Як відомо, у більшості країн Євросоюзу, куди ми наполегливо прямуємо, тютюнокуріння стає неактуальним і немодним. Проте цієї згубної звички й досі не позбуваються чимало людей у всьому світі. Україна, на жаль, не виняток.

Курити чи не курити — кожен вирішує для себе сам. Звісно, якщо людина вже доросла й робить вибір свідомо. Однак для тих, хто ще не визначився, трохи вражаючої статистики. А вона каже, що кожного року у світі від куріння тютюну помирає в середньому 6 мільйонів людей. 600 тисяч із них — від вторинного вдихання диму, переважно жінки та діти чоловіків-курців.

В Україні хвороби, спровоковані курінням, забирають щороку майже 100 тисяч життів. Ті, хто почав палити до 15 років, уп’ятеро частіше помирають від раку легенів. Понад 40% наших співгромадян, старші 15 років, не розлучаються з цигаркою, а це приблизно 19 мільйонів осіб. Із них 34% — затяті курці. Загалом за поширеністю куріння Україна на сьомому місці у світі.

Якщо ініціативу схвалять, сигаретні пачки мають зникнути з вітрин: щоб не приваблювати дітей та не провокувати тих, хто кинув курити. Фото УНІАН

Законодавча ініціатива

Відмовитися від поганої звичку чи ні, доросла людина має право вирішувати самостійно, натомість захистити оточуючих від наслідків вдихання тютюнового диму можуть і мусять держава й громадськість.

Саме тому 19 липня 2016 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 4030-а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму), який внесли 17 народних обранців, які представляють майже всі фракції у ВР. Це свідчення того, що питання захисту довкілля, а також здоров’я людей, особливо дітей, дуже важливе для всіх свідомих людей у парламенті. Проект розроблено «Центром демократії та верховенства права» у межах коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну». Ухвалити його можуть у вересні, тоді чинності він набуде з початку 2017 року.

— У ці складні часи, коли Україна майже щодня втрачає своїх найкращих синів на передовій в АТО, не слід забувати, що кожного року понад 500 тисяч наших співвітчизників, переважно молодого віку, помирають від серцево-судинних хвороб. Нині середній вік чоловіків, у яких забирає життя інсульт чи інфаркт, становить 45 років, — зазначила народний депутат, голова комітету охорони здоров’я, ініціатор законопроекту Ольга Богомолець і додала, що саме в такі часи маємо відмовитися від політики економічного прагматизму на користь політики економічного розвитку. Такого, де серед основних джерел наповнення бюджету ніколи не будуть гроші від продажу алкоголю і тютюну. Адже їх зароблено на житті та здоров’ї українців.

Фахівець нагадала, що тютюновий дим і смоли спричиняють мутації в організмі, які призводять до злоякісних пухлин: раку губи, гортані, легенів. Закупорюються альвеоли, які мали б вбирати кисень, необхідний для організму. Судини стрімко звужуються, а отже, у рази зростає ризик інфаркту або інсульту.

Затяті курці часто виправдовуються тим, що начебто знайомі з людьми, які не випускали цигарку з рук усе життя й дожили до 80, а то й до 90 років. Так, кожне правило має винятки. Є сильні організми, які краще протистоять хворобам. Проте якби ті 80-річні курці відмовилися від цієї згубної звички, то ймовірно дожили б і до 100 років.

А отже, на переконання нардепа, запропонований закон, спрямований на охорону громадського здоров’я, — це критерій оцінки ефективності держави. А критерій цей — тривалість людського життя. Не існування, не виживання, а саме повноцінного, гідного та щасливого життя.

Саме 80 років нині — показник середньої тривалості життя в більшості розвинених країн. Слово, яким його там позначають, українською можна перекласти як «щастяріччя». Тобто людина в такому віці може почуватися справді щасливою. Адже не потрібно щодня раненько прокидатися на роботу, іпотеку вже виплачено, діти повиростали, тож людина нарешті може почуватися менш обтяженою проблемами і стресами, ніж в юності чи навіть у 30—50 років. Звісно, дуже хочеться, щоб якомога більше наших співгромадян дожили до цього віку й насолодилися ним. Та фахівець переконана, що більшості курців це не під силу.

Запропонований законопроект, на її думку, спрямований на подовження життя і підтримку працездатності людей. Адже якщо затятий курець помирає від інсульту в 45 років, він не лише робить нещасними своїх рідних, а й шкодить державі, бо перестає працювати, відтак не створює матеріальні й культурні цінності, не сплачує податки. Мудра держава мусить підтримувати такі закони, адже людське життя та здоров’я має бути для неї головним надбанням.

Співавтор законопроекту, керівник проекту «Київ без тютюнового диму» громадської організації «Центр демократії та верховенства права» Тарас Шевченко нагадав, що 10 березня 2016 року провідні лікарі й відомі громадські діячі України ініціювали маніфест за майбутнє без тютюну. Там прописано кроки, які слід першочергово зробити для того, аби Україна стала вільною від цієї отрути, смертей і хвороб, спричинених нею. Щоб у майбутньому молоде покоління принципово відверталося від цигарок, а ті, хто курить, мали реальний стимул позбутися згубної звички.

Поступово, покроково…

— Законопроект № 4030-а — один із практичних кроків щодо втілення маніфесту в наше життя. Ми розуміємо, що цей документ — не «сухий закон», який намагалися запровадити за радянських часів. Так не буде: заборонили — й усі одразу кинули курити. Це довга дорога поступових кроків і обмежень, — зазначив фахівець.

Він пояснив, що у законопроекті відображено, наприклад, таку норму з маніфесту, як ефективний захист права кожної людини на бездимне повітря вдома, на роботі та в громадських місцях, що є продовженням ініціативи 2012 року про заборону куріння в кафе, барах і ресторанах (окрім літніх майданчиків). Нинішній законопроект покликаний виправити упущення тієї ініціативи, які виявили під час її реалізації. Новий нормотворчий документ уточнює, що майданчик, винесений за межі ресторану, не вважають літнім, якщо він має стіни, навіть зі скла чи поліетилену. Лише столики просто неба — це місце, де поки що курити дозволено.

Законопроект розширює перелік місць, де діятимуть обмеження. Зокрема не може бути кімнат для куріння або інших спеціальних приміщень в офісах, муніципальних закладах, готелях тощо. Адже за Міжнародною рамковою конвенцією боротьби з тютюнокурінням, усі місця всередині приміщень мають бути бездимними. Курити дозволяється тільки на вулиці.

— Це не означає, що тютюновий дим на вулиці безпечний. З часом ми обов’язково прийдемо до того, що й там куріння обмежать або й заборонять повністю. А поки що завдання максимум — ніякого куріння в приміщеннях. Єдиний поки що виняток становлять аеропорти, — каже представник громадськості.

Приберуть з очей

Якщо ініціативу схвалять, сигарети мають зникнути і з вітрин кіосків, магазинів та інших торгових закладів України. Згідно з проектом закону, товари, небезпечні для здоров’я, мають розміщувати в спеціальних боксах, за закритими дверцятами чи ролетами так, щоб їх не було видно ззовні чи всередині приміщення, де їх продають. При цьому будь-яке спеціальне кольорове оформлення боксів із сигаретами заборонять. Покупці зможуть побачити інформацію про наявний асортимент у прайсі, який буде у продавця. Законопроект передбачає не кольорову рекламу, а звичайний аркуш формату А4 з чорно-білим текстом.

— Ця ініціатива спричинена необхідністю убезпечити дітей і підлітків від нав’язливих інструментів стимулювання продажу, які тютюнова індустрія активно використовує в торговельних закладах. Адже нині продавці сигарет використовують агресивну викладку тютюнових пачок, розміщуючи їх на тлі кольорових 3D-зображень, об’ємних інсталяцій з підсвіченням тощо.

І зацікавитися такою рекламою знічев’я можуть навіть малюки, просто стоячи поряд із батьками біля кіосків або у чергах до каси в супермаркеті. До того ж ця реклама негативно впливає на тих, хто кинув курити, адже зваблює спробувати знову. Тому цю ганебну практику потрібно припинити, як це зробили в інших країнах світу. Там нині місця продажу сигарет мають вигляд сірих непримітних буд, без реклами й викладки товару. Дорослому на запит нададуть роздивитися товар. Але у неповнолітнього немає можливості навіть побачити пачки з цигарками. А про те, аби дитину до нього приваблювали чи нав’язували картинку, й поготів, — пояснив керівник проекту «Київ без тютюнового диму».

Штрафи кусатимуться

Документ передбачає збільшення штрафу для громадян за куріння в заборонених (здебільшого в громадських) місцях — із 51 до 340 гривень.

— Багато людей закликали нас встановити значно вищі штрафи, оскільки на сьогодні курці не дуже переймаються тим, що їх можуть оштрафувати на 51 гривню. По суті, це лише розмір індексації на ту інфляцію, яка відбулася за останні багато років. До того ж ми скасовуємо так звану вилку, тобто можливість штрафувати порушників на більшу чи меншу суму — відтепер розмір буде однаковим для всіх, що має унеможливити тут корупційний момент.

Підвищуємо також грошове стягнення за куріння в державних, муніципальних та інших закладах, оскільки штрафувати в межах 10 тисяч гривень можна кафе, бари й ресторани. В решті закладів курці й досі почуваються занадто вільно. За новим законопроектом у разі порушення цієї норми навіть у Верховній Раді чи в будь-якому офісі або закладі обов’язково платитимуть штраф, — наголосив фахівець.

Запропонований нормотворчий акт дозволяє місцевим органам влади самостійно визначати й інші місця, де куріння буде заборонено. А промоутерів, які намагатимуться просувати тютюнові бренди в торговельних мережах чи в місцях проведення масових заходів, за новим законом можна буде не лише зупинити, а й оштрафувати на чималу суму.

Корисний досвід

Відтак директор програм Євразійського регіону компанії «За майбутнє дітей без куріння» (США) Джошуа Абрамс розповів, що заборона на видиме розміщення сигарет успішно діє в 14 країнах світу: у Великобританії, Австралії, Канаді, Норвегії, Фінляндії, Ірландії, Ісландії, Новій Зеландії, Таїланді, Панамі, Кенії, Непалі, Росії, Білорусі. Показово, що саме там досягнуто неабияких успіхів у зменшенні поширеності куріння.

Так, Ісландія запровадила заборону викладки тютюнових пачок у вітринах торговельних закладів ще у 2001-му. За даними європейського опитування ESPAD, якщо у 1999 році курили (щонайменше раз на місяць) 28% ісландських підлітків, то в 2011-му їхня кількість зменшилася до 10%. У Норвегії така заборона почала діяти 2010-го, тож кількість курінців зменшилася з 19% у 2007-му до 14% у 2011 році. А коли цигарки зникли з прилавків у Канаді, кількість прихильників тютюнового диму віком 15—19 років зменшилася з 22% у 2002 році до 12% у 2011-му.

Тож досвід підтверджує, що ці заходи мають досить позитивний ефект. І дуже добре, що Україна також вирішила підтримати цю заборону. Адже таким чином молоде покоління має реальний шанс уникнути залучення до поганої звички та зберегти своє здоров’я.

Насамкінець співавтори законопроекту та іноземні колеги закликали Верховну Раду найближчим часом обов’язково ухвалити цей законопроект. Ці кроки поки що точкові, але вони мають стати системними. Тож у майбутньому (сподіватимемося, не такому й далекому) Україна таки перетвориться на країну повністю вільну від тютюнового диму.