Бізнес, в основному великий, знову починає порушувати перед владою питання поступового запровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО), або простіше — касових апаратів, а також складсько-бухгалтерського обліку всіма підприємцями, незалежно від річного грошового обігу. Аргументує він свої пропозиції зростанням обсягів тіньової торгівлі в Україні, а тут — і нелегальні продажі та збитки легальних підприємців, і зарплата в конвертах. До речі, інша пропозиція — стовідсоткове перерахування заробленого на банківську картку працівника.

Звісно, недоплата і несплата податків державі — це самі мінуси: недофінансування бюджетних сфер, дефіцит Пенсійного фонду з усіма наслідками для людей, які стоять за ними. «УК» вирішив дізнатися, чи змінилося за рік ставлення експертів до «касової» ініціативи. Запитав і про стимули для переведення зарплат у безготівкову форму. 

Нагадаємо, у 2016 році РРО дозволили не застосовувати лише фізособам-підприємцям (платникам єдиного податку незалежно від груп), оборот яких не перевищує мільйона гривень. 

І, за інформацією директора департаменту аудиту Державної фіскальної служби України (ДФС) Наталії Рубан, це не спричинило падіння товарообігу в країні.

«Він, навпаки, зріс на кілька відсотків, причому активізувався й безготівковий розрахунок. І це добре, це теж внесок у виведення економіки з тіні. Спочатку ДФС звинувачували в тому, що РРО — це шлях до тотального контролю, це суцільне зло. Тепер сам бізнес починає пропагувати цю ідею. Але забезпечити чисті продажі самими касовими апаратами неможливо. Потрібно ще й об’єктивно знати, скільки вироблено товарів у країні, а також скільки імпортовано, аби не легалізувати контрафакт та контрабанду. Тобто йдеться про комплексне рішення», — каже Наталія Рубан.

Голова ДФС Роман Насіров вважає, що мікробізнес може не застосовувати РРО, але таки має бути складсько-бухгалтерський облік, тоді буде відомо, хто, що і в кого купив. Тобто буде відоме походження товару.

Не на часі

«Мабуть, як і більшість підприємців малого бізнесу, я ставлюся до ідеї запровадити РРО і складсько-бухгалтерський облік украй негативно, — зазначив «УК» генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець. — За статистикою, левова частка фізосіб-підприємців і малих підприємств працюють за спрощеною системою оподаткування, яка передбачає спрощений порядок сплати податків і зборів, обліку та звітності. Оскільки дуже багато підприємців працюють або самостійно, або мають кілька найманих працівників, їм обтяжливо утримувати бухгалтерів, вести в повному обсязі облік доходів, витрат, товарно-матеріальних цінностей. Саме тому свого часу (1998 рік) й було запропоновано упровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва. Ця система повністю себе виправдала і дала могутній поштовх  розвитку малого бізнесу».

В’ячеслав Биковець категоричний: «Будь-які намагання запровадити РРО і складсько-бухгалтерський облік для таких суб’єктів, по-суті, знищують спрощену систему й унеможливлюють їхню подальшу діяльність. Адже існування такої системи — це прозорий механізм сплати податків і зборів, оскільки, незалежно від доходів, результатів діяльності, підприємець сплачує встановлений розмір єдиного податку і єдиного соціального внеску».

Голова Державної регуляторної служби (ДРС) України Ксенія Ляпіна наголошує: «Якщо для супермакету складсько-бухгалтерський облік та касовий апарат — це інвестиційна складова, тобто без такого обліку вони втрачатимуть товар, нестимуть збитки, то для малого підприємця з оборотом до мільйона гривень на рік, обіг товарів якого вміщується в зошит у клітинку, як касовий апарат, так і бухгалтерська система обліку — зайве навантаження, яке нічого не дає для розвитку його бізнесу. Тому, вважаю, що й надалі не варто включати в цю систему таких суб’єктів мікробізнесу, принаймні найближчі п’ять років, доки економіка істотно не зросте».

А щодо того, аби таки почати включати в цю систему підприємців, які працюють із групами товарів, які називають ризиковими, тобто їх часто фальсифікують, підроблюють, постачають контрабандними каналами і продають через ФОПи, Ксенія Ляпіна каже: «Найбільш ризикові підакцизні товари, і там винятків щодо застосування реєстратора розрахункових операцій немає. Там сьогодні застосовують РРО і систему складсько-бухгалтерського обліку. Цей облік здається надто деталізованим і обтяжливим, тому і його варто було б спростити. Є план упровадити електронний облік акцизних накладних зі штрих-кодами на рівні оптових компаній. Це значно полегшило б життя, не треба було б збирати звіти у роздрібних компаній. Тут процес має йти у напрямі спрощення, але сьогодні касові апарати у таких ризикових сферах  застосовують». 

Ризик неофіційності

«УК» також поспілкувався з експертами на тему зарплат у конвертах та виплат заробленого через банківську картку.

Насамперед зазначимо, що ДФС періодично звітує про виявлених неоформлених найманих працівників, які отримують зарплату у конвертах без жодних відрахувань до бюджетів. Лише за січень—серпень поточного року податківці знайшли 105 тисяч таких «нелегалів». Порушникам-працедавцям донараховують сотні мільйонів гривень заборгованих сум податків та штрафів. Тож, попри існування фінансових санкцій — 30 мінімальних зарплат за допуск працівника до роботи без оформлення плюс 10 мінімальних зар?плат адмінштрафу, — проблема не зникає. 

«Погоджуючись на зарплату в конверті (повністю або частково), працівник свідомо позбавляє себе соціального захисту або повністю, або частково (за умови виплати частини зарплати офіційно). Адже пенсію працівники отримуватимуть тільки з тієї суми заробітної плати, яка була нарахована офіційно. Неоформлений офіційно працівник взагалі ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо під час нарахування пенсії та її перерахунку в подальшому», — попереджає В’ячеслав Биковець.

«Так, нині за те, що податки не сплачено, а також за фіктивні відомості, якщо працівник ставить підпис, існує адміністративна та кримінальна відповідальність. Проблема в тому, що поки людина не відчуває необхідності легалізації свого заробітку. Жодні репресивні заходи не сприятимуть легалізації зарплат. Лише зв’язок самого працівника з легальністю свого заробітку дасть результати, наприклад, запровадження накопичувальної пенсійної системи», — переконана Ксенія Ляпіна. 

А стимулом, на її думку, повної виплати зарплат через банківську картку є дуже простий спосіб — перестати робити «банкопад», припинити банкрутство банків, навести лад на цьому ринку. «Сьогодні порушувати це питання, на мій погляд, не просто безглуздо, а й аморально. Банки один за одним лопалися, підприємці втрачали свої обігові кошти. Тож примушування їх нині до стовідсоткової виплати заробітної плати тільки через банківські картки, як мінімум, може призвести до соціальних вибухів серед самих працівників, які втрачатимуть власні кошти. Тобто після підвищення надійності банківської системи можемо говорити про її використання у зарплатних проектах», — констатує голова ДРС.

В’ячеслав Биковець наголошує на тому, що підприємців насамперед варто стимулювати повністю виплачувати заробітну плату як таку. І зовсім не важливо, буде вона виплачена готівкою чи через банківську картку. У підприємців сьогодні і так багато проблем, які виникають через небажання чиновників різного штибу поліпшувати підприємницьке середовище. Брак кредитних ресурсів, затримки з поверненням ПДВ, постійні наїзди контролюючих органів, шалена корупція — ось далеко не повний перелік проблем, з якими стикається бізнес. Тому важливо, щоб у підприємця були кошти на заробітну плату працівникам. А буде це готівка чи гроші на банківській картці — не так важливо. Нині малий бізнес  у такому стані, що викликає занепокоєння: хоч би нам не повернутися до тих часів, коли зарплату видавали каструлями, відрами, лопатами та іншими товарами.