Україна перетворюється на цифрову державу. Постійно запроваджують нові цифрові продукти, які полегшують життя українцям. Ідеться про цифровий паспорт, найшвидшу у світі реєстрацію бізнесу, ковідні сертифікати тощо. Цифровими продуктами, започаткованими протягом останніх 1,5 року, за словами віцепрем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, нині користуються 15 мільйонів українців.
«Важлива й цифровізація соціальної сфери, бо нині витрати на неї — найбільша складова українського бюджету. Ідеться про понад 700 мільярдів гривень. Нині соціальні виплати з точки зору ІТ мають ознаки децентралізації — є багато територіальних підрозділів соціального захисту, а їхні інформаційні системи підрозділів не взаємодіють між собою. Це спричиняє витрати і втрати українського бюджету, які, за оцінками Міністерства фінансів, становлять 10—12% усіх соцвиплат. Тобто йдеться про неефективність.
Оскільки територіальні органи в режимі реального часу не взаємодіють, відбуваються зловживання, зокрема, коли людина померла, а на її ім’я можуть надходити соцвиплати. Трапляється, що людина має будинок, авто, часто подорожує, але отримує допомогу з безробіття. Щоб оптимізувати ці втрати і спрямувати їх на індексацію пенсій, зростання інших соцвитрат, щоб виплати надходили громадянам, які їх потребують, впроваджується Єдина інформаційна система соціальної сфери», — зазначив Михайло Федоров під час її презентації. Нова система в режимі реального часу відстежуватиме ситуацію з виплатами.
Що це означає для людей? Їм, за словами міністра, не потрібно буде збирати копії різних документів, заносити їх в органи соцзахисту, щоб отримувати виплати. Замість ходіння кабінетами — одна заява онлайн на порталі «Дія», похід у ЦНАП чи відповідний орган у громаді.
«Не потрібно буде доводити державі, що ви потребуєте соцвиплат. Через обмін даними в режимі реального часу між реєстрами майже всю інформацію можна буде побачити фактично автоматично. Це теж дуже актуально під час пандемії — не треба стояти в чергах, щоб отримати соцпослугу, що заощаджуватиме і час, і нерви.
Також це оптимізація та прискорення роботи державних і місцевих органів, адже завдяки взаємодії між реєстрами прибирається весь паперовий документообіг. Це розвантаження людей, які працюють у цій системі. Нині 18 мільйонів різних копій документів мігрують усередині всіх територіальних органів. Тобто про якусь ефективність говорити можна, але онлайн-режим працюватиме набагато краще. Буде фокусування на якості надання послуг, на комунікації», — зауважив урядовець.
До слова, щороку на паперовий документообіг в державі щорічно витрачають понад 1353 тонни паперу, а це 27 гектарів лісу.
Упровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери дасть змогу заощадити бюджету до 11 мільярдів гривень щороку.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна назвала Єдину інформсистему соцсфери адміністративною, фінансовою, ідеологічною революцією у системі соцзахисту.
«Нині на отримання соцдопомоги документи людини можуть мігрувати між кількома установами. У різних ситуаціях це може бути п’ять різних органів влади, долучаються до десятка фахівців. Щоразу документи перевіряють, дані завантажують у не пов’язані між собою реєстри й системи. Буває й так, що термін дії якоїсь довідки закінчується, тоді людині треба її поновлювати. На отримання допомоги людина може очікувати до півтора місяця.
Нова система призначення допомоги — можливість отримати інформацію про призначення виплат уже через кілька днів. Тобто перевірка даних, визначення права людини на допомогу, формування виплатних документів відбуватиметься автоматично», — уточнила міністр.
Вона наголосила, що гасла, які десятиліття залишалися порожніми словами, тепер буде реалізовано: соціальна справедливість, адресність, людина у центрі уваги. І всі, хто справді потребує допомоги держави, отримають її швидко, зручно, в повному обсязі й за однаковими правилами.
«Ми прибираємо принизливі й довготривалі процедури подачі заявок і очікування допомоги», — констатувала Марина Лазебна.
Пілотна версія системи вже працює в чотирьох територіальних управліннях соцзахисту населення й п’яти територіальних громадах Київської та Житомирської областей. Запровадження системи на всій території України відбудеться наступного року. Інформаційне ядро системи — Єдиний соціальний реєстр, що замінить десять не пов’язаних між собою реєстрів різних інформсистем. У реєстрі буде сконцентровано інформацію про кожного, хто має право, отримує чи колись отримував будь-який вид державної соціальної допомоги. Буде реалізовано принцип єдиного соціального вікна, зручного і позбавленого корупції.
Уже наприкінці листопада на базі нової інформаційної системи запрацюють нові послуги: оформлення пенсії (мінімум дій: авторизація на порталі «Дія», система автоматично підтягуватиме фактично всі необхідні документи); послуга пов’язана з отриманням субсидій; послуга для внутрішньо переміщених осіб (до цього їм кожні пів року треба було паперово підтверджувати своє право на виплати). Усе це можна буде зробити онлайн кількома кліками.
Найближчими роками, за словами Марини Лазебної, до системи увійдуть всі види соцвиплат — від пенсій та субсидій до виплат з малозабезпеченості й допомоги з безробіття. До неї буде внесено понад 100 адмінпослуг соціального характеру.