4 квітня стало для Північноатлантичного альянсу знаковим. Цього дня біля штаб-квартири НАТО було піднято прапор нового члена блоку — Фінляндії й уперше за останні шість років у Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ.

Комісія не мала змоги зібратися на високому рівні, оскільки вето на ці зустрічі із 2017 року накладала Угорщина. Так Будапешт демонстрував Києву свою незгоду з новим законом України про освіту, в якому врегульовано мовні норми освіти для представників національних меншин. Угорська влада не слухала жодних аргументів української сторони і не заспокоїлася навіть тоді, коли Київ змінив освітній закон, взявши до уваги рекомендації Венеційської комісії. У Будапешті заявляли, що знімуть вето із зустрічей Комісії Україна — НАТО, якщо Київ поверне мовне законодавство до норм 2015 року або раніших.

Усі ці роки Київ і Брюссель вигадували різні формати, які давали змогу представникам України спілкуватися з партнерами з НАТО, але формально не були засіданнями Комісії. Проте в цей час, коли Україна протистоїть широкомасштабному російському вторгненню, а НАТО визнає росію головною загрозою глобальній безпеці, всім стало очевидно, що вето на зустрічі Комісії Україна — НАТО — відверта маніпуляція Угорщини, яка намагається ставити свої національні інтереси вище від спільних інтересів усіх союзників. Тому Генсек НАТО Єнс Столтенберг скористався своїм правом в одноосібному порядку скликати засідання Комісії й пообіцяв, що користуватиметься ним і надалі.

Проте Будапешт висловлював невдоволення і в день засідання Комісії Україна — НАТО. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто написав у фейсбуці, що запрошення міністра закордонних справ України «порушує принцип єдності союзників у межах НАТО». Він додав, що Будапешт перестане блокувати зближення України з НАТО «тільки за умови, що українці повернуть угорцям Закарпаття права, якими вони користувалися до 2015 року». Угорський дипломат вважає, що головною метою міністерської зустрічі НАТО за участю України мала стати заява, що Північноатлантичний альянс «не бере участі у війні по сусідству з нами і необхідно зробити все можливе, щоб запобігти прямому конфлікту між НАТО і росією».

Нагода виправити помилки Бухареста-2008

Проте, на щастя, заяви Петера Сіярто не визначали порядку денного Комісії. Як повідомив журналістів під час брифінгу після засідання міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, він обговорив із партнерами подальшу військову підтримку Києва, а також перспективи членства нашої країни в Альянсі. За словами Дмитра Кулеби, в ході спілкування вдалося розблокувати основний базовий формат взаємодії на високому політичному рівні і є бажання провести таке засідання за участі Президента України під час саміту НАТО у Вільнюсі.

«Немає жодної втоми. Сьогодні лунали дуже чіткі слова не лише підтримки, а й оголошення нових зобов’язань. Нідерланди, наприклад, оголосили, що передають кілька десятків мільйонів євро у фонд НАТО, з якого фінансують проєкти для України», — сказав міністр.

За його інформацією, за підсумками засідання вдалося збільшити бюджет НАТО для фінансування проєктів для ЗСУ і пришвидшити постачання кількох типів зброї, яку вже було обіцяно. «Головної мети — пришвидшити отримання всього, що необхідно для контрнаступу, — було досягнуто», — заявив очільник МЗС.

Дмитро Кулеба розповів про дискусію щодо членства України в НАТО. «Ми мали відверту розмову, в буквальному сенсі сказали все, що думаємо. Тепер союзники мають між собою це обговорити і нарешті вийти на чіткий результат, якого буде досягнуто на саміті у Вільнюсі. Мій меседж був такий: Вільнюс-2023 — це нагода виправити помилки Бухареста 2008 року», — додав він, натякаючи, що на саміті НАТО у столиці Румунії 2008-го Україні не надали Плану дій членства в Альянсі через позицію Німеччини та Франції, які побоювалися роздратувати росію.

Проте нині питання надання Україні Плану дій членства в НАТО більше не стоїть на порядку денному, наголосив Дмитро Кулеба. «Тому що ми подали заявку на вступ. Ідеться про додаткове зміцнення всеосяжного пакета допомоги від НАТО. Це не може бути заміною для членства і не може бути умовою для членства. Це механізм практичної допомоги, який НАТО хоче зробити максимально потужним, а паралельно триває процес ухвалення політичних рішень щодо членства України в НАТО», — пояснив міністр.

Він зауважив, що на саміті НАТО у Вільнюсі Україна однозначно очікує на формалізовані рішення, які наближають членство України в НАТО. «Ми не шукаємо рішення, які лише констатують стан відносин. Повторення вкотре, що двері НАТО залишаються відчиненими, буде недостатньо», — категорично наголосив Дмитро Кулеба.

Підтримано програму переозброєння

Серед конкретних питань, які глава зовнішньополітичного відомства обговорив з колегами, було надання Україні винищувачів F-16. За його словами, про це йшлося під час деяких двосторонніх переговорів, що відбулися в межах міністерської зустрічі НАТО.

«Обговорення складалося із двох блоків. По-перше, ми розвінчали деякі аргументи тих, хто каже, що надання літаків — це занадто довго, складно і майже неможливо. Але ніхто не каже, що це непотрібно. По-друге, рішень немає, але я отримав запевнення, що з урахуванням наданої мною інформації про набагато вищу готовність України оперувати цими літаками, ніж дехто вважає, її обговорять у столицях із політичним керівництвом держав», — повідомив Дмитро Кулеба.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг  заявив, що міністри закордонних справ країн Північноатлантичного альянсу офіційно підтримали розроблення багаторічної програми підтримки України, яка допоможе їй зблизитися із блоком, здійснити перехід від обладнання та доктрин радянської епохи до стандартів НАТО та підвищити оперативну сумісність.

«Члени Альянсу чітко дали зрозуміти, що ми залишаємося послідовними в політиці відчинених дверей НАТО. Ми заохочуємо Україну продовжувати шлях реформ навіть у важкі часи. Ми обговорили важливість антикорупційних заходів, верховенства права та прав меншин», — зазначив Генсек.

Того самого дня відбулася церемонія офіційного прийняття Фінляндії до Північноатлантичного альянсу як тридцять першого члена організації. Фінський прапор підняли біля штаб-квартири НАТО у Брюсселі. «Від сьогодні 31 прапор майорітиме як символ нашої єдності та солідарності», — заявив Єнс Столтенберг. Він зауважив, що президент путін, розв’язавши війну проти Україну, замість «менше НАТО» досяг протилежного — «більше НАТО», і двері Альянсу відчинено для нових членів.

Президент Володимир Зеленський привітав Фінляндію та її президента Саулі Нііністьо зі вступом до Північноатлантичного альянсу. Про це він написав у твіттері. 

«В умовах російської агресії Альянс став єдиною ефективною гарантією безпеки в регіоні», — наголосив Президент. Він висловив сподівання, що Вільнюський саміт НАТО наблизить і Україну до  її євроатлантичної мети.