Не інакше як революційним експерти називали й продовжують називати Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі — закон) від 02.03.2015 року. То чому ж Державна регуляторна служба України (далі — ДРС) закликала бізнес взяти участь у вдосконаленні законодавства про ліцензування? Яких змін потребує цей документ?
«Завдяки закону, нарешті ми відійшли від практики, коли той, хто ліцензує, сам собі писав правила й коригував їх. Тепер ці правила встановлюють на рівні уряду. Також ліцензією в паперовому вигляді вже не можна маніпулювати, прикриваючись відсутністю бланків. Чиновники могли неправомірно обмежувати конкуренцію, блокуючи вихід на ринок нових гравців. Паперова ліцензія — нині не обов’язковий документ. Ця інформація стала електронною, а ліцензія безтерміновою», — так розпочала перше обговорення пропозицій щодо внесення змін до закону голова ДРС Ксенія Ляпіна.
За її словами, хоч Кабінет Міністрів нині й не затвердив усіх ліцензійних умов (не вкладається в терміни), по всіх постановах щодо цього відбувається конкретний обмін думками, аби досягти компромісного рішення, яке б задовольняло всіх. Це світова практика, коли регуляторні акти розробляють із залученням усіх зацікавлених сторін. Добре, що Україна її перейняла.
Серед пропозицій
Але у ДРС вважають, що в самому законі є деякі прогалини, неузгодженості, тому документ пропонують трохи оновити. Адже все зробити ідеально з першого разу майже ніколи не вдається.
Тож, які новації планують? ДРС пропонує передбачити в законі призупинення (зупинення) та відновлення дії ліцензії.
«Йдеться про те, — каже директор департаменту ліцензування та дозвільної системи ДРС Олександр Андрєєв, — що, оскільки законом запроваджено безстроковість дії ліцензії, то, по суті, вона довічна. Але може виникнути ситуація, коли за деяких підстав ліцензіат тимчасово не має бажання здійснювати діяльність. А навіть коли фактично не проводиться діяльність, яка підлягає ліцензуванню, ліцензіат має відповідати ліцензійним умовам, а його діяльність підлягати перевіркам на дотримання цих умов. Саме тому, за заявою, пропонується призупиняти дію ліцензії, а для поновлення достатньо звернутися до органу ліцензування з відповідною заявою та надати лише інформацію щодо відповідності ліцензійним умовам за формою, яку встановлять». У разі якщо ліцензіат анулює свою ліцензію, то для отримання нової він мав би звертатися до органу ліцензування з відповідною заявою та повним пакетом необхідних документів.
Серед інших пропозицій — спрощення від ДРС, — якщо орган ліцензування з певних причин відмовив у видачі ліцензії, то повторно подавати йому слід лише ті документи, до яких були претензії, а не увесь пакет. Також звуження діяльності чи будь-яке переоформлення мають бути безплатними.
Крім того, ДРС пропонує тимчасово вилучити із закону норму щодо спадкування ліцензії фізичною особою-підприємцем, оскільки, на думку фахівців служби, Цивільний кодекс та Закон «Про нотаріат» поки не дають змоги практично застосовувати цю норму. Зокрема в законодавстві немає відповіді на питання щодо можливості здійснювати фізособою діяльність, яка підлягає ліцензуванню, у період, коли ще не оформлено право на спадщину. Водночас ДРС вважає за потрібне доповнити перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, новим видом — переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів. Усі пропозиції можна проглянути за посиланням — dkrp.gov.ua/info/5065.
Не істина в останній інстанції
У Спілці підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств підтримують курс на врегулювання проблемних питань у галузі ліцензування. Водночас її генеральний директор В’ячеслав Биковець констатує, що, на жаль, повільно, але впевнено збільшується перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, — запропоновано 31 вид — переробка донорської крові. Хоча представник управління надзвичайної медицини МОЗ Віктор Ярошевський переконаний, що цей вид діяльності потрібно повертати під закон про ліцензування, бо ця діяльність впливає на здоров’я та життя людей, це інфекційна безпека.
«Треба йти шляхом скорочення позицій у переліку. Багато країн уже продемонстрували, що ефективний контроль за безпекою суспільства можливий і без застосування ліцензування. У Польщі ліцензують лише 6 видів діяльності — пошук і розробка родовищ корисних копалин, їхній видобуток, відкрите зберігання; виробництво та збут вибухових речовин, зброї та боєприпасів, а також продуктів, технологій для військових або поліцейських цілей; захист людей та майна; трансляція радіо- і телепрограм; авіаперевезення; виробництво, переробка, зберігання, транспортування, розподіл і збут енергоносіїв. Україна могла б теж переглянути свій перелік. Чи таке вже доцільне, наприклад, ліцензування ветеринарної практики, туроператорської діяльності, промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України, зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) тощо», — каже В’ячеслав Биковець. Ще фахівець вважає: перелік документів, що подають до заяви про отримання ліцензії, має бути виключним, про що слід зазначити в законі. Інакше в самих ліцензійних умовах зможуть цей перелік збільшувати, що не в інтересах бізнесу.
В офісі бізнес-омбудсмена мають свою думку щодо проблем з ліцензуванням ЗЕД. Так, заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка каже, що Україна, уклавши договір про створення зони вільної торгівлі з Канадою, очікує на створення такої зони з Туреччиною, має подбати про нормальні умови для цієї торгівлі для наших виробників, майбутніх експортерів. Вона констатує, що для отримання вигоди Україною ставиться внутрішній адміністративний бар’єр.
Старт обговорення змін до закону про ліцензування показав, існують протилежні точки зору. ДРС, до речі, й не ставила питання таким чином, що її пропозиції — істина в останній інстанції. Служба створила робочу групу, яка збиратиме пропозиції зацікавлених сторін і зважуватиме їх. Врахують і вимоги міжнародних документів, які Україна ратифікувала та несе зобов’язання.
ДРС обіцяє проводити оцінку регуляторного впливу всіх альтернатив на бізнес-середовище і тоді визначатиметься з найкращими шляхом, знову ж таки, консультацій з бізнесом і держорганами. Це хоч і не короткий шлях, але всі сподіваються, що він приведе до ефективного та результативного рішення, щоб розв’язання проблеми не вийшло дорожчим для підприємців.
А ТИМ ЧАСОМ
Адекватні умови — магніт для інвестора
Нещодавно набули чинності урядові постанови, якими визначаються ліцензійні умови для медичної практики, банків пуповинної крові та інших тканин і клітин людини. Експерти розказали про зв’язок між адекватними умовами та інтересами суспільства.
За словами начальника управління ліцензування та якості медичної допомоги МОЗ Ігоря Солонецького, тепер є змога відкривати медичну практику фізичним особам-підприємцям, що не мають медичної освіти, наймати на роботу тих, хто її має. Ця норма допоможе залучати інвестиції та розширить доступ до надання медичної допомоги й у непрестижних регіонах. Медкабінет (наприклад, стоматологічний) тепер можна відкривати без створення закладу охорони здоров’я. Громади теж зможуть це робити. А більше кабінетів — дешевші послуги.
Гендиректор медичної компанії «Ilaya» Олексій Шершньов каже, що адекватні ліцензійні умови сприяють розвитку і конкуренції, і технологій. «Маємо соціальний проект — завдяки клітинним технологіям ми вберегли від ампутацій 50 бійців АТО. Заощадили державі 200 мільйонів гривень на біонічне протезування, ще стільки само — на соціальні виплати, яких потребують бійці у разі втрати рук чи ніг. Якби раніше ліцензії видавали швидше (ми свою отримували 1,5 року!), то було б набагато більше і ліцензій, і тих людей, яким врятували кінцівки», — констатував він.
Ми в Google+