РЕФОРМА

 З обов'язкового переліку вилучили 23 види господарської діяльності\

Украй зарегульованим українське підприємництво стало не вчора. Ліцензіями та дозволами воно обростало роками аж доки привернуло до себе увагу світової спільноти. У численних рейтингах про легкість започаткування своєї справи наша країна стабільно посідала останні місця. І навіть після того, як міжнародні структури кинулися нам на допомогу (розробляли проекти, давали кошти на їхнє втілення, надсилали своїх фахівців), усі ці потуги лиш на якусь дещицю цивілізували вітчизняну регуляторну політику. Однак істотно вплинути на поліпшення бізнес-середовища не змогли ні вони, ні неодноразові спроби виконавчої влади переглянути систему дозволів та ліцензій як у центрі, так і на місцях.

Нинішній наступ на бізнесову зарегульованість такий потужний, що проти нього навряд чи хтось устоїть. Президент, парламент, уряд об'єднали свої зусилля, аби навести лад у ліцензійній та дозвільній системах. Днями Верховна Рада схвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності", ініціатором якого виступив Віктор Янукович.

- Ми дуже сподіваємося, що скорочення більш ніж двадцяти видів ліцензування дасть змогу серйозно змінити систему ліцензійного і дозвільного характеру в нашій країні, - сказала, представляючи законопроект до другого читання, глава парламентського Комітету з питань промислової, регуляторної політики і підприємництва Наталія Королевська.

Згідно з цим документом, підтриманим 339 голосами, передбачається скасування 23 з 66 нині чинних видів господарської діяльності, ведення яких не пов'язане із загрозою безпеці держави, життю та здоров'ю людей чи погіршенню довкілля. Отож після підписання документа Президентом не треба буде отримувати ліцензії на такі види діяльності: пошук і видобування корисних копалин з родовищ, які мають загальнодержавне значення та внесені до Державного фонду; виробництво дорогоцінних металів та каміння; пестицидів та агрохімікатів; проведення дезінфекційних, дератизаційних, авіахімічних робіт; увесь цикл (від виробництва, випробовування до експлуатації, ввезення та вивезення) криптосистем; надання послуг у сфері технічного захисту інформації; пересилання поштових переказів, листів, карток, бандеролей. Не підлягатимуть ліцензуванню й туристична, фізкультурно-оздоровча, спортивна діяльність, будівництво нових та реконструкція існуючих меліоративних систем, виготовлення парфумерно-косметичної продукції із застосуванням етилового спирту, виробництво автомобілів та автобусів...

У зв'язку з набуттям чинності цих норм треба буде внести зміни аж до 13 спеціальних законів та трьох кодексів. Однак сподіватися на те, що бізнес одразу зітхне на повні груди, мабуть, не варто. Дерегуляції, як і раніше, чинять шалений спротив чиновники різних рівнів. Голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський навіть написав доповідну Прем'єр-міністру з проханням позбавити премій та винести догану 13 міністрам за те, що вони не виконують доручення з дерегуляції, дані Президентом та главою уряду.