В Україні до 18% членів наглядових рад банків становлять жінки. Так було 2015 року. Як зазначають фахівці, це відповідає рівню таких країн ЄС, як Австрія, Болгарія, Польща, Іспанія. Про це йдеться в дослідженні «Система корпоративного управління в банках України: минуле, теперішнє, майбутнє» партнера Investor Relations Agency Оксани Параскеви.

Квотні вимоги

Виявляється, що в Україні значних загальнонаціональних досліджень на тему гендерного балансу у вітчизняних акціонерних товариствах поки що не проводили. Тому перша спроба розібратися в цьому — дослідження Investor Relations Agency. У ньому зазначено, що в Україні зроблено перший крок у дотриманні гендерного балансу у сфері виборчого законодавства — введено квоту 30% жінок для політичних партій.

Як уточнили «УК» у прес-службі Центральної виборчої комісії, в органах місцевого самоврядування за результатами виборів 2015 року налічується 49,66% жінок, тоді як у виборах 2010 року цей показник становив 46,95%. Тож процес пішов… А згодом й у вітчизняних наглядових радах жіноцтва побільшає.

Показові певні позитивні зрушення щодо «жіночого питання» і на батьківщині німецького стійкого виразу про три К, тобто де повинно бути місце жінки: «діти, кухня, церква» («кіндер, кюхе, кірхе»). Тож коригують основні уявлення про соціальну роль жінки і в німецькій консервативній системі цінностей. Торік там було ухвалено закон щодо 30-відсоткової частки жінок у радах директорів компаній. Він стосується майже 100 провідних підприємств. Ще 3,5 тисячі компаній повинні прописати як одну зі своїх цілей підвищення числа жінок на керівних позиціях. Відповідно до дослідження німецького Інституту економічних досліджень, жінки становлять усього 18,6% серед членів ради директорів у 100 найбільших компаніях ФРН.

У європейських країнах питання гендерного балансу регулюється не тільки на рівні корпоративних документів компаній, а й на державному. Чимало країн встановлює спеціальні квоти щодо кількості жінок у керівництві, деякі — санкції за їхнє недотримання. У ЄС ще 2013 року було ухвалено на законодавчому рівні вимогу щодо досягнення акціонерними компаніями, які перебувають у лістингу на фондових біржах до 2020 року, принаймні 40% членів рад директорів для жінок.

Згідно з директивою, держави-члени ЄС можуть вільно обирати на власний розсуд відповідні санкції, але за умови, що вони будуть ефективними. Мета цього документа полягала у тому, щоб залучити висококваліфікованих жінок до прийняття управлінських рішень задля підвищення рівня конкурентоспроможності компаній. На квітень минулого року жінки становлять тільки 21,2% членів рад директорів публічних компаній, зареєстрованих у ЄС. Тільки в 8 країнах ЄС (Франція, Латвія, Фінляндія, Швеція, Велика Британія, Данія, Італія та Німеччина) чверть учасників рад директорів становлять жінки.

«Саме під час кризи необхідно якомога більшу кількість жінок залучати
до участі в ухваленні рішень і на рівні компаній, і на загальнодержавному рівні».

Оксана ПАРАСКЕВА,
партнер Investor Relations Agency

На момент проведення дослідження Investor Relations Agency в 20 з 28 країн ЄС не введено квот представництва жінок на керівні позиції. Але до 2020 року кожна країна повинна буде змінити своє національне регулювання. Відповідно вісім країн уже встановили спеціальні гендерні квоти щодо складу рад директорів. Наприклад, Австрія планує досягти 35% жінок у складі рад директорів до 2018 року, але тільки в акціонерних компаніях з державною власністю, Бельгія — 33% посад виконавчих і не виконавчих директорів у державних акціонерних компаніях і лістингових компаніях до 2017-го. Франція також до цього року достроково планує досягти аж 40%.

Антикризовий інструмент

Відповідно до дослідження EY від 2013 року (Business Linkage Research), тільки у 23% компаній в Україні дотримуються різноманіття серед працівників, зокрема гендерного балансу. Щоб ця тема стала близькою суспільству, необхідна державна підтримка, а також добра воля бізнесу. Компаніям потрібно починати із себе — працювати з головними виконавчими директорами і керівниками всіх рівнів, змінюючи їхнє мислення.

Дослідження свідчать, що всередині компанії за умови наявності програм з розвитку гендерної рівності відбуваються разючі зміни: з’являється на 70% більше можливостей зростання на нових ринках; на 57% поліпшується командна взаємодія; на 45% зростає частка ринку, яку займає компанія; на 10% зростають доходи і на 6% — прибуток порівняно з компаніями, які не мають таких програм.

Згідно з дослідженнями EY, 70—80% усіх споживчих витрат перебувають у руках жінок. У найближче десятиліття, за висновком дослідників, вплив жінок на світову економіку буде таким самим, як вплив на неї Індії чи Китаю (майже 50% населення Землі — жінки).

Серед найважливіших рис успішної діяльності членів наглядових рад (рад директорів) саме ті, які притаманні жінкам: лідерство, готовність витрачати час на саморозвиток, навчання співробітників і генерація ідей, які допоможуть працювати ефективніше. Жінки від природи запрограмовані на пошук компромісів та критичне мислення, їм неважко фокусувати увагу на кількох важливих проектах водночас.

На жаль, нині в Україні тема гендерного балансу також у кризі. Крім того, самі жінки по-різному висловлюються щодо застосування такого інструменту, як квоти. Тому впродовж найближчих років в Investor Relations Agency не очікують істотних змін у цьому питанні. «На мій погляд, таке становище неправильне. Саме під час кризи необхідно якомога більшу кількість жінок залучати до участі в ухваленні рішень і на рівні компаній, і на загальнодержавному рівні. Чому? Тому що саме у кризу природні жіночі якості та витримка можуть бути високорезультативними і стати одним з дуже дієвих антикризових інструментів», — вважає Оксана Параскева. Тож присутність жінок надихає не лише художників, поетів та письменників. Тепер маємо надію, що краса врятує і світ бізнесу.