На форум, який традиційно організовує Асоціація міст України, цього разу в Одесу з’їхалося понад 500 представників територіальних громад з різних куточків України, депутатів, урядовців. Найпопулярнішим словом усіх трьох днів роботи стало «діалог». Як на мене, він був ефективним: учасники не просто слухали, а й чули одне одного. Розмовляли про речі зовсім не смішні: тарифоутворення, енергоефективність крізь призму секторальних реформ і місцевий економічний розвиток, без якого не буде ні сильних громад, ні могутньої держави.

Найцікавішим видався день діалогу «Сталий місцевий економічний розвиток», який відкрив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Він поділився з учасниками форуму довгоочікуваною новиною: «29 липня я підписав закон №3508-д і передав його на підпис Президентові. Він стосується тарифоутворення і відшкодування різниці в тарифах, що утворилася в попередні роки. Ми дали Кабінету Міністрів інструмент для розв’язання головних проблем тепло— та водопостачання, скориставшись яким, можна зробити так, щоб тарифи не були шоковою терапією, а їх утворення стало прозорим і прогнозованим.

Коли політизація не допомагає

Є інші нещодавно ухвалені й важливі для місцевого самоврядування закони, серед яких про індустріальні парки, що дає змогу залучати інвесторів, і про старост. Триває дискусія навколо ухваленого в першому читанні законопроєкту №5600. З одного боку, це виклики, з іншого, — можливості наповнення бюджетів громад. І тут не може бути жодної політики, адже за місяць починається осінь, яка не буде легкою. Люди не ділять владу, а спитають з усіх нас. Тому рухаємося шляхом децентралізації через відкритий діалог і якісно виконуємо кожен свою роботу».

Справді, болюче для кожного з нас питання тарифів традиційно заполітизовано. Згадаймо солодкі обіцянки про їх зниження напередодні кожних чергових виборів. Зате після виборів усе відбувається навпаки. Ось чому на форумі однією з головних прозвучала тема деполітизації місцевих виборів.

До речі, минулі місцеві вибори без участі партій відбувалися лише в тих громадах, де менш як 10 тисяч жителів. Плоди політизації місцевого самоврядування пожинаємо нині, коли формування тарифів від НКРЕКП перейшло до місцевої влади, але на основі захмарної ціни на газ, яку диктує світова кон’юнктура. Тож осінь у громадах може бути продовженням гарячого літа. І зберегти холодну голову для керівників на місцях важливо.

Змінити філософію співпраці

До речі, про співпрацю місцевого самоврядування з виконавчою та представницькою владою на місцях теж говорили чимало. Нині похвалитися її ефективністю може небагато хто. Що й казати, живемо в часи перемін: новий адміністративно-територіальний устрій, незбалансованість повноважень, які часто дублюють, держава не сповна забезпечує делеговані повноваження фінансовим ресурсом.

«Ми сформували новий територіальний устрій на рівні громад і районів, але не вибудували нової системи влади. Зрозуміло, що вона має бути максимально ефективною, — сказав заступник міністра розвитку громад та територій один з ідеологів реформи з децентралізації В’ячеслав Негода. — Головне на цьому шляху — зміни до Конституції. Без них не зможемо говорити про гармонійне самоврядування на всіх рівнях.

Асоціація міст України бере активну участь в обговоренні змін до Конституції, які, сподіваюся, ухвалять найближчим часом. Варто усвідомлювати, що не може бути ефективного самоврядування без ефективної виконавчої влади. Це важливі стовпи розвитку місцевої демократії, це те, що ми заклали в бачення децентралізації на її початку в концепції реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади.

У нинішньому правовому статусі адміністрації залишатися не можуть. Проєкт закону «Про місцеві державні адміністрації» ухвалено в першому читанні, восени буде друге. У ньому ми змінюємо філософію в підходах: кожна гілка влади займається своєю роботою, без дублювання того, що робить інша.

Перед змінами до Конституції слід ухвалити багато важливих рішень. Ідеться про вже ухвалені на засіданні уряду зміни до Закону «Про місцеве самоврядування» та 33 секторальні закони у зв’язку зі змінами територіального устрою. Усі вони дуже важливі. Для нас принципово, що всі територіальні громади рівні, немає великих і малих ні щодо повноважень, ні щодо закріплених ресурсів.

До речі, дуже важливі зміни до Податкового кодексу, зокрема про сплату ПДФО до бюджетів громад від корпорацій, які мають там підрозділи».

Офіційний Київ не встигає за життям?

Фінансовий стан громад особливо турбує їхніх голів. Кажуть, номінально ресурсу нібито й більше, а насправді — ні, бо дорожчає абсолютно все.

«Делегованих повноважень у нас додається, — висловлює спільну думку керівників громад Оржицький селищний голова з Полтавщини, член правління Асоціації міст України Олена Сидоренко. — По-перше, катастрофічне недофінансування медичної й освітньої галузей. По-друге, досі не знаємо, якою буде ціна на енергоносії. Тож про який середньостроковий прогноз можна говорити? По-третє, навіть кредитів узяти не можемо, бо громади не підпадають під критерії Бюджетного кодексу. І це попри те, що саме громади взяли на себе левову частку відповідальності в період пандемії, держава долучилася значно пізніше.

Хотілося б більш комплексного й системного підходу до проблем самоврядування у законодавчих змінах та підзаконних актах, які часто не встигають за життям у глибинці».

«Для розвитку територій дуже важливі місцеві податки, тобто можливість для громад їх адмініструвати. Поки що ми її не маємо, — каже Хмельницький міський голова Олександр Симчишин. — Інфраструктура зношується й потребує дедалі більших вкладень. А Казначейство нещодавно почало затримувати фінансування за незахищеними бюджетними статтями. Як це розуміти? 80% ПДФО на місцях було б і справедливим підходом, і нашою прямою зацікавленістю».

«Але ж, — відповідає на зауваження заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев, — тоді певний відсоток надходжень слід забрати з держбюджету, а там потреба теж у рази перевищує наявний ресурс. Є питання до ефективності використання на місцях навіть тих коштів, які вже передбачено».

На підтвердження цього заступник міністра наводить приклад, який почув від дитини в «Артеку»: в її школі два роки лежить мультимедійна дошка, бо ніхто не знає, як її встановити. Перевірили. Так і є.

Таких прикладів чимало, зауважує заступник міністра, й це пряма відповідальність керівників громад.

А частку ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах, запропоновано підвищити з 60 до 65% одразу у двох законопроєктах — №5066 та 5066-1 з початку 2022 року. Це ще близько 11 мільярдів додаткового ресурсу на місцях. Ось тільки зараховувати його за місцем реєстрації підприємства чи самого працівника — питання дискусійне. У перспективі, кажуть у Мінфіні, це відбуватиметься за місцем проживання людини, хоч технічно це поки що складно, адже реєстрація в нас необов’язкова.

У головному фінансовому відомстві нині напрацьовують єдиний механізм вирівнювання спроможності територіальних громад та міжбюджетних відносин, адже модель, яка діяла на початку реформи з децентралізації, застаріла. І ключове тут ПДФО та реальна чисельність населення. Але щоб підтягнути до базового рівня громади з низьким індексом платоспроможності, потрібен поступ інших.

Шанс на економічний розвиток

«І тут значно важливіші не ті 5% ПДФО, а реальні механізми для залучення коштів інвесторів, — каже Бучанський міський голова з Київщини Анатолій Федорук. — А це закони про індустріальні парки № 4416-1 і про регулювання містобудівної діяльності №5655, які ухвалено в першому читанні. Ми вдячні урядові та Мінрегіону, що взяли на себе цю роботу й попри опір нечесних учасників ринку сформували пакет змін до 30 законів. Приміром, №5655 революційний у містобудуванні, він стане каталізатором місцевого економічного розвитку», — зазначає пан Федорук. 

Голова підкомітету парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін додає: «Ми чуємо самоврядування і реагуємо на його запити. Визнаю, що місцеві вибори за участю політичних партій були помилкою, яку треба виправляти. А приміром, місцевий акциз із пального тепер залишається у громадах на постійній основі. Це рішення ухвалено конституційною більшістю народних депутатів, тому традиційних передноворічних квестів на цей предмет не буде.

Законопроєкт №4298 дає змогу перетворити РДА на органи префектурного типу і без змін до Конституції. А секторальні реформи часто не синхронізують з реформою з децентралізації.

Тому повертаючись до теми повноважень і ресурсів під них, закликаю колег восени чітко виписати власні та делеговані самоврядуванню повноваження і дати шанс громадам на прогнозований розвиток. Маємо у стислі терміни вдосконалити законодавство про співпрацю територіальних громад, про асоціації, про агломерації. Головним нашим контролером на цьому шляху буде громадянське суспільство».

ПРЯМА МОВА

Олександр СЛОБОЖАН,
виконавчий директор Асоціації міст України:

— Діалог на форумі був подекуди гострим, але справедливим і конструктивним. Асоціація міст України як місток між парламентом, урядом, нашими міжнародними партнерами і територіальними громадами ставила за мету, щоб вони почули одне одного й зробили відповідні висновки. Як на мене, почули. Чи зроблять висновки і які, побачимо найближчим часом, коли ухвалюватимуть самоврядні закони та підзаконні акти. І звісно ж, за рівнем виконання бюджетів усіх 1469 територіальних громад.

Ще один бонус від форуму — новий рівень взаємодії між громадами. Знаю, що про співпрацю вже домовилися Сарненська громада Рівненщини і Львівська міська, Великоомелянська Рівненщини та Оржицька Полтавщини та інших.

Ми систематизували і передали до парламенту й Кабміну понад 200 пропозицій від громад. Вони стосуються тендерних закупівель, відновлення індексації землі та майна, перегляду освітньої субвенції, розрахунків з НСЗУ та формування справедливих тарифів на медичні послуги й інших нагальних проблем.

Насамкінець.  До речі, відповідно до підсумків опитування, які навів В’ячеслав Негода, 59% жителів уже відчули поліпшення життя в умовах децентралізації або очікують на нього. 81% вважають, що ця реформа потрібна Україні.

Як на мене, це ті цифри, що не дають жодного морального права всім учасникам процесу ні на зниження темпів, ні на помилки на завершальному етапі реформи. Навіть попри те, що наш марафон із децентралізації дуже швидкий — для інших країн цей шлях був завдовжки 20, а то й 30 років.