«Школа офлайн» — комплексна політика Міністерства освіти і науки України, яку реалізують у співпраці із профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти.
«Наша місія у трансформації освіти — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки. Громадян, спроможних захистити себе та свій дім від будь-яких загроз. Україна зазнала значних освітніх втрат, і ключова передумова для підвищення якості освіти — доступ дітей до безпечного очного навчання. Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику «Школа офлайн», мета якої — повернути приблизно 300 000 учнів за шкільні парти», — зазначає віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За останні чотири роки українська система освіти зазнала значних втрат. COVID-19 та повномасштабна війна позначилися на динаміці й досягненнях учнів. Як наслідок — українські діти відстають від однолітків з інших країн на 1,5—2,5 року навчання. Про це свідчить дослідження PISA-2022.
«Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Однак дистанційна освіта — одна із причин появи та поглиблення освітніх втрат у наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією для держави. Нині є різні категорії учнів з різними потребами, як-от діти на ТОТ чи діти за кордоном. Наше завдання — запропонувати індивідуальний підхід для кожної дитини, передусім якісну освіту, що відповідає потребам та умовам, у яких перебувають учні», — наголосив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Нині майже 1 мільйон дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч — в Україні, ще майже 400 тисяч — за кордоном. Дистанційне навчання — один з найбільших викликів для держави. Дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків пристроїв. Також один з найважливіших аспектів — безпека. Неможливо проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн удома, спускалися в укриття під час повітряних тривог.
Саме тому впроваджують комплексну політику «Школа офлайн», яка надасть доступ до безпечної очної освіти, а також змогу підвищити якість дистанційного навчання, якщо вихід офлайн неможливий.
«Школа офлайн» містить політики, під час розроблення яких ми проводили зустрічі в областях, громадах з освітянами та партнерами. Частина регіонів уже розпочала реалізацію політик, і очікуємо на поступову імплементацію вже з нового навчального року. Підтримуватимемо всіх учасників освітнього процесу на цьому шляху», — зазначила проєктна менеджерка «Школи офлайн» Надія Кузьмичова.
Під час формування політики врахували умови кожної дитини: переміщених унаслідок воєнних дій; тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях, за кордоном; тих, хто має / не має доступу до очної або змішаної освіти. Більше уваги надають учителям, щоб вони могли зосередитися на роботі з учнями однієї категорії без подвійного навантаження.
Політика «Школи офлайн» містить п’ять основних компонентів, які враховують специфіку кожної категорії учнів та вчителів.
1. Інфраструктурні рішення: укриття + автобуси + девайси
Укриття. Цього року держава надає субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб одержати гроші на укриття. 57 проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже необхідно побудувати ще 165 укриттів у восьми прифронтових та прикордонних областях.
Автобуси. Там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання. Уряд уже спрямував 1 млрд грн на ці потреби.
Девайси. Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання. Їхню потребу визначать на початку навчального року.
2. Навчання за місцем перебування дитини
Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися у школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися й інтегруватися в нову громаду. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
3. Перегляд мережі дистанційних шкіл
Нині дистанційно навчаються різні категорії учнів, які відрізняються за потребами і навчальними програмами. Зокрема, учні за кордоном вчаться за подвійною програмою, на ТОТ — без постійного доступу до інтернету, на прифронтових територіях — без доступу до очної освіти. Тож учитель не завжди може приділяти увагу кожному учневі та застосовувати неформальні підходи під час уроків.
Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі. Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).
4. Навчання на ТОТ
Для школярів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план (педагогічний патронаж) або подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття. Або ж разом з учителем перейти до іншого класу, якщо школа тимчасово припиняє роботу. Для цього батьки мають написати заяву.
5. Діти за кордоном
Діти за кордоном вчаться в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно отримують подвійне навантаження. Щоб запобігти цьому, впроваджують українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Діти зможуть очно навчатися у країні перебування й водночас дистанційно вчити українознавчі предмети. Зокрема, українську мову і літературу, історію України, захист України, географію тощо. Предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.
Які можливості для вчителів
У впровадженні змін важливо зберегти кожного українського вчителя в системі освіти. Саме тому для вчителів пропонують кілька опцій.
Кадровий резерв. Педагог отримуватиме середню зарплату і проходитиме навчання, щоб згодом повернутися до викладання у школі.
Перехід до іншого закладу освіти за наявності вакансій.
Джерело: Міністерство цифрової трансформації
Ми в Google+