ЛІКНЕП

Маленький чек вбереже покупця від великих неприємностей 

Не секрет, що на вітчизняних прилавках неякісних товарів більше, ніж якісних. Чи не кожен споживач може пригадати, як він потрапляв у неприємну ситуацію, коли нова річ мало не наступного дня рвалася. І тоді покупець починав воювати з торговельною мережею, доводячи, що на цей товар ще діє гарантійний термін. Відповідно, усуненням усіх тих виявлених недоліків має займатися саме продавець чи виробник. Як потрібно спілкуватися з представниками торгівлі в подібних неприємних ситуаціях та чого робити не варто, дізнався «Урядовий кур’єр».

Нещодавно в одній зі столичних торговельних мереж моя колега Валентина Іванівна придбала літні туфлі. Ну як було не купити цю чудову пару, якщо і виглядала вона непогано, і коштувала лише 150 гривень! Звісно, те взуття було виготовлене не з натуральної шкіри, а із замінника, про що продавці чесно розповіли покупцю. Водночас запевнили, що річ непогана й носитиметься довго.

Проте не минуло й двох днів, як взуття почало, в прямому розумінні цього слова, розвалюватись на дрібні частини. Спочатку розірвався шов на задній частині однієї туфлі, потім у кількох місцях тріснула підошва на обох. Тож  справедливо вважаючи, що цей товар неналежної якості, колега вирішила повернути його. Звісно, в крамниці не зраділи її бажанню, тому попросили прийти завтра. Кілька днів вона ходила туди, як на роботу, і щоразу Валентину годували «завтраками».

Розуміючи, що продавчині банально тягнуть час, вкотре навідавшись до магазину, вона одразу попрямувала до куточка споживачів, щоб написати кілька недобрих слів до «Книги скарг і пропозицій». І, о диво, побачивши це, продавці одразу ж усунули проблему і… повернули гроші за товар неналежної якості. І що найцікавіше — цього разу вже не потрібно було когось чекати до чергового завтра.

Купуючи взуття, не забувайте взяти чек. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Як правильно поводитися покупцеві неякісного товару, аби відстояти свої права?
Ми звернулися за порадою до голови ВГО «Якість життя»
Олександра Ладигіна.

– Вкотре наголошую, що в подібних випадках спілкуватися з представниками торгівлі потрібно лише письмово, — говорить фахівець. — Тому не ведіть жодних усних діалогів! Випадок, який трапився з Валентиною, вкотре підтверджує цю аксіому. Ще одне правило спілкування з продавцями — наявність фіскального чека у покупця. Цей документ обов’язково потрібно попросити у продавця, покласти його в коробку із взуттям і не викидати. Інакше потім довести, що ця пара куплена саме в цьому магазині, а не в сусідньому, буде вкрай важко. Проте перед тим, як повертати пару, потрібно з’ясувати, до якого магазину ви йдете. Якщо магазин працює, як «комісійка», вибачте, але ви навряд чи зможете повернути неякісний товар. 

— Хіба в комісійних магазинах діють якісь інші правила?

— Так, оскільки є правила комісійної торгівлі, а є роздрібної, і вони різні щодо гарантійних обов’язків. Комісіонер відповідає за гарантійними обов’язками, якщо він не проти цього. А він не проти лише тоді, коли це підтверджує той, хто здав йому товар на комісію. А в наших реаліях він ніколи подібного не підтверджує. Так прописано в правилах, і не я це придумав. Якщо йдеться про звичайний магазин, то слід врахувати, що на будь-яке взуття діє сезонна гарантія. Тому якщо щось там від черевика відлетіло, ви приходите в торговельну точку, пишете і залишаєте там відповідну заяву, забираєте собі її копію. Попередньо представник магазину повинен на вашій копії вказати вхідний номер, а бажано ще й прізвище та посаду того, хто її прийняв. Бодай щось робити продавець почне лише після офіційного оформлення письмової заяви. Якщо ніхто не хоче брати цю заяву і не присвоює їй вхідний номер, тоді можу порадити покупцеві відправити її з повідомленням поштою на юридичну адресу підприємства, на ім’я керівника. З того моменту, як принесуть повідомлення про те, що лист вручено, представники фірми змушені будуть вирішити цю проблему на користь покупця.

— А якщо ремонт неможливий?

— Щодо гарантійних термінів, то вони розраховуються від дня продажу товару. На сезонні товари гарантійні терміни визначаються з початку відповідного сезону. На взуття зимового асортименту — з 16 листопада по 15 березня, весняного — з 15 березня по 15 травня, осіннього — з 15 вересня по 15 листопада і літнього — з 15 травня по 15 вересня.

Якщо товар виявився неналежної якості, а гарантійний термін ще не закінчився, тоді на підставі Закону «Про захист прав споживачів» покупець має право на свій розсуд вимагати від продавця чи виробника безкоштовно усунути недоліки товару або компенсувати витрати на їх виправлення. Це може бути здійснено як самим споживачем, так і третьою особою. Якщо ремонт людина проводитиме самостійно, тоді не варто забувати про квитанції і чек, які підтверджуватимуть ці витрати.

Коли йдеться про істотний недолік — гарантійне обслуговування проводиться за трохи іншими правилами. Проте варто розуміти, що істотний недолік робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, і виник з вини виробника (продавця, виконавця), а після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин. При цьому наділений хоча б однією з таких ознак:

♦ він взагалі не може бути усунутий;

♦ його усунення потребує понад 14 календарних днів;

♦ він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного терміну істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця), або через фальсифікацію товару, підтверджених за необхідністю висновком відповідної експертизи, споживач має право  на свій вибір  вимагати:

розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

заміни товару на такий самий чи аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) товар.

Варто зауважити, що за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості — протягом 14-ти днів або за домовленістю сторін.

Підготувала
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр»

ПОРАДИ ПОКУПЦЕВІ

Якщо щось від черевика відлетіло, ви приходите в торговельну точку, пишете і залишаєте там заяву, забираєте собі її копію. Попередньо представник магазину повинен на вашій копії вказати вхідний номер, а бажано ще й прізвище та посаду того, хто її прийняв. Бодай щось робити продавець почне лише після офіційного оформлення письмової заяви. Якщо ніхто не хоче брати цю заяву і не присвоює їй вхідний номер, тоді відправте її з повідомленням поштою на юридичну адресу підприємства, на ім’я керівника. Коли принесуть повідомлення про те, що лист вручено, представники фірми будуть змушені вирішити вашу проблему.