Протягом кількох останніх тижнів до жителів окремих мікрорайонів міста Баштанка не доставляють періодичні видання. Ані місцеву популярну та одну з найтиражніших в області газет «Голос Баштанщини», ані обласні, ані всеукраїнські видання, в тому числі «Урядовий кур’єр». З цього приводу до редакції «УК» звернулися колеги з районної газети з проханням озвучити на всеукраїнському рівні їхню проблему районного масштабу. Журналісти редакції провели власне розслідування, чому ж не доставляють або з великим запізненням отримують періодику жителі міста.

З’ясувалося: проблема банальна, проте тривожна та характерна не лише для Баштанщини. Річ у тім,  що з поштового відділення звільнилася листоноша, а передплатникам пропонують самостійно забирати пошту. Газетярі обурені. «У той час як триває активна фаза передплатної кампанії на 2019 рік і ми та інші видання борються за кожного читача, з 17 листопада і по сьогодні телефон редакції червоний від звернень передплатників, які скаржаться, що не отримали «Голос Баштанщини», — зазначає головний редактор газети Василь Гонта. — Крім того, вони повідомляють, що з такою доставкою не передплачуватимуть наше видання у наступному році. Обурені й представники ветеранської районної організації, звернення якої та звернення нашої редакції ми надіслали до Миколаївської дирекції «Укр­пошти». Насправді, раніше така ситуація була б НП районного масштабу, адже державне підприємство не надає якісної послуги населенню».

А сьогодні, виявляється, усім байдуже. Окрім самої редакції районки. Журналіст газети Любов Курочкіна (Любов Скоробогата) побувала у відділенні поштового зв’язку Баштанка-1, де побачила одне вільне робоче місце та стос недоставленої періодики на поличці. На її запитання, коли ж будуть доставлені газети, листоноша, котра працювала, відповіла:  «Невідомо. Людина, яка обслуговувала ті вулиці Баштанки, звільнилася, а за таку мізерну зарплату, яку ми отримуємо, ніхто не хоче йти на пошту працювати. Приходила одна жінка, але після того, як пройшлася дільницею, дізналася про рівень оплати праці, наступного дня не вийшла на роботу». Співробітниці пошти почали розповідати, в якій ситуації вони опинилися. Це просто був крик душі про те, що дирекція, зменшивши кількість робочих днів (тепер листоноші працюють у вівторок, четвер, п’ятницю і суботу, вихідні — неділя, понеділок і середа), відповідно зменшила й заробітну плату, що й так була невисокою.

Зустріти листоношу на велосипеді з повною торбинкою — до грошей. Цю прикмету люди вигадали не просто так. Фото з сайту iamir.info

Обслуговуючи свої дільниці, жінкам доводиться проходити до 20 кілометрів на день, нав’юченими періодикою, поштовими відправленнями, рекламою, за яку, до речі, їм ніхто не доплачує. Крім того, за свої кошти доводиться купувати канцелярське приладдя для роботи, запчастини до велосипедів. Швидко зношується одяг, взуття, адже круглий рік у будь-яку погоду, незважаючи на дощ, сніг, пекуче сонце, ожеледицю, крижаний вітер, треба бути на дільниці. Та ще й тягнути на своїх плечах важезні сумки. Поштарки діляться, що зарплати вистачає, аби лише заплатити за газ, а це від 1700 до 2300 гривень на місяць. Просто сльози! Про це у своїй статті написала Любов Курочкіна.

Журналістка також поцікавилася, чи не можна, поки вакансія листоноші вільна, доручити кільком листоношам здійснювати доставку на цих вулицях, доплативши їм за це. Виявляється, деякий час так і було, тому ніхто з передплатників і не здогадувався, що на пошті виникла проблема з кадрами. Але згодом листоноші відмовилися доставляти «чужу» пошту, бо це було фізично важко. Тому від безвиході змушені казати людям, щоб приходили й забирали газети самі.

Має ця начебто суто місцева проблема й негативне суспільно-політичне забарвлення, про що відверто розповів у газеті її головний редактор Василь Гонта. «Якщо дирекція ПАТ «Укрпошта» не в змозі самотужки розв’язати проблему з доставкою, то необхідне обов’язкове втручання органів влади всіх рівнів та прокуратури, — зазначає він. — На наше переконання, відсутність доставки преси під час оголошеного воєнного стану — злочин. Ми друкуємо й надалі друкуватимемо надважливу інформацію з питань національної безпеки, оборони країни, особливостей воєнного стану».

Газетярі нарешті отримали відповідь на свій запит від Миколаївської дирекції «Укрпошти». Стандартні бюрократичні відписки. «На даний час існують деякі порушення, які пов’язані з наявністю вакансії листоноші у відділенні поштового зв’язку Баштанка-1… Вживаються заходи щодо заповнення вакансії… На жаль, робота не надала бажаних результатів». І все в такому дусі, нічого нового.

Від «УК». Ситуація на Миколаївщині непоодинока. Тож  «Урядовий кур’єр» відстежуватиме стан доставки періодичних видань по всій країні. Сподіваємося, на проблеми, викладені у статті, звернуть увагу в центральному офісі ПАТ «Укрпошта».