Цьогорічне літо для українського туризму виявилось особливим. Насправді туристським виявилося навіть не все літо, а лише липень — серпень. Але так було й раніше. Важливо інше: вперше за останні роки туризм у країні виявився справді українським, адже громадяни країни переважно подорожували Україною.
Як і в багатьох інших ситуаціях, тут є плюси і мінуси. Очевидний плюс — збереження коштів від їх витрачання за кордоном. Не менший — розвиток внутрішнього туризму, який у будь-якій нормальній країні має переважати міжнародний, насамперед виїзний.
Сприяла внутрішньому туризму і погода, адже липень і серпень — основні туристські місяці — виявилися помірно теплими і сухими. Цього року як ніколи, було людно в Карпатах. Особливості туризму цього регіону — те, що частину відстані тут ходять пішки. Тож долаючи ногами висоту і відстань, перевіряють себе, а згодом показують іншим на що здатні. Найпопулярнішим традиційно було сходження на Говерлу, куди в окремі дні піднімалося до тисячі людей.
Ненабагато цьому сходженню за популярністю поступався перехід Чорногірською стежкою через найвищий хребет Чорногори від Говерли до Попа Івана. Завдяки роботам з відновлення наявної на горі Піп Іван метеорологічної та астрономічної обсерваторії вона стала дуже популярною. І хоч подорожують горами, на цьому маршруті є змога відвідати два дуже привабливі озера: Несамовите і Бребенескул. Нехай вода тут трохи прохолодна, але ж яка прозора! У Бребенескулі прозорість, імовірно, більша, ніж у морі. Цікава особливість подорожей у горах — вітання з людьми, з якими зустрічаєшся.
Як завжди, популярним був відпочинок на морі, точніше, на Чорному та Азовському. Цього року більшої популярності, ніж звичайно, набули автобусні перевезення, які подекуди випередили залізничні.
Про збільшення кількості приїжджих свідчать дані національних природних парків і природних заповідників: Карпатського, Шацького, Тузлівського, Джарилгацького. Зростання кількості відвідувачів спостерігається і в перлині українського степу біосферному заповіднику «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна.
Додамо, що цього року розвинулася екскурсійна діяльність, в якій маршрути обраховуються тисячами. Лише в Києві їх понад 100.
Спілкування з людьми, що подорожують, дає змогу зробити висновок, що туризм — справа людей самодостатніх. Він робить їх кращими.
Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+