Позаду півторарічна титанічна дипломатична діяльність. І нині Україна розпочинає роботу «Кримської платформи». Це започаткує новий процес міжнародної взаємодії задля деокупації Криму — перший міжнародний формат щодо півострова. На цьому міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголосив під час онлайн-брифінгу, присвяченого проведенню установчого саміту «Кримської платформи» 23 серпня 2021 року. Там упродовж чотирьох днів творитиметься історія.
Міністр нагадав, що ініціював створення «Кримської платформи» Президент України, півтора року тому поставивши перед МЗС завдання створити механізм, який поверне Крим на міжнародний порядок денний, створить коаліцію держав, готову щодня опікуватися проблемами півострова задля його деокупації.
«Це й частина нещодавно ухваленої Стратегії зовнішньої політики. Вона базується на концепції побудови архітектури безпеки України. Ми самі творці своєї безпеки. Є безумовно магістральний напрям — членство України в НАТО, але це питання не короткострокової перспективи. А безпека потрібна Україні тут і зараз. Відповідно ми працюємо над створенням альянсів різних форматів за участі різної кількості держав, щоб, як пазл, скласти українську безпеку нашої держави в цілісну картину. Так з’явилися Люблінський трикутник, Асоційоване тріо, і тепер наступний крок — розпочне роботу «Кримська платформа». Загалом Україна — держава, яка створює безпекову архітектуру для себе, регіону та світу, створюючи нові гнучкі альянси однодумців на додаток до великих усталених блоків держав», — підкреслив Дмитро Кулеба.
Саміт «Кримської платформи», який відбудеться 23 серпня, — лише початок роботи. Це не одноразовий, а системний захід, постійний механізм координації, який функціонуватиме на рівні урядів, парламентів, експертів. Саміт — приклад того, що Україна не має сидіти склавши руки та чекати, коли хтось їй допоможе. Маємо виступати з реальними ініціативами, амбітними, іноді нахабними. Маємо йти вперед і вести за собою партнерів — останніми роками Україна показала, що здатна це робити.
Очільник МЗС оголосив повний склад учасників установчого саміту «Кримської платформи».
«Протягом останніх днів ще можливі незначні точкові зміни, але вже нині можемо казати про учасників «Кримської платформи». 23 серпня її засновниками разом з Україною стануть понад чотири десятки держав і міжнародних організацій. Ідеться про 14 глав держав, урядів і Європейського Союзу. На рівні президентів буде представлено Латвію, Литву, Естонію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Молдову, Словенію, Фінляндію. Візьме участь президент Європейської ради. На рівні Прем’єр-міністрів буде представлено Румунію, Грузію, Хорватію, Швецію. Дві держави — Швейцарія та Чеська Республіка — представлятимуть глави парламентів.
На рівні міністрів закордонних справ у саміті візьмуть участь 14 держав: Туреччина, Франція, Німеччина, Іспанія, Італія, Бельгія, Австрія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Данія, Болгарія, Чорногорія, Північна Македонія. Від Великої Британії та Португалії будуть міністри оборони, США представлятиме міністр транспорту, який є особистим посланником президента Джо Байдена. Норвегію представлятиме державний секретар МЗС. Європейську комісію — віцепрезидент, НАТО — заступник генерального секретаря, Раду Європи і ГУАМ буде представлено на рівні генеральних секретарів. Сім держав — Нову Зеландію, Мальту, Японію, Австралію, Кіпр, Канаду та Грецію буде представлено на рівні послів», — уточнив міністр.
Урядовець акцентував, що незалежно від рівня представленості, всі ці країни стають засновниками «Кримської платформи» як держави. Що сигнали, оприлюднені на саміті, й зобов’язання, взяті за його підсумками, матимуть рівнозначну силу для кожної держави незалежно від того, хто очолював делегацію. «Кримська платформа» вже перевищила всі попередні міжнародні заходи України за кількістю представлених на її саміті делегацій високого рівня. І такого міжнародного заходу Україна ніколи ще не приймала.
Дмитро Кулеба подякував кожному, хто, попри шалений тиск Росії, рішуче підтвердив свою участь у «Кримській платформі», ухваливши сміливе політичне рішення долучитися до зусиль України із протидії російській окупації Криму та повернення півострова під контроль нашої держави.
Саме в такому статусі щодо Криму сім років поспіль Україна була у статусі жертви.
«Протягом останнього року ми змінили його на статус рятівника. Це принципова зміна нашої політики. Етап скарг світові на те, що в нас відібрали територію, залишився позаду. «Кримська платформа», ухвалення Стратегії деокупації наших територій, Стратегії зовнішньої політики, законів у Верховній Раді, системна робота уряду над проблемою окупації Криму і Донбасу — це все відмова від статусу жертви, яка плаче в когось на плечі й волає про допомогу. Тож країна має повірити в себе й докладати великих зусиль задля деокупації наших територій.
Дипломати й надалі працюватимуть над реалізацією Стратегії зовнішньої політики України, побудовою нових альянсів і конфігурацій для гарантування безпеки нашої держави та створення можливостей для розвитку країни. «Кримська платформа» буде важливим пріоритетом роботи. Декларація, яку ухвалять за підсумками саміту «Кримської платформи», буде відкритою для підписання іншими державами. Працюватимемо над залученням нових країн до нашого формату, і їх кількість надалі зростатиме», — переконаний Дмитро Кулеба.
Перед початком роботи «Кримської платформи» Президент Володимир Зеленський поспілкувався з українськими журналістами із Криму. Він заявив, що ця платформа охоплюватиме всі найважливіші проблеми півострова, передусім гуманітарні та безпекові.
«Маємо кожну тему робити гострою та актуальною не лише в українському суспільстві, а й на світовому рівні. Зокрема порушуватимуть питання мілітаризації Криму загалом. Адже Крим — це перлина української землі біля моря. А сьогодні це мілітаризована територія, і це має вигляд як авіаносець Російської Федерації зі щоденним збільшенням озброєння, зменшенням корінного населення, зменшенням привабливості — природної, екологічної, туристичної, будь-якої», — цитує слова Президента його Офіс.
Глава держави висловив думку, що повернути під контроль української влади територію Криму складніше, ніж завоювати мізки жителів півострова.
«Ситуація з поверненням ментальним не думаю, що дуже складна. Зараз кримчани побачили, що буде без України. Упевнений, вони з радістю прийматимуть українську владу в Криму. Тому що з Україною в Крим повернеться життя», — наголосив Володимир Зеленський.
Він переконаний, що має тривати дієва санкційна політика щодо РФ, допоки не відбудеться повна деокупація українських територій.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+