Хоч Харківський плитковий завод цього року відзначив 75-річчя, проте про вік підприємства нагадує хіба вивіска на центральній прохідній. В усьому іншому це сучасне виробництво з максимальною автоматизацією технологічних процесів та передовими конвеєрними лініями від відомого італійського бренда SACMI.

Підприємство щороку вкладає в модернізацію близько 10 мільйонів євро. У середньому щодва роки запускають нову надсучасну конвеєрну лінію. Це дає змогу харківському виробникові на рівних конкурувати зі світовими лідерами з виробництва керамічної плитки та експортувати українську плитку у 43 країни.

«Присутність на ринках Європи, Азії та Північної Америки змушує щодня рухатися вперед, удосконалювати якість, зовнішній вигляд продукції, її властивості. І що більша кількість країн, куди продають харківську кераміку, то жорсткішими стають внутрішні вимоги до якості продукту», — розповідає голова наглядової ради ПрАТ «Харківський плитковий завод» Валентин Шеветовський.

Апокаліпсис для бактерій та грибків близько

Та не тільки якість приваблює покупців. Харківська плитка містить національний культурний код, вона інноваційна. Наявні її покриття, наприклад, запобігають розмноженню бактерій на  поверхні. Проте пандемія довела, що цього замало, й спонукала до активнішої роботи над розробленням та впровадженням поверхонь, які могли б забезпечити антибактеріальний і фунгіцидний захист. Тобто повний захист від бактерій і грибків. 

Дослідження проходять на базі лабораторії Харківського плиткового заводу, що оснащена найсучаснішим обладнанням, частина з якого унікальна для України. Лабораторія акредитована за системою менеджменту якості 17025, за якою акредитуються медичні лабораторії. До співпраці залучено фахівців Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова. 

Усі розробки й рецепти глазурі здійснюють на вітчизняній сировині. Тож ХПЗ власним прикладом доводить, що від інноваційних технологій можна отримати значно більше, ніж у разі простого продажу сировини.

Бренд упізнаваний у Європі

ХПЗ входить до складу керамічної групи Golden Tile. За підсумками першого півріччя 2021 року компанія стала лідером з виробництва керамічної плитки в Україні. Її частка становила 27% загального обсягу вітчизняного виробництва цих виробів. Golden Tile має власні офіси в Лондоні, Варшаві та Таллінні. Усі їх відкрито після підписання у 2014 році Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

«Високоякісною продукцією доводимо, що Україна — це не сировинний придаток Європи, що товари бренда Made in Ukraine здатні конкурувати з визнаними італійськими чи іспанськими виробниками на полицях європейських будівельних гіпермаркетів», — упевнений голова правління Golden Tile Дмитро Салімонов. Він підкреслює, що компанія не намагається повторювати чи копіювати плитку знаних брендів, а пропонує унікальну власну продукцію, яка коріннями сягає Трипільської культури. 

Плитка — це емоції та настрій

Модернізація — це не тільки більша кількість сучасних машин у виробництві. Завод вкладає значні кошти у створення комфортного й безпечного робочого місця, соціальне забезпечення працівника, підвищення його кваліфікації тощо. Фахівець проводить на роботі значну частину часу й не має сприймати цю частину життя як тягар. На заводі переконані, що коли комфортні умови, а людині до душі те, чим вона займається, тоді продукція наповнюється позитивним енергетичним зарядом. Плитка — це не просто будівельний матеріал, а емоції та настрій.

«Останніми роками багато змінилося, — ділиться інженер-технолог Олена Красільникова. — Оновлюють обладнання, технології, комфортнішим стає робоче місце. Щоб бути у тренді, доводиться постійно вдосконалюватися. На професійне навчання працівників завод щорічно витрачає близько 200 тисяч гривень».

За останні 15 років на ХПЗ кардинально змінилася філософія виробництва, обслуговування, менеджменту, планування та постачання. Завдяки цьому Харківський плитковий серед лідерів галузі та клієнтських симпатій у 43 країнах. Однак усі багаторічні напрацювання нівелює енергетична криза й ціна на газ, убивча для українського виробництва.

Ціна на газ знижує рейтинг продукції 

За розрахунками Асоціації роботодавців України, через надмірні ціни на газ понад 90% промисловості України стане збитковою. Дехто збанкрутує. Наприклад, ціна газу на листопад для ХПЗ становить 35 000 гривень за 1000 м3, тоді як торік вона трималася на рівні 200$. За словами Валентина Шеветовського, високі ціни на газ роблять підприємство неконкурентним на світовому ринку. Тому бувають вимушені скорочення працівників, часткова зупинка виробництва. Як наслідок — зменшення надходжень до бюджету, хоч Харківський плитковий завод входить до десятка найбільших платників податків регіону.

«Потрібна виважена й чітка позиція держави. Необхідно захистити не тільки населення, лікарні, школи та комунальні підприємства, а й забезпечити стабільну роботу промислових підприємств, — упевнений голова наглядової ради ХПЗ  Валентин Шеветовський. — Україна зможе пройти кризу за умови максимальної ціни на газ на рівні 17 000 гривень».

ХПЗ робить усе, аби зменшити споживання газу та збільшити використання альтернативних джерел енергії.

«Ми не сидимо склавши руки, робимо все залежне від нас, щоб мінімізувати споживання газу та електроенергії. Проводимо технічні модернізації, розглядаємо можливість використання кисню тощо. Але для цього потрібен час, як мінімум — рік. Тому нині, щоб пройти цей шлях, нам конче потрібна підтримка держави», — зазначає Валентин Шеветовський.

Соціально відповідальний бізнес стійкіший до викликів

На плитковому заводі особливо останніми роками вже стало правилом сповідувати незаперечну істину, що бізнес, який бере на себе соціальні зобов’язання, більш життєздатний та стійкіший до випробувань. Саме тому заводчани завжди з готовністю подають руку допомоги тим, хто цього потребує. І передовсім українським воїнам, які захищають на сході країни наші суверенітет і незалежність від російських агресорів та їхніх прихвоснів. Ось і з госпіталем у заводчан  ще на початку війни на Донбасі склалися добрі товариські стосунки.

«Завдяки допомозі ХПЗ ми змогли зробити ремонт у всіх операційних, реанімації, навіть бібліотеці. Тривають ремонтні роботи у приймальному відділенні, — розповів начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Едуард Хорошун. — Таке дружнє шефське ставлення колективу ХПЗ до госпіталю дало нам змогу оптимізувати витрати і провести ремонт у більшій кількості приміщень, ніж планували».

За словами Валентина Шеветовського, якому на початку листопада  Едуард Хорошун вручив медаль «За сприяння Збройним силам України», заводчани мають за честь підтримувати госпіталь і сприяти тому, щоб бійці й пацієнти, які потрапляють до цього закладу, перебували в комфортних умовах. І це не разові заходи, оскільки весь колектив налаштований на розширення співпраці та підтримку бійців і лікарів й у майбутньому.