«Таке зростання економіки — не стільки наше бажання, скільки необхідність. Якщо ми хочемо бути успішною країною, привабливими для інвесторів, щоб люди сюди поверталися, а не просто їхали, бо змушені, — зростання необхідне. Та не слід забувати, що припливу інвестицій не варто чекати країні, в якій не діє система захисту права власності. Тому держава має побороти деякі негативні явища, передусім рейдерство», — наголосив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі одного з вітчизняних телеканалів.

Тож Україна має зосередитись на інвестиціях у власну освіту, інновації й технології. А для збільшення іноземних інвестицій слід забезпечити конкурентність у різних секторах економіки, провести велику приватизацію держмайна (у держвласності мають залишитися виключно стратегічні підприємства), побороти корупцію, забезпечити дешевше кредитування для купівлі житла й розвитку бізнесу, повідомляє Укрінформ.Щодо ринку землі Олексій Гончарук заявив, що відповідний законопроєкт парламент має ухвалити восени, а відкрити ринок планують улітку 2020 року. До того часу загальне кредитування в гривні здешевшає. «Ми розраховуємо, що тоді кредит можна буде взяти в гривні близько 14—15%. Це означає, що нам потрібно компенсувати, тобто дати змогу дрібному фермеру для купівлі земельної ділянки отримати кредит за значно нижчою кредитною ставкою. Для того, щоб він був на рівні з іноземними суб’єктами, або навіть вигравав», — заявив Прем’єр.

Умови для фермера

«Президент говорив про ухвалення закону, а я кажу про відкриття ринку — це в часі розведені речі. З моделлю ми маємо визначитись тепер — восени: закон має бути ухвалено зараз, але запрацює ринок тоді, коли пануватиме порядок у земельному кадастрі, існуватимуть інструменти, які дадуть уряду змогу створити умови для фермера, що будуть не гіршими, а то й кращими порівняно з іноземцями. Для фермера це має бути доступ до ресурсу, право й змогу купити землю і чесно в неї вкладати», — переконаний глава уряду.

Олексій Гончарук заявив, що де-юре доступ до купівлі земельної ділянки матимуть українська фізична та юридична особи: «Нам потрібно дозволити операції із землею для всіх, хто має змогу її обробляти. Зокрема для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і сплачують тут податки».

Прем’єр і його команда разом з експертами зі Світового банку прорахували 25 сценаріїв, за якими можна відкрити ринок землі. «Ми подивилися на те, в яких комбінаціях ефект буде максимальний. За якої моделі реформи ми як українці зможемо отримати максимальне економічне зростання, а 1% зростання ВВП — це додаткових близько 15 мільярдів гривень у бюджеті. Це означає, що у нас будуть додаткові гроші, щоб будувати школи, дороги, інфраструктуру, вкладати в освіту тощо», — сказав Олексій Гончарук.

До візиту МВФ готові

Прибуття місії ключового кредитора очікують у вересні 2019 року — для обговорення нової програми, заявила міністр фінансів Оксана Маркарова. Нова програма буде трохи довшою і, як розраховують в уряді, може стати останньою. «У попередні роки Україна завжди завершувала, так би мовити, обривала програми. Але наша мета зробити те, що вдалося багатьом європейським країнам — випуститися з програми», — наголосила міністр, пояснивши, що йдеться про повне виконання програми, щоб економіка надалі могла обходитися без допомоги МВФ.

За її словами, фахівці Міжнародного валютного фонду ще влітку сказали, що повернуться, коли буде новий уряд. І новий уряд готовий до цієї активної роботи. Уряд України готовий до погашення боргових платежів до кінця року, маючи в розпорядженні кошти на гривневому і валютному рахунках в еквіваленті близько 130 мільярдів гривень. Також необхідні для погашення боргів гроші буде передбачено в бюджеті наступного року. Міністр фінансів наголосила, що уряд і надалі працюватиме над зниженням вартості запозичень і рівня боргу до ВВП.

А міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов зауважив, що в межах підготовки до світової економічної кризи, яка насувається через торговельну війну між Китаєм і США, Україні треба збільшити обсяги торгівлі, а також налагодити співпрацю з МВФ та іншими кредиторами, щоб мати доступ до капіталу.

«По-перше, нам потрібен торговий партнер-союзник, ми маємо максимально виконати умови, щоб збільшити обсяг торгівлі або з ЄС, або з іншими партнерами. По-друге, нам справді потрібен якір на кшталт МВФ, тому що на нього орієнтуються багато інвесторів. Потрібні серйозні інвестори, які даватимуть нам довгі кредитні лінії. А для цього Україні в цілому необхідно вибудувати системні відносини з кредиторами й зробити економічну політику гнучкішою. Щоб цю політику не ухвалювали один раз на рік, а на основі даних, що аналізують наперед і засвідчують, які галузі економіки треба підтримувати. Тобто нам слід перейти на сучасний підхід до економічної політики», — підсумував міністр.

Пенітенціарна система потребує реформи

Міністр юстиції Денис Малюська заявив про планування радикальних реформ у пенітенціарній системі. «Це ті реформи і та частина Міністерства юстиції, яка найскладніша й потребує найбільшої уваги. Тобто реформа у пенітенціарній системі — це роки. Горизонт планування принаймні три роки, а може, й більше», — зауважив міністр.

Адже пенітенціарна система — це не лише величезна кількість слідчих ізоляторів і в’язниць, а й «55 тисяч нашого населення, яке там перебуває, і це просто шалена поки що неефективність держави».

«Ми зараз пробуємо прорахувати наслідки й взагалі можливість наших реформ. Але в принципі модель, до якої ми прагнемо, — це, з одного боку, будівництво хоча б кількох закладів відбування покарань за зразком наших північних сусідів — Данії, Норвегії. З другого боку, радикальний перехід від тюремного ув’язнення, від покарання у вигляді позбавлення волі до інших видів покарань, які з таким позбавленням волі не пов’язані», — додав очільник Мін’юсту.

Більша частина в’язнів, які виходять на волю після відбування покарання, вчиняють злочини повторно. Тому урядовець переконаний, що застосування громадських робіт до осіб, що скоїли злочини, електронних браслетів, домашнього арешту, інших засобів покарання, перебування на контролі пенітенціарної інспекції — набагато ефективніше: «Для держави це в десятки разів безпечніше і дешевше».

Любов ДМИТРЕНКО
для «Урядового кур’єра»