ЕВРИКА!

Вихованці Малої академії наук здивували своїми проектами на Всеукраїнській виставці «Майбутнє України»

 

Прилади, що контролюють чистоту водоймищ, керують енергоекономним вуличним освітленням села, захищають свердловинні насоси від сухого ходу та всілякі інші корисні пристрої винайшли… підлітки. А першокурсник Антон Головаченко розробив екзоскелет, який допомагає рухатися людям з обмеженими можливостями.

Їхній мозок працює інакше

Вихованці Малої академії наук презентували свої винаходи в столиці на ІІІ всеукраїнській науково-технічній виставці молодіжних інновацій та творчих проектів «Майбутнє України».

Поспілкувавшись із учасниками виставки, переконалася: мозок цих дітей працює інакше, ніж у їхніх «звичайних» однолітків: вони вміють побачити проблему, здатні сформулювати її суть та запропонувати розв’язання за допомогою наукового інструментарію.

Ось, скажімо, що зробила б більшість із нас у приватному будинку з великим господарством, на обслуговування якого доводиться витрачати багато електроенергії? Хтось сплачував би рахунки, хтось шукав би способи «підкоригувати» роботу лічильника. А скільки відсотків господарів здатні розв’язати проблему так, як десятикласник Володя Лучанінов? 

 — Спочатку ми зробили просту вітроелектростанцію зі звичайним генератором, оскільки в нас дуже велика садиба й багато коштів йшло на роботу насосної станції. Потім з батьком та науковим керівником вирішили виготовити теплоенергетичний вітряк. Тепер він обігріває нам хату, а може й теплицю. Уже й патент маю. Ось, — лаконічно пояснив високий худорлявий Володя, котрий живе з татом і мамою в селі Семенівка Запорізької області.

Вітрова електростанція одинадцятикласника Богдана Дацюка має дугоподібні лопасті, завдяки чому створюється опір повітря і навіть за слабкого вітру розвиваються швидкі оберти самого генератора. Потужність його електростанції — один кіловат за годину, що дає змогу освітити 4—5 кімнат. А ровесник Богдана Іван Селезньов розробив ультразвуковий прилад для орієнтації людей із вадами зору.

І старому, і малому: математичний конструктор Наталі Погасій стане в пригоді як школярам,
так і архітекторам. Фото Володимира ЗAЇКИ

«Я вперше відчув себе серед своїх»

— Обдаровані підлітки з вищим рівнем розвитку зазвичай перебувають у дещо дискомфортному становищі з-поміж однолітків, — каже директор Національного центру «Мала академія наук» Оксен Лісовий. — І коли приїжджають на такі виставки, часто кажуть: «Я вперше відчув себе серед своїх».

Виставка зібрала майже сотню винахідників з усієї України. За словами   заступниці директора Наукового центру Тетяни Пещеріної, загалом понад 60% «манівців» — жителі сіл. Найбільше перспективних проектів у царині енергозберігаючих і комп’ютерних технологій. Розвивається новий напрямок — матеріалознавство. 

Віталій Доценко з Луганщини майже рік працював над приладом, що перекриває доступ до газової магістралі у разі несплати за газ.

 — Бачите: засвітилися червоні світлодіоди. Це означає, що газова магістраль перекрита, — пояснює він кореспондентові «УК». — Але якщо людина вставляє до спеціального отвору пластикову картку, з якої було здійснено оплату, прилад розблоковує газову магістраль. Тут є 18-годинний таймер, що потрібен на випадок, якщо в мережі немає напруги. Тоді прилад переходить на внутрішнє резервне живлення. Є газосенсор, який у разі витоку газу дає сигнал для перекриття магістралі. Тоді вмикається звукова та світлова сигналізація й прилад зможе ввімкнути вже тільки фахівець із газової служби.

Тендітна білявка Наталя Погасій винайшла унікальний математичний конструктор, що виготовлений із ламінованої плівки та липучки. Він  призначений передовсім для уроків стереометрії у старших класах, оскільки часто діти не здатні уявити фігури. Конструктор можуть використати й архітектори для створення макетів будівель чи навіть батьки маленьких дітлахів — для розвитку своїх чад.

Екзоскелет «MARC», створений Антоном Головаченком, дає можливість рухатися
людям із обмеженими можливостями

Філософія інтелекту  проти філософії споживання

Словом, у Малій академії наук намагаються створити таке інтелектуальне середовище, де дитина могла б вийти у своєму розвитку на абсолютно новий рівень. Основне, що намагаються тут прищепити, — навички, вміння й досвід. І таким чином певною мірою протистояти технологіям розваг, націленим на те, щоб виростити покоління споживачів.

Масового впровадження чи продажу винаходів немає, хоч поодинокі випадки трапляються. Здебільшого втілення отримують ноу-хау в царині комп’ютерних технологій і телекомунікації. Але переважно компанії цікавляться розробками «манівців» на рівні ідеї, розповіла Тетяна Пещеріна.  

Міграція —  не проблема?

Крім того, на сьогодні реалізують два проекти щодо закордонної освіти юних вчених. Наступного року перша група від’їжджає на навчання до розташованої в Геттінгенському університеті лабораторії XLab, очолюваної Евою-Марією Неєр — дружиною Нобелівського лауреата Ервіна Неєра.

Наукова школа для «манівців» відкрилася й у ЦЕРНі. За словами Оксена Лісового, таке стало можливим завдяки високому рівню українських педагогів-фізиків, котрі кілька років поспіль їздили до Європейського центру з ядерних досліджень на навчання: «Це наша кінцева мета. Не закордонні виставки чи конкурси, а саме навчання в європейських лабораторіях, де діти змогли б почерпнути додаткові знання». І додає: «Коли починаєш щось робити, гроші обов’язково знаходяться».

Виникає старе-нове запитання: а що далі? Чи повернеться до України після навчання в провідних лабораторіях світу молода українська еліта? Які перспективи чекають на цю молодь у рідній державі, де нині некомфортно ні для молодих, ні для зрілих інтелектуалів?

 — На сьогодні міграцію талановитої молоді не варто сприймати як проблему, — вважає Оксен Лісовий. — Якщо нам вдалося знайти дитину, зберегти її інтерес до наукової діяльності, дати їй потужні знання, розвинути креативність, а вона поїхала працювати до європейської лабораторії, — це не страшно. Набагато гірше інше: якщо ми не створили умови, щоб талановита дитина пішла в науку. Поїдуть працювати до ЦЕРНу — слава Богу. Вони пропагують Україну. І коли в Україні для науково розвитку створять сприятливі умови, вони повернуться. 

З точки зору педагогічної складової, тобто з точки зору навчання дітей, створення стимулів для самовдосконалення функцію Малої академії наук виконують цілком успішно. Проте яка структура виконає іншу функцію й створить умови, щоб справді навіть після навчання, приміром, у ЦЕРНі  українські науковці поверталися в Україну? Вже багато років це питання, стратегічно важливе для інноваційного розвитку будь-якої держави, лишається відкритим.

КОМПЕТЕНТНО

«Найефективніша наукова освіта,  що базується на допитливості»

Станіслав ДОВГИЙ,
президент МАН, 
доктор фізико-математичних наук,
член-кореспондент НАНУ

— Нині в системі освіти намітилася серйозна криза. Це стосується не лише України, а й світу загалом. Швидкий розвиток науки й технологій створює нові можливості зокрема й для дітей раннього віку. Це змінює, можливо, навіть на генетичному рівні внутрішню структуру людського розуму. Йдеться про те, що сьогодні школярів важко зацікавити шкільними уроками. Вони фактично «відсиджують» заняття, аби після уроків зайнятися улюбленою справою. В когось це, наприклад, комп’ютерні ігри. Цю тенденцію відстежили 1995 року європейські організації, що займаються аналітичним дослідженнями в освіті. Помітили, що кількість абітурієнтів, що вступають на спеціальності, пов’язані з математикою, фізикою, іншими точними науками, зменшилася до 70%. Діти припинили цікавитися наукою й перейшли на правові та економічні спеціальності.

Зрештою, наукова та освітня еліта дійшла висновку, що найбільш ефективною є система наукової освіти, яка базується на допитливості. Нині вже десятки тисяч педагогів з усього світу проводять експерименти, розроблено багато програм. Цей експеримент триває понад 10 років і нині  більшість провідних педагогів світу погоджуються, що слід розвивати природну допитливість дитини, давати їй не готовий матеріал, а створити такі умови, щоб вона сама дійшла до тих чи тих висновків. 

Ми в Малій академії наук також прийшли до того, щоб створити для дитини можливість займатися тим, що їй цікаво. Справжня освіта має два крила  — шкільна й позашкільна. Нам вдалося відновити створену в 30-х роках минулого століття Малу академію наук. Десять років тому починали з того, що мали 8 тисяч дітей та 10–12 спеціальностей. Нині в нас навчається понад 300 тисяч дітей за 60-ма напрямками.