На шахті імені Д. Мельникова ДП «Лисичанськвугілля» накопичилося до 40 тисяч тонн вугілля. Гірники з прикрістю жартують: виросло два терикони: один — зі шламів і породи, другий — з видобутого, але нереалізованого вугілля. Коли немає продажу палива, то й, звісно, бракує грошей на заробітну плату, яку лисичанцям заборгували ще за грудень минулого й три місяці цього року. У деяких шахтарів уже не витримують нерви — щоразу, повертаючись зі зміни, проведеної на глибині близько 800 метрів під землею з ризиком для життя, потрібно пояснювати родині, чому їхня важка праця не оплачується. 

«Треба віддати належне — терпіли, розуміючи всю складність ситуації. Але напруга, не приховую, була дуже серйозна. До соціального вибуху, який би, до слова, міг бути некерованим, не дійшло, хоча такі перспективи були. Шахтарі тепер грамотні. Вміють працювати з Інтернетом, цікавляться станом вугледобувної промисловості в країні і за кордоном, вміють аналізувати інформацію, виробничі показники.

Чи по роботі винагорода? 

Зрозуміло, ставлять собі питання: чому Україна має купувати вугілля за кордоном, якщо, скажімо, тільки на нашій шахті на складі зібралося до 40 тисяч тонн палива? Це цілий терикон», — підкреслює голова профспілкового комітету шахти Олександр Пурик.

За його словами, проблеми з виплатою заробітної плати пояснюють неможливістю реалізації видобутого вугілля — раніше лисичанська шахта імені Мельникова справно постачала його на Вуглегірську ТЕС у Світлодарську (Донецька область), яка через бойові дії призупинила роботу. Теплоелектростанція лише днями відновила роботу. Тепер, як сподіваються у Лисичанську, вугілля знову буде потрібне, а значить, і праця гірників.

«Нині наша шахта видобуває 2 тисячі тонн вугілля на добу, стільки ж, як і в довоєнний час. Темпів не зменшили, — пояснює ситуацію профспілковий лідер. — Але могли б давати й мільйон тонн на рік. Для цього є й устаткування, і бажання».

Треба зазначити, що техніку китайці надали в рамках інвестиційного проекту ще у 2013 році. Це потужні вуглевидобувні комбайни. Зараз прохідники розробляють новий вугільний пласт. Тож, як вважають лисичанці, їхнє вугілля не гірше. Тому вони негативно ставляться до закупівель за кордоном.

Тим паче, що перевезення із «заморських» або навіть із сусідніх країн, певна річ, коштуватиме дорожче.

Геннадій Москаль у шахті на глибині 518 метрів оглядає умови праці шахтарів. Фото з офіційної сторінки Геннадія Москаля у Фейсбуці

Надія на державу

Соціальному вибуху вдалося запобігти завдяки тому, що керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль разом із заступником міністра енергетики та вугільної промисловості Ігорем Мартиненковим та головою правління «Ощадбанку» Андрієм Пишним привезли 27 мільйонів гривень. Цих грошей вистачить на виплату січневої зарплати шахтарям об’єднань «Лисичанськвугілля» та «Первомайськвугілля». Напередодні з бюджету надійшли кошти й на виплату грудневої заборгованості минулого року. Але остаточно це питання не вирішене.

«Працюємо нестабільно здебільшого через проблеми з реалізацією. Держава не виділяє коштів на матеріали й технологічні процеси, без яких робота неможлива. Ланцюгова реакція: лісу немає — стоїть проходка, стоїть проходка — не готують лави. У березні видобули 35 тисяч тонн вугілля, хоча при стабільній роботі можемо видавати на-гора до 60 тисяч тонн на місяць», — говорить заступник директора шахти з економіки Вадим Лейба.

Разом з профспілковим лідером вони відзначають: трудовий колектив чекає, що до державного бюджету України найближчим часом внесуть поправки, згідно з якими повернуть хоча б частково держпідтримку на сплату собівартості вугілля. Інакше ритмічної роботи не буде, і тоді годі й чекати спокою у краї.

ТИМ ЧАСОМ

Учора Верховна Рада внесла зміни до Держбюджету-2015 щодо державної підтримки вугільної галузі. Відповідний закон №2376 підтримали 269 нардепів, повідомляє Укрінформ.

Документ передбачає в межах фінансування видатків Міністерству енергетики та вугільної промисловості України спрямувати 400 мільйонів гривень на фінансування нової бюджетної програми «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат». Одночасно на цю ж суму зменшено видатки за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості».