом, за парламентом залишається право висловлювати недовіру Генпрокуророві.

Також запропоновано вилучити з Конституції України розділ VII «Прокуратура» в повному обсязі, а наведені відповідно до міжнародних та європейських стандартів положення, що визначають юридичний статус органів прокуратури, внести до розділу VIII «Правосуддя».

Зокрема з переліку функцій прокуратури вилучено деякі невластиві (за європейськими стандартами) функції: нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами (так званий загальний нагляд); нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Як наслідок запропонованих змін органи прокуратури отримають широкі процесуальні можливості для набагато якіснішого виконання властивих прокуратурі функцій: підтримання публічного обвинувачення в суді, процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними й іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Законопроект пропонує встановити, що суддю Конституційного суду можна звільнити тільки за рішенням КС не менш як двома третинами його конституційного складу. Запропоновано й передбачити, що суддю КС не можна притягти до відповідальності за голосування у зв’язку з прийняттям судом рішень і надання їм висновків, за винятком скоєння злочину або дисциплінарного проступку. Крім того, без згоди Конституційного суду суддю не можна затримати чи заарештувати, за винятком затримання під час або відразу після скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Є в законопроекті й пропозиція позбавити парламент права давати згоду на арешт суддів. Так, за документом, на арешт судді потрібна згода Вищої ради правосуддя — саме на цей орган глава держави пропонує перетворити Вищу раду юстиції. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не зможуть затримати або тримати під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу  після скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Проект закону передбачає позбавити Президента права створювати суди. Повноваження зі створення, ліквідації та реорганізації судів передадуть депутатам. Передбачено, що до впровадження нового адміністративно-територіального устрою відповідно до змін до Конституції щодо децентралізації влади, але не пізніше, ніж до 31 грудня 2017 року, створює, реорганізує та ліквідує суди Президент.

Законопроект містить норми про ліквідацію суддівської недоторканності, автоматичну відставку судді у разі непроходження переатестації, значно збільшується прозорість у підборі суддівських кадрів і підвищується відповідальність суддів за винесення неправосудних рішень.

Остаточно закон про внесення змін до Конституції України мають ухвалити на наступній сесії конституційною більшістю (не менш як 300 голосів).

Три рівні правосуддя

Очікують, що реформа передбачає повне перезавантаження системи, бо створює триланкову систему судів. Згідно з цією системою, левову частку справ розглядатимуть місцеві суди. Другою ланкою визначено апеляційні, третьою — Верховний суд. Коментуючи законопроект, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підкреслив, що зміни до Конституції повинні означати не переатестацію нинішніх суддів, а перевірку кожного судді, проходження тестів і з’ясування, які вироки він виносив.

Глава уряду наголосив, що реформування правоохоронної системи «абсолютно пов’язане» із судовою реформою. «Поліцейські виконають свій конституційний обов’язок — заарештують злочинця, оформлять усі необхідні папери й передадуть відповідну справу в суд. А там сидить суддя, який за оплату скаже, що не було злочину. Як це відбувається щодня. Тоді така суддівська система дискредитує Національну поліцію, дискредитує всі реформи в країні», — зазначив він. Тому, на його думку, голосування за цей документ стало першим кроком до того, щоб судді не були корумпованими.

«Судова реформа передбачатиме повне перезавантаження судової системи», — зазначив глава профільного Комітету ВРУ з питань правосуддя Руслан Князевич. На переконання голови фракції «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка, повна переатестація суддів може початися вже у вересні за умови ухвалення змін до Конституції в частині правосуддя навесні.