Попри велику кількість сортів озимої пшениці на насіннєвому ринку України, зокрема іноземної селекції,  в господарствах Полтавщини рік у рік перевагу надають районованим, тобто тим, які створили науковці селекційного центру Полтавського державного аграрного університету. «Урядовий кур’єр» попросив поділитися секретом такого патріотизму керівника цього центру Володимира ТИЩЕНКА.

У сусідів не завжди краще

— Володимире Миколайовичу, мабуть, ваші сорти високоврожайні?

— Так, у них значний потенціал урожайності, наповненості зерна. Вони стійкі до несприятливих погодних умов. Навесні цього року і в червні, коли наливалося зерно, сорти іншої селекції на території області сформували плюскле зерно, а наші «Царичанка», «Соната полтавська», «Оржиця нова», як завжди, високої якості. Таку інформацію я отримав цими днями з  господарств Глобинської, Кобеляцької громад, Кременчуцького району.

— Чи вирощують озиму пшеницю полтавської селекції в інших областях?

— Її вирощують у всій Україні й за кордоном, найбільше — в Казахстані. Там популярні виведені в нашому центрі сорти проса «Полтавське золотисте», «Попелюшка», «Біла альтанка».

— Які потужності вашого центру?

— Наявна в нас матеріальна база дає змогу вести селекційний процес. Ми ведемо селекцію п’яти зернових культур. Маємо всю необхідну техніку, 250 гектарів (25 тисяч дослідних ділянок) державної землі. Крім селекційної роботи, займаємося первинним насінництвом і розмноженням.

— А ще надаєте консультації.

— Це відбувається з ранку до вечора, щодня: «Володимире Миколайовичу, а скажіть, яка норма висіву?», «Чи пора сіяти просо?», «А як вирощувати просо пожнивне, поукісне?», «Скажіть, яка ваша пшениця за зимостійкістю, якістю?», «Як щодо стійкості до хвороб та шкідників?». Тобто постійно підтримую зв’язок з користувачами.

— То наскільки сорти полтавської селекції стійкі до хвороб?

— Ми давно опрацьовуємо технологію ведення селекційного процесу на природному фоні без застосування добрив та засобів захисту рослин. Тому сорти нашої селекції мають гени стійкості, наприклад, до бурої іржі, септоріозу, кореневої гнилі, фузаріозу колоса, високих і низьких температур. Це все ми опрацьовуємо шляхом добору батьківських компонентів.

Про те, що наші сорти надзвичайно стійкі, нам говорили й французькі та німецькі колеги. Вони дуже дивувалися, що ми в непростих умовах і з матеріально-технічним забезпеченням, далеким до досконалості, створили сорти, що в Європі показали високий рівень якості і стійкості до хвороб. За їхньою оцінкою, наші сорти гемогенні за більшістю ознак. Це дуже важливо. Ми, кажуть, у Європі застосовуємо молекулярно-генетичний аналіз і не спроможні досягати такого наукового результату. Коли вони сюди приїхали, першим їхнім запитанням було: «Чи можна нам залучити до схрещування ваші сорти?»

54 сорти озимої пшениці — наші

— Фірми, які забезпечують господарства області насінням польових культур, мають у розпорядженні калібрувальні заводи.

— Так. Ми користуємося послугами калібрувального заводу в селі Полузір’я біля селища Нові Санжари. Там калібрують здебільшого насіння районованих сортів озимої пшениці, його схожість 98—100 відсотків. У нас є що калібрувати.

У державний реєстр сортів України внесено 20 наших сортів озимої пшениці,  ще вісім проходять державне сортовипробування. Чимало високоврожайних сортів гороху, гречки. Ми створили ультраскоростиглий сорт проса, яке визріває за 45—50 днів. Його можна використовувати і як пожнивне, і як поукісне. У господарстві зібрали озимий ячмінь, ріпак, рано звільнили поля. Сіють просо і ще додатково отримують 6—7 тонн зерна. Навіть озиму пшеницю ми зібрали, пропонуємо: сійте просо! Посіють просо, і люди ще отримають 4—5 тонн зерна. Воно спроможне визрівати за цей короткий проміжок часу.

— Скільки сортів створили ви особисто?

— Працюю тут 48 років. За цей час мої вчителі створили сорти озимої пшениці «Коломак-5», Коломак-3» і «Українка полтавська». Решта її сортів, а також сорти гречки, проса, безлисточкового гороху створив я або виступав співавтором. Сорти моєї озимої пшениці мають назви річок, які протікають на Полтавщині: «Сагайдак», «Диканька», «Манжелія». Є іменні сорти: «Герой Антонець», «Валенсія», «Пабатка». Крім того, у нас є сорти пшениці «Соната полтавська», «Кармелюк», «Санжара», «Самара-2», «Магдалинівка» і чимало інших.

Усього за історію полтавської селекції створено 54 сорти. Усі їх внесено в держреєстр сортів України.

— Чи підтримуєте ви творчі зв’язки з іншими вітчизняними селекційними центрами?

— Звичайно. Продуктивно співпрацюємо з Одеським селекційно-генетичним інститутом. Через ворожі обстріли там є проблеми, але заклад не припинив роботу. Контактуємо з Білою Церквою.

— Якими питаннями ви тепер переймаєтеся?

— Удень і вночі нині турбуємося про долю нашого врожаю, тому що в області проходять дощі, а ми тільки почали його збирання. Хочемо якомога швидше віджнивувати, навіть звернулися по допомогу до студентів і учнів бречківської сільської школи. На території цього села розміщено наші дослідні ділянки. Комбайни наші до збирання готові, підготовлено й відремонтовано ґрунтообробну техніку, трактори.

— Пальним забезпечені?

— Буде й пальне, хоч і дорогувато, але що зробиш, треба виходити із ситуації, що є. Знаємо: буде в нас хороший урожай, буде й міцна економічна база у державі. А відповідно будуть кошти на потреби війська й населення. Тому наше найголовніше завдання тепер — зберегти селекцію і продовжувати вирощувати дуже високі врожаї цих культур.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир ТИЩЕНКО. Народився 19 січня 1951 року в селі Кам’яне Сахновщинського району Харківської області. Закінчив Полтавський сільгоспінститут за фахом «агрономія», аспірантуру при Харківському сільгоспінституті ім. В.В. Докучаєва, захистив кандидатську дисертацію у Харківському НДІ ім. В.Я. Юр’єва, докторську — в Київському інституті землеробства. Із 1972 року займається селекційною діяльністю. Із 1971-го досі працює у Полтавському державному аграрному університеті.

Завідувач кафедри селекції, насінництва і генетики ПДАУ, керівник селекційного центру цього вишу. Доктор сільськогосподарських наук, професор. Заслужений працівник сільського господарства України.