Днями стартує вступна кампанія — з понеділка, 11 липня, абітурієнти вже зможуть подавати документи до вищих навчальних закладів. Про це під час брифінгу в Будинку уряду наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. «Заяви вступники подаватимуть в електронному вигляді, окрім пільговиків, — зазначила посадовець. — Абітурієнти, які відчувають труднощі з реєстрацією, можуть прийти до консультаційного пункту будь-якого вишу. Там їм допоможуть подати документи в електронному вигляді».
За словами Лілії Гриневич, 6 липня Кабінет Міністрів затвердив обсяги держзамовлення. Воно зменшилося на 6% для ВНЗ, які підпорядковані МОН, натомість зросло на 12,3% на підготовку молодшого спеціаліста (через недофінансування профтехосвіти) і на військові спеціальності, а також технічні й аграрні.
Загалом у 2016 році до вишів вступатимуть 245 тисяч абітурієнтів, з них за денною формою навчання близько 217 тисяч. Орієнтовно 50% майбутніх студентів зможуть навчатися коштом бюджету. Нагадаємо, що тепер вступники можуть подати заяви в необмежену кількість вишів не більш ніж на 5 спеціальностей. А також надати кожній заяві певний пріоритет — від 1 до 15. «Потім система автоматично розподіляє абітурієнтів на бюджетні місця, — пояснює перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Якщо система бачить, що вступник не проходить за першим пріоритетом, автоматично перевіряє проходження за другим. Зрештою, абітурієнтові запропонують місце держзамовлення за найвищим доступним для нього пріоритетом. Важливо правильно їх визначити, оскільки змінити буде неможливо. До речі, торік завдяки автоматичному розподілу в першу хвилю було зараховано 86% абітурієнтів. Очікуємо, що в цьому році відсоток зарахування збільшиться, оскільки обсяги місць коригуватимуть залежно від того, скільки сильних абітурієнтів ідуть на цю спеціальність».
Суттєвою новацією стане запровадження ЗНО під час вступу до магістратури на право. «Це не можна запровадити для всіх спеціальностей, тому що автономія вишів передбачає автономію формування освітніх програм, — продовжує Інна Совсун. — Але для окремих фахів це можливо, понад те, необхідно. Право — якраз приклад такої спеціальності. Взяти участь у пілотному проекті зголосилося дев’ять університетів. Базу тестових завдань розробляли викладачі всіх вишів, що залучені до проекту».
На запитання «УК» чому в окремих ВНЗ студенти досі не можуть отримати дипломи бакалавра, щоб вступити на магістратуру, Інна Совсун відповіла, що МОН ще торік зруйнувало монополію друку дипломів приватним підприємством, яке десятиліттями постачало документи про вищу освіту для всіх університетів, ПТУ, шкіл країни. «Торік ми перейшли на нову модель, і тепер університети самостійно замовляють друк дипломів, — розповідає вона. — Утім, окремі виші зловживають цим: навмисно затримують видачу дипломів, щоб бакалаври не пішли на магістратуру до інших вишів. Ми контролюємо ситуацію і нагадуємо університетам, що вони зобов’язані видати дипломи своїм випускникам. Водночас цього року масштаб проблеми значно менший, ніж торік».
До речі, нещодавно Лілія Гриневич побувала у Дніпрі, де під час засідання Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів обговорила принципи формування державного замовлення. Посадовець наголосила, що держзамовлення на технічні спеціальності будуть зберігатися і розширюватися, що необхідно зосередитися на підготовці кадрів для інноваційного розвитку, оборонної промисловості. Як готувати цих фахівців, викладацьке середовище має визначати разом із представниками роботодавців. Міністр повідомила, що нині розробляють нові стандарти вищої освіти, готують проект закону про інноваційну діяльність.
«Нині інтерес дітей до вступу на складні освітні програми спадає. Дедалі менше випускників обирають навчання на технічних і природничих спеціальностях. Наше завдання — підняти інтерес до природничо-математичної освіти, покращити навчання дітей у школах і підготувати їх для вибору такої професії. Маємо виробити модель випускника, який потрібний країні, щоб працювати в інноваційному бізнесі. Нові стандарти вищої освіти мають відповідати потребам сучасності», — зазначила Лілія Гриневич.
Вона вважає, що слід переходити на новітні методи стилю освіти, збільшити кількість пілотних майданчиків взаємозв’язку шкіл з університетами. Також потрібно оновити завдання ЗНО з фізики та математики, щоб можна було перевірити логічне мислення людини, а не лише знання шкільної програми і вміння використовувати готові алгоритми.
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
Інна КОВАЛІВ,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+