Вшанування Героїв Крут розпочалося біля Пам’ятного хреста на їхню честь на столичній площі Андрія Первозванного, де поблизу Аскольдової могили знайшли вічний спочинок кілька оборонців Києва. Сюди прибули Президент Петро Порошенко, Голова Верховної Ради Андрій Парубій, народні депутати України, члени уряду, ветерани АТО. Присутні вшанували подвиг українських юнаків хвилиною мовчання. Прозвучав Державний гімн України, після чого біля монумента воїни Почесної варти пройшли урочистим маршем.

Фото Володимира ЗАЇКИ

101 рік як одна мить

«Події 29 січня 1918-го назавжди вкарбувалися в пам’ять поколінь українців. Адже під Крутами творилася історія молодої, як і бійці-крутяни, держави. Держави, яка ціною неймовірних зусиль і трагічних втрат заявила про своє право бути вільною від ярма імперії, — наголосив Петро Порошенко. — Станція Крути — лише одна з численних битв в одвічному хрестовому поході Росії проти України, однак відважні патріоти, які захищали Україну під Крутами, — справжні Герої, завдяки яким таки постала наша незалежність. Як і сучасні Герої, які на своїх плечах міцно тримають нашу незалежність, захищають Батьківщину від зазіхань зухвалого агресора».

Того самого дня на Лук’янівському цвинтарі відбулося вшанування пам’яті Героїв Крут. Учасники заходу поклали квіти до могил Володимира Наумовича та Володимира Шульгина, випускників київського Університету Святого Володимира, які загинули під станцією Крути в нерівному бою з підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова. Свіжі квіти лягли й до могили українських поетів Олександра Олеся та Олега Ольжича, яких перепоховано на Лук’янівському цвинтарі.

У другій половині дня в Міжнародному виставковому центрі на Броварському проспекті Петро Порошенко взяв участь у Форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом». Там Петро Порошенко заявив про участь у президентській передвиборчій кампанії 2019 року: «Почуття глибокої відповідальності перед країною, перед сучасниками, перед минулими і прийдешніми поколіннями спонукали мене ухвалити рішення кандидувати ще раз на посаду Президента України».

Бій під Крутами — лише одна з численних сторінок одвічної агресії Росії проти України. Фото з сайту president.gov.ua

Бій за незалежність триває досі

У грудні 2017 року в Харкові проголосили так звану Українську Народну Республіку Рад, що де-факто була маріонетковим утворенням Москви (паралелі з терористичними утвореннями «ДНР-ЛНР» напрошуються апріорі). Уже на початку січня 2018 року більшовики взяли під контроль Харківську, Катеринославську та Полтавську губернії й почали наступ на Київ. Так більшовики оголосили УНР війну.

З 24 по 27 січня війська УНР вели важкі бої за станцію Бахмач. Після відступу до станції Крути їм на підтримку відправили Першу Українську юнкерську школу ім. Б. Хмельницького у складі понад 400 курсантів і першу сотню новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня Січових Стрільців (близько 130 осіб). До них долучилися майже 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва міста Ніжина.

29—30 січня вони вступили у зіткнення з більшовицьким корпусом, який складався майже з трьох тисяч бійців, мав підтримку артилерії та бронепоїзда. Запеклий бій, за різними оцінками, тривав від 5 до 10 годин, українці відбили кілька спроб штурму. Більшовики зазнали значних втрат (майже 300 загарбників, повідомляє УНІАН). Увечері українські підрозділи, користуючись присмерком, організовано відступили до своїх ешелонів. Однак 27 студентів та гімназистів, які перебували в резерві, під час відступу потрапили в полон. Наступного дня їх розстріляли. Згодом їх поховали в Києві біля Аскольдової могили.

Цей бій затримав просування ворога на чотири дні. Так добровольці врятували столицю, що виграло час для укладення Брест-Литовського мирного договору, що де-факто визнавав українську державність і виводив Україну з Першої світової війни.

Сучасні історики оцінюють втрати українців під Крутами у 70—100 загиблих. Серед них 37—39 вбитих у бою або розстріляних студентів і гімназистів. За даними Українського інституту національної пам’яті, на сьогодні вiдомi прізвища 20 з них.

Через заборону на дослідження теми в радянські часи надійної інформації про бій під Крутами і нині замало. Досі не вдається встановити особи та біографії всіх загиблих. 2006 року на місці бою під Крутами встановили меморіал.