Завдання уряду — створити умови, за яких українці будуть упевнені в майбутньому, бачитимуть перспективи зростання та гідної старості. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду. За його словами, уже сьогодні тисячі молодих людей в Україні інвестують кошти в пенсійні фонди, щоб забезпечити собі гідні пенсії.
І уряд активно працює над упровадженням другого рівня пенсійної системи. Під час засідання було затверджено створення робочої групи з питань запровадження обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення й розвитку недержавного пенсійного забезпечення, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.
«Проєкт упровадження накопичувальної пенсійної системи передбачає зниження податків, які платять українці до бюджету. Податки спрямовуватимуть на особисті пенсійні рахунки, де інвестуватимуться й примножуватимуться. Не буде жодних додаткових нарахувань для бізнесу. Тобто накопичувальна пенсійна система запрацює за рахунок тих податків, які люди й бізнес уже платять. Після виходу на пенсію людина отримає свої кошти, і це буде додатковий дохід до державної солідарної пенсії», — сказав очільник уряду.
Для запуску другого рівня пенсійної системи потрібно створити якісну інфраструктуру. «Потрібно правильно визначити інструменти, куди можна інвестувати кошти. Все має бути надійно й передбачувано», — підкреслив Прем’єр-міністр.
Важливим елементом другого рівня пенсійної системи, за словами Дениса Шмигаля, стане поява в Україні «довгих грошей». Тобто в країні з’явиться значно більший інвестиційний ресурс, який також сприятиме появі якісного фондового ринку й загалом розвитку економіки.
Податки — у розвиток країни
Прем’єр-міністр зазначив, що Україна долучиться до понад 100 країн світу, які впроваджують середньострокове бюджетне планування. Він нагадав, що нещодавно було затверджено два вкрай важливі документи: Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2022—2024 роки й Бюджетну декларацію на 2022—2024 роки.
«У Бюджетній декларації ми відобразили цілі державної політики у всіх галузях і обсяг коштів платників податків, які буде спрямовано на їхнє досягнення. Тобто люди побачать у перспективі трьох років, на що саме спрямують їхні податки», — зауважив Денис Шмигаль.
Відповідно до затверджених документів, дефіцит бюджету має повернутися до планових 3% уже з 2023 року, а державний борг планують зменшити до рівня менш ніж 50% ВВП. «Це означає, що ми менше витрачатимемо на обслуговування боргів і більше — на медицину, оборону та освіту. Також плануємо зменшити частку ВВП, яку перерозподіляє держава через свої видатки. Тобто більше грошей залишатиметься у людей та бізнесу, і вони самі зможуть вирішувати, як їх витрачати», — зазначив глава уряду.
Також, згідно з документами, зростання зарплат у наступні три роки сягатиме 8—10% на рік з урахуванням інфляції. А інфляція, як зазначив Прем’єр-міністр, має повернутися до таргету в 5% уже у 2023 році, а в 2022-му — 6,2%.
«Завдяки проведеним реформам уже у 2023 році зможемо вийти на стійкий тренд зростання економіки фактично у 5% щороку. Це дасть змогу забезпечити і зростання пенсій, і зростання зарплат, і збільшення видатків на медицину, оборону, освіту, дорожнє будівництво й підтримку бізнесу. Загалом видатки бюджету в наступні три роки також зростуть приблизно на 300 мільярдів гривень», — сказав Денис Шмигаль.
Ухвалені рішення
Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови, яка регулює граничну ціну на бензин і дизельне пальне, шляхом внесення змін до розрахунків їхньої середньої вартості, повідомляє Укрінформ. Згідно з пояснювальною запискою, затверджено зміни до постанови №1236 від 9 грудня 2020 року, яку постановою від 14 травня 2021 року доповнено пунктом, згідно з яким Кабмін встановив на період дії карантину граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного пального не вище 7 гривень за літр і бензину — не вище 5 гривень за літр.
Ухвалили урядовці й постанову «Про затвердження Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом», якою спростили процедуру надання в користування на умовах оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.
Було ухвалено постанову «Про функціонування Державного аграрного реєстру», якою визначено порядок його ведення та адміністрування, а також перелік його відомостей.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»