…Додому повертаються земляки, які гідно виконували обов’язок із захисту східних кордонів країни. Повертаються у мирне життя і солдати, які зазнали поранень під час бойових дій. Фахівці наголошують, що більшості з них необхідний курс психологічної реабілітації. Ця порада стосується 92% бійців. Адже на жодну адекватну людину війна ніколи не мала бодай на крихту позитивного впливу. Нервове потрясіння, особливості харчування, переохолодження, загострення давніх чи поява нових хвороб — в умовах воєнних дій, на жаль, норма.

Проте багато хто з бійців не знає про це своє право на психологічну реабілітацію. Директор Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни Юрій Гріненко, коментуючи ситуацію, розповідає, що більшість бійців, які потрапляють на реабілітацію в заклад, який він очолює, може завдячувати цьому зазвичай щасливій випадковості.  Тому радить звернути увагу на таку інформацію: кожен із бійців, який отримав посвідчення учасника бойових дій і демобілізувався, має право на направлення в оздоровчий заклад через обласні госпіталі ветеранів війни за місцем проживання або за безпосереднім зверненням до медико-соціального центру.

Чим раніше, тим краще

Процедура вкрай проста, наголосив він, треба лише зайти у відділ соціального забезпечення і стати на облік, зазначивши про своє бажання одержувати медичну підтримку в такий спосіб. До речі, реабілітацію можна отримувати у своїй області, а можна приїхати і в Київську область, у Державний медико-соціальний центр.

Шпиталів для ветеранів нині в Україні 29. Мережу цих закладів створено для того, щоб надавати безкоштовне професійне стаціонарне медичне лікування для ветеранів.

Як пояснив Юрій Гріненко, фінансують ці заклади відповідно до постанови КМУ від 2007 року «Про грошові норми витрат на харчування і медикаменти». Це 40 гривень на медикаменти і 35 — на харчування. Плюси закладів для ветеранів — регіональне розташування, достатнє фінансування та матеріально-технічна база, наявність спеціально навченого персоналу для проведення реабілітаційних заходів.

Із листопада минулого року шпиталі для ветеранів визначили центри із надання заходів з реабілітації учасникам АТО. Сюди з госпіталів після лікування бійці прибувають на реабілітацію.

Важливо, зазначають фахівці, після медичної допомоги вчасно, не перериваючи ланцюжка, надати бійцям відповідну допомогу. Одна з вимог вдалого відновлення втрачених функцій — якомога раніший початок відновлювального лікування. Завдяки швидко змодельованому алгоритму між МОЗ і Міноборони та МВС така співпраця щодо реабілітації розпочалася.

Термін реабілітаційного курсу визначає військово-лікарська комісія, яка і направляє бійця до відповідного закладу. Зазвичай це 21 день. Якщо є ефект і результат потрібно закріпити, це питання узгоджують зі шпиталем і бійця залишають тут на певний період. У Переяслав-Хмельницькому районі так підлікувалися понад 600 бійців.

— Щоб досягти успіху, слід відразу після реанімації займатися реабілітацією, — додає Юрій Гріненко. — Так і відбувається. Військовослужбовців переводять до нас. Зорієнтувавшись у потребі, довели до сучасних вимог, приміром, хірургічне відділення. Тепер маємо змогу клінічно правильно вести хірургічного хворого. І водночас вживаємо реабілітаційних заходів. Ідеться про медичну реабілітацію, до якої входять медикаментозне лікування, всі види лікувальних властивостей електроенергії, світла, води, повітря, магнітотерапія та фізична реабілітація.

У дефіциті — фізіотерапевти і психологи

Торік улітку на базі Державного медико-соціального центру в селі Циблі Переяслав-Хмельницького району проведено тренінг за участю американських фахівців-фізіотерапевтів. У 137 країнах немає ЛФК, є фізіотерапія. Таких за дипломами фахівців випускають в Україні спортивні виші. Однак, за словами директора реабілітаційного центру, їх важко знайти, бо нема інформації, де вони перебувають після закінчення вишу. Так само і психологи. За статистикою, кафедри медичних вишів випустили за 10 років 730 спеціалістів із психології. А де вони працюють, ніхто достеменно не знає.

Юрій Гріненко каже, що намагається зробити все, щоб заклад державного рівня мав спеціалістів і належне обладнання. Тому домовляється із директорами навчальних закладів про проходження практики в нього у відділенні. Так,  цього літа кандидати на посаду психолога мали пройти випробувальний термін 5 діб у відділенні, де реабілітуються бійці. Вистачало двох-трьох діб, щоб виявити придатність спеціаліста для такої роботи.

— На сьогодні в нас один психолог не справляється з обсягом роботи, тому беремо ще трьох, — розповів керівник закладу. — За рахунок внутрішніх резервів знайшли можливість оплачувати їхню роботу. 92% демобілізованих потребують психологічної реабілітації, а фізичної — до 50 відсотків і стільки ж — медичної. Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників АТО проводить тендер із закупівлі послуг із психологічної реабілітації учасників АТО. Держава на це передбачила 50 мільйонів гривень. Одна з умов тендера — щоб у лікувальному закладі було не менш як троє психологів.

За словами Юрія Гріненка, у квітні цього року в центрі проходять практику випускники Харківської академії фізичного виховання (магістри фізичної реабілітації). Після цього один із них приїхав сюди на роботу.

«Потреба, за міжнародними стандартами, — на 500 ліжок госпіталю 145 фізіотерапевтів. Якщо у фізіотерапії бійцеві потрібно пройти дві-три процедури на день по 10—15 хвилин кожна, то фізіотерапевт працює з пацієнтом до трьох годин на день. Завдяки їхнім методикам ефект від роботи очевидний. Директор згадує бійця, якого майже нерухомим привезли із Центрального київського госпіталю. Хлопець не рухався, емоції на межі, настрою — нуль. За тиждень інтенсивних занять бійця привозили в їдальню, він сам сидів, тримав ложку. Видно було, що й на душі в нього розпогоджується.

Юрій Гріненко звернувся із проханням до рідних, сусідів, працівників військкоматів, які володіють інформацією про бійців, які повертаються з лікування чи з передової, інформувати їх про можливість і необхідність пройти реабілітацію. Адже на рівні одного населеного пункту кількість бійців не така вже й велика, щоб не охопити їх увагою.

ДО РЕЧІ.  Днями Верховна Рада ухвалила закон щодо обов’язкової безоплатної психологічної реабілітації військовослужбовців після виконання завдань у бойових умовах. За Законом «Про внесення змін до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в АТО та виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов’язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюватиме Кабінет Міністрів, йдеться в законі.

ПРЯМА МОВА

«З поля зору випадають військові, які звільнилися із ЗСУ»

Радник міністра оборони
з медичного напрямку та реабілітації,
полковник медичної служби 
Всеволод СТЕБЛЮК:

— До системи медичної реабілітації військовослужбовців Міноборони залучені Ірпінський, Вінницький і Львівський шпиталі. В них є реабілітаційні відділення, куди бійці потрапляють відразу після лікування. Крім того, є три міністерських санаторії на 1400 ліжок. Сюди можна потрапити після проходження загального курсу лікування, частіше після відпустки за хворобою, отримавши висновок військово-лікарської комісії. Маємо ще 8 тисяч ліжок в госпіталях для ветеранів війни. В розподілі й забезпеченні питань немає.

Нині випадають з поля зору департаментів охорони здоров’я військовослужбовці, які звільнилися із ЗСУ. Аби ситуацію виправити чи принаймні прояснити, нещодавно провели нараду, на якій прийнято рішення, згідно з яким військкоматам доручено передавати списки на департаменти охорони здоров’я і активно інформувати бійців про можливість проходження курсу безкоштовної реабілітації. Однак існує й проблема браку санітарної культури. Військовослужбовці в переважній кількості прагнуть якомога швидше повернутися додому у звичне для них середовище. Поспішають повернутися на роботу чи навіть «зависнути» з друзями, з родиною. А про путівки частина навіть не воліє знати, кажуть, що не звикли відпочивати. Ветеранські організації через соцмережі закликають учасників АТО звернутися по безкоштовні путівки. З розподілом питань немає. За 2014 рік реабілітовано 147 поранених військовослужбовців, а в цьому році, коли прийнято рішення про стовідсоткове охоплення реабілітацією учасників АТО, — 2800 осіб, понад 4 тисячі пройшли реабілітацію в госпіталях ветеранів війни в областях.