Начальник відділу координації
процесів адміністрування  
ПДВ департаменту оподаткування
юридичних осіб 
Державної податкової служби  
Лариса ДРЕВАЛЬ

З часу набуття чинності Податковим кодексом триває потужна інформаційно-консультативна кампанія, спрямована на роз’яснення норм нового законодавства і допомогу платникам податків якомога швидше ознайомилися з ним та безпомилково застосовувати у своїй господарській діяльності. «Урядовий кур’єр» започаткував для своїх читачів серію «прямих ліній» з фахівцями Державної податкової служби. Цього разу на запитання відповідає начальник відділу координації процесів адміністрування ПДВ департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС Лариса ДРЕВАЛЬ.

Сільськогосподарський нюанс

— Ольга ОКСЕНЮК,
Закарпаття

— ТОВ «Форнетті Закарпаття», щоб довести продукцію власного виробництва до готовності, передало реалізатору, який її випікає, потрібне обладнання (піч) під грошову заставу без передачі права власності. Сума застави вказана у відповідній угоді й після завершення її дії обладнання повернеться до власника і той віддасть партнеру заставу в повному обсязі. Чи виникає податкове зобов’язання і податковий кредит при здійсненні такої операції?

— Згідно з нормами Податкового кодексу, під термін постачання товарів підпадає будь-яка передача права на розпорядження товаром (продаж, обмін, дарування чи передача за рішенням суду). Під постачання також підпадає передача на підставі договору про фінансовий лізинг. Окремого рядка щодо співпраці на умовах франчайзингу в кодексі немає. Однак передача майна в заставу не є об’єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПК).

—  Мирослава МАРКЕЛОВА,  
Сумська область

— Ми сільськогосподарське підприємство — суб’єкт спеціального режиму оподаткування (платник ПДВ) — надаємо іншому сільгосппідприємству (не платнику ПДВ) послуги зі збору врожаю. Чи можемо податкові зобов’язання за цими послугами відобразити в скороченій податковій декларації?

— Допомога зі збору врожаю є сільськогосподарською послугою, а отже умовою для відображення таких операцій у податковій декларації з ПДВ (скороченій) є відповідність сільськогосподарського підприємства — покупця, незалежно від того, чи зареєстроване воно як платник ПДВ. Варто нагадати, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосптоварів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості цих товарів/послуг становить не менш як 75% вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

—  Василь МЕЛЬНИК,  
Вінниця

— Відповідно до пп. 15 підрозділу 2 р. ХХ Податкового кодексу тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України зернових та технічних культур певних товарних позицій, крім першого їх постачання сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі культури у сільгосппідприємств-виробників. Чи є ця пільга для фізичних осіб, які придбали такі культури у сільгосппідприємства-виробника?

— З цього приводу є наш лист-роз’яснення. З 01.01.2011 р. таке звільнення від оподаткування ПДВ застосовувалося до операцій з постачання зернових (товарних позицій 1001-1008, крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) та технічних (товарних позицій 1205 і 1206 УКТ ЗЕД) культур, окрім їх першого постачання сільськогосппідприємствами — виробниками зазначених товарів, у тому числі операції з імпорту таких товарів.

З 6.08.2011 у зв’язку з набранням чинності змін до Податкового кодексу, внесених Законом № 3609-VІ, звільнення не застосовується і до підприємств, які безпосередньо придбали такі культури у сільгосппідприємств-виробників. Таким чином, якщо фізична особа — підприємець зареєстрована платником ПДВ і є посередником в операціях з постачання зернових та технічних культур, до таких операцій застосовується звільнення від оподаткування ПДВ. Слід також пам’ятати, що згідно із п. 198.4 ст. 198 р. V ПКУ якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не належать до податкового кредиту зазначеного платника.

— Валерій Стефанович,
Тернопіль

— Сільсьгосподарське підприємство, яке перебуває на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ, надає послуги елеватора з очищення, сушіння та сортування зерна іншим сільськогосподарським товаровиробникам. Елеватор перебуває на його балансі. До якої декларації сільськогосподарське підприємство має віднести обсяги поставок таких послуг — у загальну чи скорочену декларацію?

— Згідно з вимогами пп. 209.15.2 статті 209 ПК до діяльності у сфері сільського господарства належать також і надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг). Послуги із збирання врожаю та підготовка продукції до первинної реалізації: очищення, сортування, сушіння, дезінфекція згідно з нормами, передбаченими пп. 209.17.14, підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства. До податкової декларації з ПДВ скороченої можна включити обсяги послуг у сфері сільського господарства, наданих іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам, що відповідають вимогам п. 209.6 ПК) та/або фізичним особам.

— Наталя МЕЛЬНИЧУК,
Житомирська область

— З 2010 року наше фермерське підприємство є платником сільськогосподарського податку. Воно уклало з юридичною особою, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, договір купівлі-продажу, предметом якого був комбайн. Однак згодом з’ясувалося, що комбайн несправний і його доведеться повернути продавцю. Натомість у нього ж придбаємо інший комбайн, дешевший. Чи потрібно нам при поверненні товару неналежної якості (розірванні договору купівлі-продажу) сплачувати ПДВ за загальною декларацією, і чи треба коригувати за скороченою?

— Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, включаючи наступний за постачанням перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Тобто якщо ваше фермерське господарство зареєстроване як суб’єкт спеціального режиму оподаткування та суми ПДВ сплачені/нараховані за операцією з придбання комбайна були відображені у декларації з ПДВ (скороченій), то коригуванню (ст. 192 ПК) підлягає податковий кредит скороченої декларації.

Придбання іншого комбайна також буде відображатися у скороченій декларації. У той же час операція з постачання комбайна не буде діяльністю у сфері сільського господарства та підлягає відображенню в податковій декларації з ПДВ, за якою проводяться розрахунки з бюджетом.

Допомогу у збиранні врожаю слід декларувати. Фото з архіву редакції

Реєстраційні тонкощі

— Тамара ТЮТЮННИК,
Житомир

— У п. 1 роз. II Порядку заповнення і подання звітності з ПДВ зазначено: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, то першим звітним податковим періодом є той, що розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Проте в бланку декларації з ПДВ не передбачено окремого рядка для декларування обсягів постачання за неповний місяць від дня реєстрації платником ПДВ. Тож підприємство включає обсяги постачання за повний та неповний місяць до р. 1 декларації та в додаток 5 з періодом виписки податкових накладних лише за один звітний місяць. У результаті виникають розбіжності по контрагентах.

— Так, у Податковому кодексі визначено довший перший період звітності дня новозареєстрованого платника ПДВ. Він звітує за період, який розпочинається від дня реєстрації платником ПДВ та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця, тобто перший звітний період не може бути меншим повного місяця. При цьому всі податкові зобов’язання (обсяги з постачання та суми податку) відображаються у розділі І податкової декларації з ПДВ. Треба також пам’ятати, що такий платник не звільняється від подання копій записів у реєстрах, виданих та отриманих податкових накладних. Тобто такі копії слід подати у визначений термін за частинку неповного місяця, і другий реєстр уже разом з декларацією за перший звітний період.

— Богдан КРАВЧЕНКО,
Запоріжжя

— Чи потрібно проводити реєстрацію коригування податкової накладної, виписаної торік?

— Згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних (постанова уряду від 29 грудня 2010 року № 1246), якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації в єдиному реєстрі, а загальна сума податку за операцією з постачання досягає визначених ПК обсягів (з 1 липня 2011 — більше 100 тис. грн), такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в єдиному реєстрі. У вашому випадку в єдиному реєстрі податкових накладних потрібно реєструвати і таку податкову накладну, і розрахунок коригування до неї. Робиться це так: спочатку направляється податкова накладна, а за нею до кінця дня — розрахунок коригування.

— А якщо я подавав накладну за грудень 2010 року для реєстрації й отримав повідомлення, що її не прийнято, тому що платнику податку заборонена звітність електронною поштою?

— Вам потрібно звернутися в інспекцію за місцем обліку і переглянути договір про визнання електронних документів. Відповідно до п.1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого ДПС. Згідно з п. 2 Порядку внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

— Людмила КРАВЧУК,
Волинь

— Чому в законодавстві передбачена обов’язкова і добровільна реєстрація платників ПДВ?

— Обов’язкова реєстрація передбачена для осіб (крім тих, які є платниками єдиного податку), якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. гривень (без урахування податку на додану вартість). Імпортери, які не зареєстровані як платники податку, сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку у разі ввезення товарів на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом.

Що ж до добровільної реєстрації, то тут підприємець сам приймає рішення. Однак якщо вирішив стати платником цього податку, то має відповідати низці вимог: має бути зареєстрований понад 12 місяців, і за цей час не менше 50% обсягу постачання буде за платником ПДВ. Останніми змінами до законодавства внесено ще один пункт: зареєструватися платником ПДВ може особа, статутний капітал якої або балансовий обсяг активів перевищує 300 тис. грн.

— А якщо платник податку пропустив термін, у який йому треба було зареєструватися, що йому робити?

— Він має, як і зареєстрована особа, нести відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованих платників податку і не може віднести суми придбання до податкового кредиту. Поясню: згідно із п. 183.2 ст. 183 ПК у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 300 тис. грн. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку податкова служба зобов’язана видати свідоцтво про реєстрацію протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви. Водночас згідно з п. 183.10 ПК будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

 Порушники цих норм можуть поплатитися штрафами: згідно зі ст. 117 ПК, самозайняті особи сплачують 170 грн, юридичні особи — 510. Якщо порушення вчинено повторно — 340 та 1020 грн відповідно.

— Марина ЗАВГОРОДНЯ,  
Біла Церква

— Моє питання стосується неможливості виписування і реєстрації податкової накладної в день виникнення податкових зобов’язань.

— Згідно зі змінами, внесеними законом № 3609, це питання врегульовано. Визначено, що реєстрація податкових накладних в єдиному реєстрі здійснюється не пізніше 20 днів за датою її складання. Раніше норми кодексу трактували так, що накладні реєструються в день виникнення. Оскільки люди не встигали цього зробити, були проблеми.

Забезпечення дитсадків продуктами під оподаткування не підпадає. Фото Володимира ЗАЇКИ

Законодавчі норми — понад усе

— Олександр ЗАЙЧУК,
Ужгород

— 6 квітня цього року ДПА видала лист 39497/7/16-1517 «Про податок на додану вартість», згідно з яким підготовлено «Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних». У пам’ятці є низка вимог, які суперечать попереднім правилам заповнення накладних. Як трактувати таку пам’ятку — як обов’язкову до виконання чи рекомендаційну?

— Пам’ятка має рекомендаційний характер і роз’яснює редакційно, як зазначати той чи інший реквізит податкової накладної з метою уникнення розбіжностей при подальшому зіставленні з іншими документами (наприклад, реєстрами податкових накладних контрагентів), запобігти помилкам у заповненні податкових накладних, які підлягають реєстрації в єдиному реєстрі.

— Ганна ТРОХИМЕНКО,
Луцьк

— Якщо людина переходить на загальну систему оподаткування, то чи має вона ставати платником ПДВ?

— Якщо підпадає під обов’язкову реєстрацію платником ПДВ, то зобов’язана разом із заявою про відмову від спрощеної системи оподаткування подати заяву на реєстрацію платником ПДВ. Якщо ж така особа відповідає вимогам ст.182, то вона може зареєструватися за своїм бажанням добровільно. Згідно з чинним законодавством, немає обов’язкової вимоги при відмові від спрощеної системи реєструватися платником ПДВ.

— Чи має право платник ПДВ при придбанні товарів у підприємця — фізичної особи, який є платником єдиного податку, формувати податковий кредит згідно з нормами кодексу?

— Немає. В такому разі фізична особа не є платником ПДВ, тому операції з придбання послуг у неплатника ПДВ до складу податкового кредиту не належать. Ось як звучить ця норма: не відносяться до податкового кредиту сума податку, сплаченого у зв’язку з придбанням товарів та послуг, не підтверджених податковими накладними або іншими документами, які є замінниками чи аналогами, прирівненими до податкової накладної. Право на складання податкової накладної надано виключно особам, які зареєстровані платником ПДВ. Простежується такий ланцюг: немає податкової накладної — немає податкового кредиту.

— Чи зобов’язані платники податку звітувати в електронному вигляді?

— Вимоги кодексу не зобов’язують усіх платників звітувати через Інтернет. Лише великі і середні мають звітувати в електронному вигляді. Проте відсоток тих, хто обрав саме таку форму, досить великий і постійно зростає. На останню звітну дату 55 % декларацій з ПДВ подані через е-mail. Щодо малих підприємств, то вони можуть звітувати в електронному вигляді добровільно, для чого укладають договір з інспекцією. Для таких платників податків ми розробляємо додаткові сервіси, додаткові послуги. Вже з серпня реалізовано перший етап електронного сервісу щодо інформування платників податків про розбіжності між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом контрагентів за даними розшифровок. Таке інформування проводиться за запитом платника податку.

— Ви зацікавлені у безпаперовій звітності?

— Не тільки ми, а й платники податків. Адже переваг подання податкової звітності у електронному вигляді дуже багато. Ось лише деякі з них: дистанціювання платника від податкової інспекції, економія робочого часу та коштів на придбання бланків, автоматична перевірка підготовлених документів на наявність арифметичних помилок, можливість отримання платником податків інформації щодо стану розрахунків стосовно сплати податків та заборгованості перед бюджетом, підтвердження доставки звітності (податковий орган висилає квитанцію про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв’язку), конфіденційність інформації та оперативність її обробки у податковому органі, зменшення кількості позапланових документальних перевірок.

Пільговий режим

— Євгенія МИХАЙЛІВ,
Львів

— Виготовлення нашої продукції звільнено від ПДВ, але елементи цієї продукції треба замовляти на стороні, де беруть ПДВ. Куди в такому разі включати це ПДВ? Чи можна до собівартості, якщо ми зареєстровані платником податку на додану вартість?

— Якщо платник податку придбає товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що звільняються від оподаткування ПДВ, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не належать до податкового кредиту зазначеного платника.

— Олена БОГУЦЬКА,
Хмельницький

— Загалом багато операцій звільнені від ПДВ?

— Операції, які звільнені від оподаткування ПДВ, перераховані у статті 197 та р. ХХ Прикінцеві положення ПК. Стаття 197 має 17 пунктів. Передусім це пільгові операції соціального характеру: постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення, продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим урядом. Також звільняється від оподаткування постачання послуг для вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти, послуги з доставки пенсії, страхових виплат та грошової допомоги населенню, послуги з утримання дітей в дошкільних навчальних закладах та громадян похилого віку в інтернатах.

— Які положення пільгового режиму найчастіше доводиться розтлумачувати?

— Найпоширеніше запитання — звільнення від оподаткування ПДВ послуг консультаційного, інжинірингового, аудиторського, юридичного, бухгалтерського характеру. Раніше ці послуги звільнялися від оподаткування. Нині відповідно до закону № 3387, який набрав чинності з 1 липня, всі вони оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Не виняток,  а правило

— Наскільки поширений цей податок у світі?

— ПДВ застосовується в більшості країн світу, в тому числі в ЄС, куди інтегрується Україна . Її законодавство має відповідати стандартам цієї спільноти, тож про скасування ПДВ у найближчій перспективі не йдеться.

— Віталій Соломаха,
Харків

— Уже не перший рік тривають розмови про скасування чи хоча б зниження ставок ПДВ. Він же лягає на плечі простих смертних, оскільки підприємствам ПДВ відшкодовують, а пересічним споживачам — ні. Коли можна очікувати якихось змін на краще?

— Згідно з Податковим кодексом, передбачається не скасування, а зниження ставки ПДВ до 17% з 1січня 2014 року.

— Володимир Домбай,
Закарпаття

— Чому я плачу ПДВ за все і навіть за комунальні послуги? Мені ж (на відміну від підприємств) витрачені кошти ніхто не відшкодовує.

— Природа податку на додану вартість така: це платіж з кінцевого споживача, тобто з усіх нас. До слова, цей податок у світі дуже поширений і діє в усіх найрозвиненіших країнах, окрім США.

 

Лариса ДАЦЮК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Лариса ДРЕВАЛЬ. Народилася 1978 р. у Пирятині Полтавської області. Закінчила Нацiональний аграрний університет 2000 року. За освітою економіст-фінансист. Трудовий шлях розпочала у 2001 році в податковій інспекції Голосіївського району Києва. З березня 2006 року працювала в департаменті ПДВ ДПА України. Нині очолює відділ координації процесів адміністрування ПДВ департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС.

ПРЕС-ЦЕНТР "УК"

З питань органiзацiї та проведення "прямих лiнiй" i "круглих столiв"  "Урядового кур'єра" звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua