Люди зрілого віку пам’ятають, як у вітчизняних дитячих журналах «Малятко» та «Барвінок» з номера в номер друкували розповіді в малюнках. Діти ледь дочікувалися виходу наступного номера. І хто б міг передбачити, що ці невибагливі малюнки набудуть величезного розвитку, в Україні й світі з’явиться окрема галузь поліграфії й жанр літературної творчості — комікси, які поєднали історії, живопис і графіку, а читачі дитячих «веселих малюнків» повернуться до цього захоплення у дорослому віці.

Як комікси підкорили Закарпаття, йдеться у розповіді кореспондента «Урядового кур’єра».

Першопроходець із Великого Бичкова

На пошті селища Великий Бичків на Рахівщині до рук місцевого жителя Івана Поповича незабаром потрапить його власна книжка з коміксами. Це буде перше друковане видання, з яким він прийде до читачів. Тож історія, що розпочалася понад рік тому, набуде логічного завершення. Ще 2020-го познайомився з автором і видавцем коміксів Романом Крижанівським, який на основі Іванових оповідань запропонував видати книжку коміксів, або мальопису.

Учора нікому ще не відомий автор із Великого Бичкова потрапив до когорти першопрохідців мальопису на Закарпатті. Торік від лютого по вересень над образами майбутньої мальованої книжки працювала художниця Олександра Луцюк. Проілюстроване нею видання вийшло у видавництві ТУТ з назвою «Дід Піхто, або Гості, які постукали знизу». Розповідає книжка про пригоди хлопчика і дівчинки в Карпатах, незвичайні події, які трапилися з ними і з таємничим «дідом Піхто» — столітнім солдатом, що живе в бункері на горі Близниця. Загалом на кожній із 48 сторінок — по п’ять або більше мальованих фрагментів, а текстові репліки героїв поступово наближають читача до сюжетної розв’язки.

«Разом із видавництвом плануємо видати трейлер із п’яти книжок зі спільною назвою «Міфологема», — розповідає автор Іван Попович. — Карпати дають змогу розгулятися фантазії, тож сподіваюся, що так і станеться. І що книжка окупиться фінансово, адже вклав у неї власні кошти, і наклад її чималий».

Чому вартість книжок із мальописом висока, пояснювати навряд чи варто. Чималі витрати і на створення сотень оригінальних малюнків, і на повнокольоровий друк, і на промоцію. Для промоції видання навіть створили мінімультик, у якому герої коміксу на хвилину оживають — рухаються й розмовляють голосами акторів. Рухому стрічку можна переглянути в інтернеті, вона має розбурхати читацький інтерес, сприяти кращим продажам.

Координаторка проєкту Юлія Єгорова-Рогова та перекладач коміксу «Капітан Чумакс» ромською мовою Віктор Човка представляють своє видання. Фото надав авторЗавдяки батьковим казкам

Автор з Великого Бичкова вважає свою першу книжку можливістю творчо самореалізуватися. А ще це повернення у світ дитячих переживань, коли заслухався нескінченними казковими батьковими історіями.

«У татовій голові народжувалися такі розповіді, яким позаздрив би справжній казкар. Він щоразу переміщував своїх героїв у часі й просторі так, наче грався в доміно. Його Олекса Довбуш міг запросто стати капітаном морського корабля або в період козацтва перепливати море на чайках. Недавно тато помер у лікарні, не переживши коронавірусу. Ця книжка стане реквіємом, пам’яттю про нього, адже саме він поклав початок тим історіям, які тепер ожили у книжці», — розповів Іван Попович.

Те, що Іван Попович видає мальопис, дає підстави вважати його першопрохідцем цього жанру на Закарпатті. Для 47-річного автора життя — поле постійних пошуків. Отримавши два дипломи режисера та психолога і попрацювавши деякий час телеоператором на Закарпатському телебаченні, подався до Іспанії. У трудовій еміграції протягом семи років займався фото- й відеозніманням, після чого повернувся на малу батьківщину.

У рідному селищі господарює на власному обій­сті й знаходить час для творчої реалізації. 2019-го

та 2020 року пройшов курси з літературної майстерності «Літосвіта», повчився в зимо­вій літературній школі. У спілкуванні зі знаменитими літераторами і видавцями дізнавався секрети ремесла. А ще Іван Попович не пропускає щорічних бард-пленерів на рідній Гуцульщині. У його доробку понад півтораста оповідань, написаних у жанрах фентезі та фантастики. Виданий перший том мальопису наблизив до мети стати професійним літератором.

Іван Попович захопився мальописом і переніс героїв коміксів у рідні КарпатиВід захоплення до власної крамниці

Ужгородський підприємець Артем Варгаліонок після того, як сам захопився коміксами, переконався, що в місті чимало поціновувачів мальованої книжки. Вирішив відкрити власну крамницю, повністю присвячену улюбленому жанру. Основна читацька аудиторія, хоч як дивно, — зовсім не школярі, а дорослі — молодь віком 25—30 років. 

Уже за перший рік роботи крамниці її полиці вщерть заповнилися яскравими виданнями — перекладними та вітчизняними. Поряд із пригодами й фантастикою є комікси пізнавальні, наукові, соціального спрямування.

Книжка Марка Шпігельмана «Маус», розрахована на підлітковий вік, 1992 року отримала Пулітцерівську премію. У ній автор розповідає про власне життя та життя польських євреїв напередодні і в часи Другої світової війни, жахи Голокосту. Персонажів-нацистів зображено кішками, євреїв — мишками, представників інших національностей теж подано у вигляді тваринок. А ось інша мальована книжка — «Одна весна в Чорнобилі». У ній враження на папері виклали французькі художники, які відвідали зону ЧАЕС.

Продавець ужгородської крамниці Володимир Кірсанов каже, що в ній не менш ніж пів тисячі різних мальованих книжок. Не сумнівається, що мальопис має добре майбутнє. «Заходять і дорослі, й діти. Кожній віковій категорії можемо щось запропонувати. Цей жанр навіть привчає до читання тих, хто ще вчора обмежувався смартфонами і не бачив сенсу в книжках, — розповідає пан Володимир. — Якось одна з відвідувачок поскаржилася, що донька нічого не читає. Ми запропонували їй мангу — японський різновид коміксів. Невдовзі дівчина настільки захопилася, що прочитала всі чотири томи. Інша дівчинка, потребуючи грошей на лікування свого пса, намалювала й випустила невеличкий комікс про тваринок. Ще одна, Олександра Сторожук, створила мальопис гелевою ручкою, надрукувала на принтері й випустила у світ самостійно. Вона виготовляє і подарункові листівки».

Група місцевих авторів — Василь Сличко, Євгеній Москалюк і Володимир Беринець — випустила комікс «Мольфара». За сюжетом, молоді люди вирушили в Карпати. Чим для них обернулася ця подорож? Пробудженням давньої високогірної легенди. Володимир Кірсанов зазначив, що у цих авторів нестандартний підхід до всього. Зазвичай книжечки кольорові, а тут вони чорно-білі, змушують читача дофантазовувати. До коміксу долучили співачку Аліну Паш — учасницю цьогорічного відбору на Євробачення від України. Її обличчя прикрашає обкладинку.

У спеціалізованій крамниці в Ужгороді можна знайти  мальовані книжки закарпатських авторів

Із карпатським корінням

Найвідоміша на сьогодні мальована книжка, видана закарпатськими авторами, — «Капітан Чумакс». Це фантастика, щедро пересипана гумором. «Розповідаючи про пригоди капітана Чумакса, порушуватимемо соціальні, екологічні проблеми. Довкола цього проєкту плануємо влаштувати конкурси малюнка та вірша для дітей. Хочемо більше спілкування з аудиторією», — розповіла координаторка проєкту Юлія Єгорова-Рогова.

За мотивами цієї мальованої книжки планують створити комп’ютерну гру. Головний герой літатиме на кораблі, дорогою підбираючи собі друзів. Сюжет, збагачений усілякими пригодами, дає змогу розвивати творчу фантазію дітей, давати їм розуміння того, що таке космос.

Після першого тому «Капітана Чумакса» невдовзі з’являться друком другий і третій. А ще його видадуть різними мовами: на сьогодні є англо-, франко-, угорсько-, словацько- та майже готовий чеськомовний варіанти першого видання цієї серії. Працюють і над аудіоверсією, взялися за мультфільм (мініверсію для промоції вже показали). В Угорщині планують створити комп’ютерну гру з героями мальованої книжки.

«Ми створили майданчик, де діти вчаться малювати і створювати мультики. Вони своїми ідеями допомагають нам у створенні сюжетів другого й третього томів коміксу, — доповнила розповідь Юлія Єгорова-Рогова. — Наш проєкт міжнародний, але з корінням на Закарпатті». До проєкту залучили місцевих фахівців — мультиплікаторів, дизайнерів, сценаристів. Вважають, що вони мають виявити свій творчий потенціал саме в українському продукті.