За підтримки Кабінету Міністрів, Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розпочато масмедійний проєкт громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» «СТОП Фальсифікат». Він має покласти початок очищенню ринку від фальсифікованої продукції, захисту споживачів від введення в оману недобросовісними виробниками харчових продуктів, підвищенню довіри до державних органів. Він має надати конкурентні переваги добросовісним виробникам, поліпшити репутацію виробленого в Україні на міжнародному ринку.

Чому саме нині такі великі надії покладають на цей проєкт? А тому, що Держпродспоживслужба отримала дієвий інструмент — нове законодавство, завдяки якому зможе регулювати, контролювати й очищувати ринок від небезпечної та фальсифікованої продукції. На цьому під час презентації проєкту «СТОП Фальсифікат» наголосила заступник голови ГО «Громадський конт­роль захисту прав споживачів» Ольга Котехова. Ідеться про закони «Про інформацію для споживача щодо харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Серед пріоритетів

Ольга Котехова констатувала, що причинами насичення вітчизняного ринку фальсифікатом, введення в оману споживача, втрати іміджу української продукції на міжнародному ринку стали мораторій на проведення перевірок у 2014—2016 роках, реорганізація компетентного органу, недосконалість законодавства, скасування обов’язкової сертифікації продукції, брак дієвого контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів.

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький нагадав, що діяльність уряду людиноцентрична, серед його пріоритетів — безпечність і добробут громадян. Тобто уряд робить усе, аби люди відчували, що про них дбають. Але Тарас Висоцький каже, що уряду мають підставити плече громадянське суспільство і чесні виробники.

«Держава працює в межах визначених повноважень, і, на жаль, вони не завжди дають змогу миттєво реагувати, впроваджувати зміни. Ми над цим працюємо. Інструменти комунікації дозволяють ефективно працювати спільно, аби українці були впевнені в якості та безпечності того, що споживають. Єдиним обмеженням може бути небажання робити це», — зауважив він.

І згадав про нещодавню нараду за участю очільника уряду, на якій розглядали ситуацію з дитячим харчуванням. Тарас Висоцький емоційно прокоментував почуте: «Сказати, що це цинічно, — дуже м’яко сказати. Коли на харчуванні дітей (на їхньому здоров’ї) у дошкільних навчальних закладах чи в школах просто заробляють, постачаючи неякісну продукцію. Для мене неприпустимо навіть брати в цьому участь, а керівники та постачальники спокійно ходять по цій землі».

Заступник міністра наголосив, що підняття у суспільстві градуса обговорення проблем із фальсифікацією, боротьба з нею загалом дасть позитивні наслідки.

Генеральний директор директорату безпечності та якості харчової продукції Микола Мороз ошелешив присутніх на презентації тим, що в українському законодавстві поняття «фальсифікований продукт» досі немає. За його словами, фіналізується внесення таких змін до законодавства і буде посилено роль Держпродспоживслужби.

Місяць на виправлення

Проєкт «СТОП Фальсифікат» упроваджено 14 листопада, але ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» дає місяць усім виробникам, які фальсифікують продукцію, виправитися, а торгівцям — прибрати з полиць непотріб. За словами Ольги Котехової, тим, хто випускає якісну та безпечну продукцію, хвилюватися нема причин. Із 16 грудня цього року представники громадської організації у присутності медіа виїжджатимуть на відбір зразків. Це відбуватиметься в чотирьох регіонах. У якому саме, у якому магазині чи супермаркеті, в онлайн-режимі, ніхто не знатиме. Буде онлайн-трансляція відбору на сторінці ГО у фейс­буці: як відбирають зразки, в яких умовах, надання супровідної документації. Кожен зразок знеособлять і закодують, а потім відправлять на аналіз паралельно у дві лабораторії. У разі потреби зразок перевірять і в третій контрольній лабораторії. Подальші дії Держ­продспоживслужби залежатимуть від підсумків досліджень.

Як зауважив голова наглядової ради Спілки молочних підприємств Вадим Чагаровський, найбільше фальсифікату в молочній галузі. «Потрібно ухвалювати технічні регламенти на молочні й імітаційні продукти. А чому є фальсифікат? Бо в нашій країні вседозволеність і безкарність. Тож хочеться нарешті побачити дієві кроки компетентних органів — Держпродспоживслужби, Антимонопольного комітету, Нацполіції. Це комплексне питання», — переконаний він.

Голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі Віталій Башинський каже, що жодна країна повністю не поборола фальсифікату, але є ті, що досягли певного успіху в цьому. Тож і Україна має зробити все, щоб у світі її сприймали як державу, здатну виробляти продукт з інгредієнтів, вказаних на маркуванні. Тоді легше буде виходити на зов­нішній ринок. Адже, за його словами, у світі до нас колосальна недовіра як до тих, хто не здатен контролювати процесів виробництва.

Віталій Башинський застерігає, що за підсумками проєкту «СТОП Фальсифікат» можна побачити шквал судових позовів щодо збереження репутації виробництва. Тому складові проєкту мають бути максимально прозорими: регіон може обирати ГО, а торгову точку для відбору зразків — телеканал; кодування зразків і розкодування з результатами аналізу мають бути в прямому ефірі. Якщо проєкт буде результативним, то й зовнішні донори, й доброчесні виробники допоможуть функціонуванню такої системи.