ПРАВИЛА ГРИ

Законопроект «Про внутрішню торгівлю» потребує доопрацювання з урахуванням позицій усіх
учасників ринку

Клуб Кабміну останнім часом стає ареною для предметного попереднього обговорення важливих державних рішень. Учорашня зустріч глави уряду Миколи Азарова з представниками громадських організацій захисту прав споживачів, виробників, торговельних мереж та експертами ринку для обговорення законопроекту «Про внутрішню торгівлю» стала черговим підтвердженням відкритості владних планів.

Те, що зустріч не викликала такого ажіотажу, як понеділкове обговорення програми активізації економіки, і не дивно, адже проект закону є лише ланкою в довгому ланцюгу запланованих концептуальних перетворень. Проте ланкою визначальною, яка навіть у кризові періоди демонструє стабільне зростання. Так, за три роки її обсяги зросли в півтора раза, приростаючи на понад 15% щороку. Нині її обсяг становить 804 мільярди гривень, що перевищує можливості бюджету. «І ми вітаємо такі тенденції», — задоволено промовив Микола Азаров.

Утім, його не можуть не турбувати й недоліки. Скажімо, величезне провалля між закупівельними й роздрібними цінами на деякі продукти харчування, зокрема молоко. Або тривале, іноді до двох місяців, очікування вітчизняними виробниками повернення виручки з торгівлі, що створює дефіцит обігових коштів. Не зрозуміло главі уряду й те, чому на пошук елементарних українських товарів люди витрачають значно більше часу, ніж у випадку з імпортом.

Микола Азаров навів показові цифри: прибуток на один квадратний метр торговельної площі від реалізації імпорту становить 80%, і лише решта припадає на наші товари. Одне слово, суперечності корпоративних інтересів, монополізм, нав’язування незручних правил гри, тіньовий товарообіг часто-густо заганяють українських виробників у глухий кут. Миколі Азарову довелося визнати існування відчутного опору багатьох учасників ринку перед урядовими ініціативами. 

Тому обговорення цього актуального законопроекту є пошуком паритету між інтересами виробників, імпортерів, торговельних мереж і споживачів. Мета й результат документа перегукуються з пунктами вищезгаданої програми активізації розвитку економіки. Наприклад, усі ми хочемо наближення товарів, особливо від сільгоспвиробників, до кінцевого споживача за цінами, які б влаштовували обидві сторони, чи прагнемо відчувати більше конкуренції в мережах супермаркетів і ринковій торгівлі.

Натомість міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Прасолов навів дані про мало не подвійне скорочення роздрібних магазинів у масштабах країни і таку саму тенденцію щодо ринків. Тож розвиток варіативності форм торгівлі, конкуренція виробників, продавців, постачальників за увагу й гроші споживача є наріжним каменем обговорюваного законопроекту.

«Внутрішня торгівля є галуззю, якій конче потрібні прозорі прогнозовані правила функціонування, — наголосив Микола Азаров. — Тільки тоді вона приверне інтерес системних інвесторів. Поки що ж до європейських норм — 650 квадратних метрів торгових площ на тисячу осіб — нам ще далеко».