І ось який висновок з цієї ситуації зробив Андрій Герус, голова Комітету ВР з питань енергетики і житлово-комунальних послуг: «Що менше Енергоатому у системі, то вища ціна електроенергії. (Передусім для власників приватних ТЕС. — Авт.). Звичайно, для когось Енергоатом — конкурент, а комусь хотілося б, щоб він помер. Але для всієї економіки та бізнесу це виробник найдешевшої електроенергії, який належить українцям і платить не тільки податки, а й дивіденди у державний бюджет України».

Беручи до уваги, що на антрацитових блоках запасів палива лише на кілька днів, зробив висновок пан Герус 11 листопада на своїй сторінці у Facebook, ситуація нагадує торішній вересень. Тоді ОЕС України була на грані колапсу.

Доводиться втручатися Президентові

На надзвичайно загрозливу ситуацію, яка склалася у структурі генерації ОЕС на максимумі електроспоживання у країні 10 листопада, цього самого дня відреагував глава держави. Як повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України, «Володимир Зеленський провів першу селекторну нараду, перебуваючи на самоізоляції після того, як дізнався про позитивний тест на коронавірусну інфекцію. Нарада була присвячена питанням роботи НАЕК «Енергоатом». Глава держави, за інформацією її учасників, поставив насамперед питання про те, як виконується його указ №406 від 22 вересня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики». Під час наради Президент висунув вимогу «невідкладно врегулювати питання заборгованості перед Енергоатомом за поставлену електроенергію задля забезпечення стабільної роботи компанії та повернути їй можливість фінансувати програми капітальних інвестицій, спрямовані на забезпечення і розвиток безпеки експлуатації АЕС».

Після цієї селекторної наради, яку проводив глава держави, перебуваючи на самоізоляції, в українських ЗМІ з’явилась інформація, яка підтвердила не лише досить напружені відносини між галузевим міністерством та Енергоатомом, а й назвала головні причини того, чому з 15 енергоблоків АЕС у роботі лише десять. Керівництво НАЕК вважає таку ситуацію штучним, необґрунтованим балансовим обмеженням міністерством потужностей енергогенеруючої компанії, її атомних станцій, що призвело до щомісячних збитків на рівні 1—1,5 мільярда гривень.

«Уперше в історії вітчизняної атомної галузі три енергоблоки було виведено в резерв на період від одного до трьох місяців, а решта працювала з обмеженням потужності від 10 до 40%».

Підсумком таких рішень Міненерго стало зростання виробництва тепловими електростанціями, більшість яких — власність відомого олігарха, перевищення їхньої частки над нинішніми обсягами генерації атомними станціями. У 2017—2019 роках вони виробляли понад 50—55% найдешевшої електроенергії у країні. У першій декаді листопада 2020-го — майже 39%. У січні — червні цього року Енергоатом зазнав чистого збитку в розмірі 2,65 мільярда гривень порівняно з 1,113 мільярда гривень чистого прибутку за аналогічний період торік. Загальний обсяг заборгованості перед НАЕК за згенеровану атомними станціями електроенергію на липень 2020-го становив, за даними компанії, приблизно 20 мільярдів гривень.

Міненерго, однак, заперечує штучне обмеження потужностей Енергоатому, пояснює низькі нинішні обсяги його виробництва, що можуть спричинити банкрутство компанії, «провалами керівництва», «зірваними» ремонтними роботами, через які три енергоблоки Запорізької АЕС не змогли вчасно ввести в експлуатацію.

Про колосальну заборгованість, наведену вище, і терміни хоч би часткового її погашення державній енергогенеруючій компанії відповідно до закону №719-IX «у спростуванні» Міненерго не йдеться. Воно наполягає на проведенні корпоратизації НАЕК «Енергоатом» (у такому критичному фінансовому стані!) за умов збереження за державою 100% акцій компанії. І вже доручено оголосити конкурсний підбір кандидатів на чотири вакантні посади незалежних членів ради ДП «НАЕК «Енергоатом». Її керівник Петро Котін, повідомляє Укрінформ, назвав таке рішення Міненерго «неприпустимим, деструктивним та неможливим для реалізації».

Торік через критичний стан електроінфраструктури в Україні сталося 156 тисяч аварій. Фото з сайту ua-energy.org

Чи зміцнять енергобезпеку «кадрові висновки»?

20 листопада на позачерговому засіданні Кабміну було прийнято рішення про зняття з Ольги Буславець повноважень з тимчасового виконання обов’язків міністра енергетики та захисту довкілля. Але вона й далі керуватиме міністерством — уже на посаді першого заступника міністра. Новим виконувачем обов’язків міністра енергетики того самого дня призначено Юрія Миколайовича Бойка, який до цього із травня нинішнього року працював заступником міністра. Не треба плутати його, як зауважив Андрій Герус, із лідером ОПЗЖ Юрієм Анатолійовичем Бойком.

Новопризначений замість пані Буславець пан Бойко відповідно до ухваленого 17 листопада ВР законопроєкту №3651-д (для завершення процесу децентралізації) зможе виконувати тимчасові обов’язки міністра тільки протягом 30 днів. А рішення про призначення міністра, як відомо, може ухвалити лише парламент. Хто ним стане і коли саме, невідомо. Тому від Юрія Бойка найближчим часом чогось суттєвого у зміні тактики і стратегії відомства, мабуть, не слід очікувати. Адже згаданий законопроєкт, який уже передано на підпис Президентові, істотно обмежує, за словами депутатів, повноваження т.в.о. міністра.

Тож країна ще довго матиме те, що вже має протягом цього року: стрімке поглиблення загрозливої для національної безпеки ситуації в найбільш корумпованій у нас галузі промисловості — енергетичній. За суттю, головній, бо вона найвідчутніше впливає на життя кожного українця, стан усієї економіки країни. Не обравши досі стратегії розвитку цієї галузі, як і загалом стратегії розвитку держави, дискутуючи котрий рік про доцільність узяти за основу найкращий досвід провідних країн, корумповане чиновництво та законотворчі лобісти олігархату дедалі помітніше ведуть до банкрутства не лише НАЕК «Енергоатом». За аргументованими висновками фахових аналітиків, нині проблема із проблем, одне з найвужчих місць, що гальмує розвиток усієї енергогалузі, — загрозливий знос розподільчих енергомереж та обладнання. Через це щорічно втрачається 11% вже виробленої електроенергії. А в грошах — приблизно 20 мільярдів гривень.

Торік через критичний стан електроінфраструктури в Україні сталося 156 тисяч аварій. Недалеко, як уже не раз аргументовано писала наша газета, і до блекауту цілих регіонів.

Не забуваймо, що здебільшого власники всіх наших обленерго — або російські, або проросійські бізнесмени. На переконання головного інженера EDS Engineering Максима Молдована, на якого посилається Інтерфакс-Україна, половина українських електромереж потребує капремонту або реконструкції. І що ж роблять власники обленерго? 2019-го вони вклали в розвиток свого бізнесу 5 мільярдів гривень, і тільки 14% цього обсягу — в розвиток інфраструктури. «Це, — підкреслює пан Молдован, — найнижчий показник у Європі. Наприклад, у Румунії він уп’ятеро вищий, у Польщі — вшестеро, а в Німеччині — увосьмеро».

Невже в нашому Міненерго не знають цього кричущого стану речей? А головне, невже не розуміють, що без рішення модернізувати мережі й устаткування зокрема шляхом введення стимулюючого тарифоутворення для активізації цього процесу про конкурентоспроможність української енергетики на європейських ринках годі говорити? На цю проблему, якої не розв’язують десятиліттями, свого часу звернув увагу нашої влади Кристіан Рубі, генеральний секретар EURELECTRIC: «Щоб Україна досягла успіху, вона повинна вирішити питання стимулювання інвестицій в електричні мережі».

Коли відчинимо замкнені потужності

Один із головних показників ефективності роботи АЕС, як відомо, — КВВП — коефіцієнт використання встановлених потужностей енергоблоків атомних станцій. За перше півріччя 2020 року, за даними Енергоатому, КВВП становив 65,2%, що на 5,8% менше, ніж за аналогічний період 2019-го. Це наслідок адміністративного, штучного обмеження міністерством використання потужностей атомної генерації на згаданий період. І це за умов, що коефіцієнт готовності несення номінального електричного навантаження українських АЕС за перше півріччя становив 74,6%. У підсумку навіть скориговане міністерством у бік значного скорочення виробництва електроенергії атомними станціями планове завдання було виконано підприємствами НАЕК на 102,4%.

Якби Міненерго, яке очолювала пані Буславець, адміністративно не обмежувало потужностей державних АЕС в інтересах переважно приватних теплових електростанцій та зеленої енергетики, випливає з даних Енергоатому, то виробництво електроенергії атомними станціями в першому півріччі цього року збільшилося б на 5,3 мільярда кіловат-годин.

Наведені цифри вкотре переконують, що в Україні енергопотужностей більш ніж достатньо. Але так звана енергетична стратегія всіх попередніх урядів призвела до того, що масове, по суті, не регульоване державою спорудження останніми роками СЕС та ВЕС, дуже вигідне для їхніх власників та інвесторів, лише поглибило ситуацію в ОЕС України. На всіх рівнях голосно заговорили про виникнення проблеми замкнених потужностей. Це коли об’єкти енергогенерації не можуть видати потенційним споживачам значні обсяги своїх потужностей через недостатню пропускну спроможність магістральних енергосистем.

«Це актуально для всіх електростанцій, що мають нерозкритий потенціал, — казав ще два роки тому В’ячеслав Марченко, директор департаменту електроенергетики компанії «Сіменс Україна». — Тому терміново потрібні нові лінії високої напруги, щоб забрати, відчинити замкнені потужності».

Про цю надзвичайно гостру проблему для ОЕС України і досить затратне її розв’язання днями нагадало завершення дуже важливого для Енергоатому довгобуду на півдні країни — повітряної лінії електропередач 750 кВ Запорізька АЕС — підстанція «Каховська». Її спорудження розпочали ще років 10 тому. Введення недавно цієї лінії високої напруги нинішня влада може, безумовно, записати у свій актив. Як і введення в експлуатацію сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2). Про проблеми спорудження цього унікального об’єкта на промисловому майданчику ЧАЕС, яку було зупинено назавжди 20 років тому, «УК» писав у матеріалі «Довгобуди здали. Чи виправдаються очікування?» 6 лютого 2020 року.

Дуже важливо розповісти хоч би коротко про згадану найпотужнішу ЛЕП завдовжки 186 км. Не щодня вводять в експлуатацію такі вкрай потрібні державі об’єкти. Адже ця нова лінія електропередач 750 кВ значно поліпшить електропостачання Херсонської та Одеської областей. І не менш важливо, вивільнить замкнені потужності ЗАЕС, знявши всі мережеві обмеження. Фахівці Южно-Української АЕС повідомляють, що всі шість енергоблоків станції зможуть працювати на повну потужність і підвищиться надійність енергопостачання південної частини ОЕС України, оскільки транзит потужності здійснюватиметься безпосередньо від джерела генерації — Запорізької АЕС.

А що було раніше? А раніше протягом більш ніж 20 років через недостатню пропускну спроможність трьох ЛЕП ЗАЕС могла видати максимум 5300 МВт замість можливих 6000 МВт. Отже, пояснюють енергетики, йдеться про 700 МВт додаткової потужності щогодини та 17 мільйонів кіловат-годин електроенергії щодня. Це значні цифри і для енергетичної галузі держави, і для економіки України загалом. Скільки мільярдів гривень не потрапило за два десятиліття до Державного бюджету!? І не менш істотне: у непередбачених ситуаціях на ЛЕП повітряна лінія «Каховська» допоможе перерозподілити електроенергію, яку виробляє ЗАЕС, і створить можливості для маневрів без зниження потужності енергоблоків станції.

Якщо їх, звичайно, чиновники Міністерства енергетики та захисту довкілля не обмежуватимуть адміністративним шляхом, посилаючись на Прогнозний енергетичний баланс виробництва та споживання електроенергії в ОЕС України. А в ньому приватним власникам генеруючих підприємств надано явні преференції.