Величезний механічний павук розправляє залізні щупальця і раптово злітає в повітря, на якусь мить зависає над ціллю і знову плавно, майже безшумно маневрує у височінь. Цей квадрокоптер — розробка 17-річного другокурсника машинобудівельного коледжу Сумського державного університету Богдана Реви. Юнак залюбки демонструє можливості створеного власноруч безпілотника, що дає змогу проводити аеророзвідку місцевості. Він розповідає, що цей апарат-павук не схожий на інші — оснащений додатковими функціями, тож може виконувати більше операцій.
«Мій квадрокоптер має більший радіус польоту й піднімається на висоту 2—3 тисячі метрів, — каже Богдан. — Такий пристрій допомагає з’ясувати розташування противника і миттєво передати його координати артилерії. Він працює від спеціального акумулятора, заряду якого вистачає на 20—40 хвилин. Також квадрокоптер може зависати в одній точці, спостерігаючи за супротивником. За потреби на апараті можна встановити тепловізор».
Над безпілотниками юнак працює впродовж двох років. Літальний апарат, представлений журі, розробляв разом із керівником гуртка Андрієм Литвиненком упродовж місяця. Пристрій виявився не з дешевих, оскільки всі деталі довелося замовляти в Китаї.
«Щоб зібрати один квадрокоптер у повній комплектації, витратили майже 25 тисяч гривень, — зізнається винахідник. — Проте це ще не довершена модель — через 2—3 місяці плануємо відіслати на передову вдосконалений прототип літального апарата, щоб наші воїни могли ним користуватися».
.jpg)
Гвинтівка без відкату
Ситуація у країні спонукала до винаходів не лише Богдана. Понад сто кращих розробок юні винахідники демонстрували нещодавно у столиці на черговій Всеукраїнській науково-технічній виставці-конкурсі молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України». Її традиційно організував Національний
центр «Мала академія наук». Вундеркінди-школярі у найрізноманітніших галузях — від екології, сільського господарства до робототехніки й космонавтики — представили свої розробки на розсуд науковців — членів журі. Вражає, наскільки наша країна пішла б уперед з винаходами школярів, які з наукою на ти, аби їх упроваджували у виробництво.
Скажімо, Віталій Кінах зі Львова вирішив підвищити точність стрільби зі снайперської гвинтівки. «Під час пострілу порохові гази, згоряючи, тиснуть і на саму кулю, і на ствол, внаслідок чого виникає відкат, що істотно погіршує траєкторію руху кулі, — розповідає і одночасно на макеті-катапульті демонструє свій винахід учень 11 класу Львівського технічного ліцею Віталій Кінах. — Тож я спроектував нову модель ствола: коли спускаємо гачок, звільняється сам ствол, який під впливом порохових газів рухається назад, а куля — вперед. Куля виходить зі ствола, і тільки тоді ствол відкочується, вдаряється об гальмо відкату, але вже ніяк не впливає на траєкторію руху. Так збільшується точність пострілу». Розробка школяра не потребує значних витрат — це набагато дешевше, ніж так звані розумні кулі, що містять мікрочип і їх наводить комп’ютер.
Хлопець також займається програмуванням і планує вступати до Львівської політехніки. На моє запитання, чому молодь оминає інженерні спеціальності, знизує плечима, мовляв, немає популяризації. «Ще за шкільною лавою багатьом учням нав’язують стереотип, мовляв, фізика, хімія — нецікаві предмети. Це зовсім не так, — переконаний юнак. — Повірте, є багато молодих, які усвідомлюють важливість інженерних, інших технічних спеціальностей. Проте держава повинна заохочувати молодь обирати майбутню професію не лише з юридичних та економічних напрямів».
16-річний Борис Шибка з Дніпропетровська розробив пристрій, що допомагає незрячій людині самостійно рухатися. Його можуть використовувати бійці, які втратили зір у зоні АТО. Так, на голові та кінцівках людини розміщують датчики, які реагують на перешкоду та передають сигнал у пристрій, а з нього — в навушники. Тож перш ніж натрапити на перепону, людина чує застереження: приміром, «перешкода праворуч».
На астероїдах — скарб на трильйони доларів
Чи знаєте ви, що на астероїдах є корисні копалини на кілька трильйонів доларів? Ні? А тендітна дівчина Тетяна Калашник знає, більше того, із власним винаходом — роботизованим планетоходом — вже побувала цього року у США. Учениця навчально-виховного комплексу в селищі Нова Прага, що на Кіровоградщині, дослідила, що на астероїдах надзвичайно багато корисних копалин, тож пропонує використовувати свого робота-шахтаря саме там.
«Експерти провели оцінку астероїда Ерос. Загальна сума корисних копалин на ньому становить майже 23 трильйони доларів, — запевняє учениця. — Тому в майбутньому буде дуже вигідно відкривати промислові комплекси на астероїдах. Мій робот за допомогою першого сервомотора рухає конвеєр, потім деталі проходять через датчик світла, який, аналізуючи забарвлення, сортує їх».
Таня демонструє ще один свій винахід — робот для створення сонячних батарей на Місяці. «Основний елемент сонячних батарей — кремній, а місячний ∂рунт містить значну кількість кремнію, — каже винахідниця. — Тому, гадаю, буде доцільно використати робот, який їздитиме за певною траєкторією і досліджуватиме ∂рунт лазером. Так утвориться сонячна батарея, що забезпечуватиме електричною енергією космічну базу чи промисловий об’єкт. Та якщо взяти реголіт (пухкий шар місячного ∂рунту), нагріти його до 800 градусів за Цельсієм, можна отримати до 87% гелію-3 — це високоякісне паливо, з яким наша планета піде далеко вперед».
Дівчина захоплюється космосом і займається в гуртку з робототехніки. «У 2013 році зі спонсорською допомогою наша вчителька і науковий керівник Лариса Мітленко придбала два набори спеціального конструктора, — пригадує Таня. — Ми почали з ними працювати, потім їздили на олімпіади, конкурси з робототехніки, вигравали нові набори. Тож тепер маємо цілий кабінет, де є 60 кг різних лего-елементів, а також понад 10 наборів лего-едюкейшн. Приємно, що все це ми виграли завдяки власним досягненням».
Нещодавно винахідники із сільської глибинки літали до США на Всесвітній фестиваль з робототехніки, звідки привезли нагороду: в тематичній секції брало участь майже 220 команд із провідних країн. Україна вперше виступала на такому рівні, тож приємно, що наші вундеркінди привезли одну із 33 нагород.
На далекому континенті юну винахідницю вразило те, що в окремих категоріях діти створюють величезних металевих роботів, а компанія «Боїнг» вручає їм гранти на розроблення проектів. Великі компанії підтримують школярів-науковців і розуміють, що за їхніми розробками майбутнє.
.jpg)
Без паводків і ДТП
Більш приземлену галузь обрав одинадцятикласник із Києва Богдан Чепура. Він вирішив подбати про безпеку на дорогах. Оскільки часто ДТП спричиняє неуважність водія, а понад 48% дорожніх пригод трапляються через невимкнені поворотники, юнак сконструював спеціальний пристрій. Його встановлюють на будь-який автомобіль, і він звуковим сигналом інформує водія про увімкнені поворотники. А ще нагадує про увімкнені фари після завершення руху. Хлопець уже обладнав своєю системою захисту автомобіль друга, на черзі — батькова машина. Порівняно з безпекою життя водія, пасажирів і перехожих, встановити Богданів винахід на авто — це усього 35—50 гривень.
Винаходи не заважають хлопцеві готуватися до ЗНО. «Хочу вступити до Київського політехнічного, адже вивчати системний аналіз — це круто!» — вважає Богдан.
У білосніжному халаті й гумових рукавичках над своїм дітищем мудрує десятикласниця з Дніпродзержинська Єлизавета Плетенець. Майбутній хімік подбала про розщеплення шкідливих пестицидів за допомогою безпечного гідрогелю. Про довкілля і ресурсозбереження піклуються й інші винахідниці. Учениця 11 класу Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу Анна Пуляєва пропонує концентрувати енергію електромагнітного випромінювання (атмосферних явищ та радіозв’язку) і генерувати її в електричну енергію.
ВКЛАДАТИ В ІНТЕЛЕКТ — РОЗВИВАТИ МАЙБУТНЄ
Бути винахідником у наш час непросто. Щоб займатися цікавими розробками, потрібно мати елементарні умови. На жаль, зовсім небагато українських шкіл можуть похвалитися сучасними кабінетами фізики, хімії чи біології. Свої інноваційні проекти старшокласники здебільшого створюють у спеціальних гуртках чи секціях, де наукові керівники — фанати своєї справи — намагаються налагодити для обдарованих дітей матеріальну базу. Можливо, якби забезпечили відповідні умови у школах, випускники частіше обирали б майбутню професію природничих напрямів, де поки що недобір абітурієнтів.
Національний центр «Мала академія наук» щороку виявляє і підтримує обдаровану молодь. Цього року школярі з найкращими винаходами отримали грошові премії від банку-партнера. А ще важливо — допомогти дітям захистити їхні авторські права на цікаві розробки.
«Щороку майже половину винаходів подають на отримання патентів. Ми допомагаємо дітям у цьому, — розповідає «УК» директор Національного центру «Мала академія наук» Оксен Лісовий. — Адже наше завдання — не лише навчити працювати над проектом, а й довести його до кінця. Так би мовити, провести обдаровану дитину за руку цим шляхом, щоб далі вона, одержавши патент або свідоцтво про авторське право, самостійно вміла це зробити. Щоб отримати патент, потрібно від 300 до кількох тисяч гривень, тож долучаємо спонсорів до цієї благородної справи».
За словами директора, виставка зорієнтована на науку та бізнес, утім підприємці рідко цікавляться інноваційними розробками. «На жаль, структура бізнесу в Україні не сприяє розвитку інновацій, — констатує Оксен Лісовий. — Хоч як дивно, саме бізнес — інертна складова на шляху впровадження інновацій у нашій країні. Ми підтримуємо всілякі спроби бізнесу працювати з нашими талановитими дітьми. Просто сам бізнес до цього не готовий. Олігархи здебільшого зацікавлені отримати миттєвий прибуток. Приміром, возити чотири сорти зернових на експорт. Є лише одиниці успішних підприємців, які виробляють продукт для ринку. Зазвичай це сировинний підхід, який не має перспективи».
Директор центру вірить, зрештою бізнес повернеться обличчям до інновацій. І важливо, щоб на той момент було покоління молоді, здатної генерувати новітні технології, рішення та ідеї. Адже за кордоном уже давно зрозуміли, що потрібно інвестувати в інтелектуальні розробки молоді й на державному рівні плекати й розвивати найдорожчий ресурс нації. А він у нас, як бачимо, є.
Ми в Google+