Пам’ятаєте анекдот про бабусю, яка довго жила біля стадіону? І на запитання, чи це правда, зазвичай відповідала: «Так, так, так-так-так, так-так-так-так, так-так!». У різних варіаціях цього твору усної народної творчості нещасна старенька могла також мешкати біля вокзалу, іподрому або злітної смуги. У будь-якому разі особисто мені зовсім не смішно, коли про таке чую. Хоч, повірте, із почуттям гумору в мене все гаразд. Просто на власні вуха відчуваю майже щодня, як воно — жити в такому місці. Адже у мене в сусідах — дитяча музична школа. Тож можемо ще посперечатися з літньою дамою, кому з нас «пощастило» більше.

Працює школа з 9-ї ранку до… 22-ї вечора. Чому дитячий заклад зачиняють так пізно, ніхто аргументовано пояснити не може. Тим часом… Два з понад десятка приміщень, які школа орендує в нашому будинку на першому поверсі (я мешкаю на другому), розташовані точнісінько під моїми спальнею та, перепрошую, вбиральнею. Ось така вона, проза життя. Проте, напевно, щоб не жилося мені занадто прозаїчно, «милі» сусіди повсякчас долучають мене до «прекрасного»…

Логічно, що коли щовечора по буднях повертаюся додому з роботи, то все, чого прагне тіло, — відпочинок, а все, що хочуть чути вуха, — тиша. Але тільки не з цими сусідами! Щойно повертаю ключ у замку, і навіть не відчинивши вхідних дверей, чую або бравурний марш, який грають на трубі, або запальні джазові мелодії у виконанні саксофона — звуки «концерту» долинають навіть у коридор. Як варіант це може бути «Взвейтесь кострами, синие ночи…» — на акордеоні чи «Во поле березка стояла» — на піаніно! І вчергове усвідомлюю, що омріяні тиша й відпочинок раніше, ніж о 22-й годині, — то розкіш, яку сусіди просто не можуть мені дозволити.

А про що зазвичай мріє працююча людина о 9-й ранку в суботу, якщо вона до того ж «сова» за біологічним годинником і напередодні вклалася спати далеко після опівночі? Звісно ж, солодко спати, бажано до 11-ї, чи не так? Але ж не так! Бо саме у вихідні, як з’ясувалося, на заняття приходять наймолодші дітки. І їхнє навчання починають з найпростішого, так би мовити, з азів. Так, із гам! Вони линуть мені в самісіньке вухо, нудно і наполегливо, годинами! Від цього не лише прокинутися, коли не планувала, а й збожеволіти можна!

Та найбільше дратує, коли у місці, до якого по кілька разів на день навідуються навіть президенти, моделі й мільярдери, інколи буває неможливо зосередитися. Адже навкруги лунає «ум-ца» з барабанів та музичних тарілок так голосно, що тебе навіть починає підкидати на тому «білому коні»…

З наївності навіть намагалася домовитися з ними по-доброму. Знайшла в інтернеті номер телефону, за яким чомусь відповідають лише охоронці, мотивуючи тим, що увечері керівник школи вже пішла додому (де, на відміну від мене, може відпочити у справжній тиші, щаслива людина), а у вихідні вона приходить нечасто. Тож особисто ми й досі не знайомі. А спілкуватися довелося лише з тими небагатослівними хлопцями.

Спочатку вони навіть виявляли певне розуміння, переводячи любителів пізніх музичних занять до інших приміщень. Але наступного дня все починалося знову. І вже на чергове звернення почула відверте: «Дамочко, ви нам набридли! В інших приміщеннях погана акустика, тому терпіть!». Коли ж запросила їх на власні вуха оцінити ту кляту акустику у моїй квартирі, відповіли, що їм і на місці гарно чути. А на погрозу поскаржитися дільничному, розсміялися: «Та на здоров’я, багато вас таких скаржилися, допомогло?».

Місцевий страж порядку був дещо толерантнішим, проте невблаганним: «Розумію, що цей гамір вас дратує і, повірте, не хотів би бути на вашому місці. Але що вдієш, є закон. І він каже, що музика може голосно грати до 23-ї години. Але ж ваші тортури припиняються вже о 22-й. Тому радійте, що так…» Таким був його вирок моїм вухам та нервовій системі.

І що, це й усе? Насправді мушу змиритися? Чи все ж, можливо, недолугі закони, які чомусь стають на бік орендарів і зовсім не захищають права власників квартир, яким ой як не пощастило мешкати з ними поруч, настав час переглянути? А для стимулу поселити тих, хто їх писав, на одному зі мною поверсі хоч би на тиждень?