ОСВІТА 

Перебіг складання ЗНО залишається однією з головних тем для обговорення перед прийомом документів до вишів 
 
 

Є дві сфери життя, в яких всі вважають себе знавцями: сільське господарство і освіта. Тож не випадково, що навіть футбольні баталії Євро-2012 не затінили дискусії про зовнішнє незалежне оцінювання. Виважені й конструктивні. Емоційні, що навіть зашкалювали. Не вщухають вони і напередодні початку прийому документів до ВНЗ, який розпочинається 2 липня. Про що ж йдеться?

Не забуваймо: головна мета зовнішнього незалежного оцінювання якості знань — забезпечення рівних умов доступу до вищої освіти всіх охочих. Які мають певний багаж знань. Порівняно з минулим роком кількість охочих скласти тести збільшилася на 26 відсотків. Найбільша кількість учасників ЗНО обрала для себе тести з української мови і літератури, історії України і математики.

Професійні огріхи треба виправляти

Тим часом одразу після випробування з’явилися чутки про огріхи в тестах, можливі загрози нерівних умов оцінювання знань тощо. Чи впливали істотно недоробки і недогляд на об’єктивність оцінювання, якщо  вони справді були, то яка їх причина?

Зокрема фахівці звернули увагу на окремі неточності у  завданнях з історії України. На їхню думку, сумнівним є завдання 59: «Укажіть наслідки впровадження в Україні нової економічної політики (1921—1928 рр.)». Серед трьох правильних відповідей фігурує і «зростання безробіття».

«Я уважно перечитав тему «Українська РСР в умовах нової економічної політики» за підручником Федора Турченка для 10 класу «Новітня історія України. Частина перша. 1914—1939» 2002 року видання, — зауважує доктор історичних наук Роман Офіцинський. — Річ у тому, що цьогорічні випускники спочатку навчалися за 12-річною програмою, але, як відомо, парламент їм рік «скоротив». Тому вони опановували у 10 класі навчальний матеріал за підручником Федора Турченка, де події викладено до початку непу — до 1921 року. А ось 1920—1930-ті роки учні проходили похапцем — у консультативно-факультативному режимі, без нового підручника.

Отож у тесті зауваженої теми в підручнику Ф. Турченка редакції 2002 року  я не зустрів жодного «зростання безробіття». Тому також не зрозуміло: на якому шкільному підручнику базувалися автор (автори) цього тестового завдання і на кого воно розраховане? На вузьких фахівців чи все-таки на випускників загальноосвітніх шкіл. Свідомо роблю наголос на слові «загальноосвітніх». Сподіваюся, мої колеги теж долучаться до дискусії, підтвердять чи спростують мої сумніви щодо цьогорічної якості окремих тестових завдань з історії України. Мусимо разом подбати про належну профілактику і виправлення професійних огріхів. У тому й перевага ЗНО загалом, бо все — як на долоні».

Думай, абітурієнте, думай. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Чи варто розглядати передбачення?

Однак так підходять до аналізу проблем не всі. Частина опонентів ще до початку тестування упереджено поставилась до його об’єктивності, мотивуючи це власними передбаченнями. Так, колишній керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук сумнівався в тому, що цьогорічне оцінювання відбудеться чесно і без проблем. Навіть навів п’ять ризиків.

Перший — фінансовий. «Цього року на проведення ЗНО виділили 85,6 мільйона гривень. Торік це була схожа сума — 90 мільйонів, але тоді кількість учасників тестувань була значно меншою».

Другий — захист. За словами Ігоря Лікарчука, впродовж двох років у процедуру зовнішнього оцінювання не вносять жодних змін. «Наш народ дуже винахідливий і вміє шукати різні шпаринки, в які можна пролізти. І для того, щоб цих шпаринок було якомога менше, ми впродовж багатьох років постійно намагалися змінювати якісь елементи захисту й саму процедуру проведення ЗНО. Ефективність такого методу себе виправдала. Другий рік у процедуру тестувань змін не вносять. Люди призвичаїлися, зрозуміли, де сильні, а де слабкі сторони, і обов’язково ними скористаються», — переконаний експерт.

Третій — нові «страшилки». Учасників тестувань елементарно лякають металошукачами, аби не виникло навіть бажання скористатися шпаргалками.

Четвертий ризик — це зміст тестів. У 2011 році, як показує психометричний аналіз, у більшості тестів переважали складні завдання, наголошує фахівець. Хоча, за всіма канонами, 60% завдань мають бути оптимального рівня складності, а складні завдання мають становити лише 20%. Тоді як у тестах з математики торік 49% завдань були складними. Ігор Лікарчук зазначає, що за рік нічого не було зроблено, аби перейти до різнорівневих тестів. На його думку, «не можна один і той самий тест із математики давати абітурієнтам, які вступають на трудове навчання і на механіко-математичний факультет».

П’ятий і дуже серйозний ризик — це те, що ЗНО перестало орієнтуватися на запити абітурієнтів,  наголошує пан Лікарчук. Якщо так буде і надалі, то ЗНО в тому вигляді, яким воно є, просто перестане бути потрібним.

Але воно відбулося. Думаю, більшість його учасників особливих претензій до організації не має. А щодо нарікання, що начебто у перші сесії ЗНО з предметів, які проходили за два дні, не однакові за складністю завдання, директор УЦОЯО Ірина Зайцева в інтерв’ю ЗМІ дала відповідні роз’яснення. За її словами, причина проведення ЗНО двома сесіями — це кількість охочих узяти участь у тестуванні. Торік учасників зовнішнього оцінювання було на 70 тисяч менше, тому двома сесіями проводили тестування тільки з одного предмета — української мови і літератури. Цього разу за кількістю абітурієнтів і створених пунктів тестування довелося проводити за два дні три дисципліни: математику, українську мову і літературу, історію України.

За словами директора, Український центр оцінювання якості освіти готує чотири варіанти тестових завдань: два — для основних сесій, один — для додаткової і один запасний, якщо раптом виникне загроза розсекречення завдань до початку оцінювання. Одна з основних вимог до ЗНО, які проходять двома сесіями, в тому, що завдання для обох сесій повинні бути однакової складності. Допускається, що певні завдання можуть відрізнятися за рівнем, але загалом відмінностей немає. Цього правила в УЦОЯО суворо дотримуються.

«Оскільки в кожній сесії брало участь 100—120 тисяч осіб, то я тільки можу порадіти, що хтось припускає, наче в Україні може бути така кількість «блатних» абітурієнтів», — іронізує Ірина Зайцева.

Аби остаточно розвіяти всі сумніви, директор УЦОЯО розповіла про те, як розподіляються учасники ЗНО за пунктами тестування. Визначає місце складання тесту і сесію для кожного особлива комп’ютерна програма, яка враховує два чинники: місце проживання абітурієнта і дату його народження. При цьому пункт тестування має бути не далі, ніж за 50 кілометрів від адреси, вказаної під час реєстрації.

— Розподілення відбувається за теорією ймовірності, тому навіть за великого бажання співробітники УЦОЯО не можуть зібрати в одному місці «дорогих серцю» абітурієнтів, — зазначила Ірина Зайцева.

Директор наголошує: поки що в УЦОЯО не отримували жодного офіційного звернення від учасників тестування або педагогів щодо різної складності завдань тестів з математики. За її словами, громадськість відреагувала б миттєво на будь-які розбіжності.

Знання нот ще не свідчить про вміння співати

Поступово дискусія змінюється від організації ЗНО до проведення вступної кампанії. Найкатегоричніші передбачення оприлюднив Ігор Лікарчук.

«Цьогорічна вступна кампанія проходить за досить дивними правилами. Річ у тому, що на відмінно скласти зовнішнє незалежне оцінювання — це не означає гарантовано вступити до вищого навчального закладу. Роль і значення незалежного оцінювання у цьогорічній вступній кампанії кастровані, значно девальвовані. І тому важко прогнозувати, наскільки цьогорічна вступна кампанія буде прозорою і об’єктивною і як вплинуть результати  ЗНО на можливість вступу до вишу. У будь-якому разі, користуючись тією інформацією, яка надходить до мене від батьків, учнів можу стверджувати, що у вступну кампанію повертається хабарництво. У деяких приймальних комісіях прямо кажуть: принесіть будь-які результати, а решта — це наші проблеми. За умови, звичайно, якщо за це заплачено гроші», — додає Ігор Лікарчук.

Звичайно, емоції без фактів — не аргумент, сподіватимемося, що саме вони зможуть зупинити тих, хто задумував нечесну гру. Адже заява Лікарчука й інших представників громадськості — свідчення того, що вступна кампанія перебуває під пильним оком численних контролерів.

В умовах гласності й прозорості кинути їм виклик наважиться далеко не кожний потенційний порушник чесних правил гри.

Однак на думку представників громадських організацій, вони заздалегідь знайшли для себе шляхи впливу на процес. Зупинімося на найпоширеніших проблемах.

Додаткові бали за підготовчі курси. Із торішньої вступної кампанії залишилася практика приплюсовувати бали (максимум 20) тим вступникам, які навчалися на підготовчих курсах. Варто зазначити, що в деяких вишах вартість таких курсів сягає 12 тисяч гривень.

Координатор громадської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська каже, що «підготовчі курси є системою відкритої купівлі цих 20 балів». «Ми моніторили ситуацію торік і дійшли висновку, що приблизно 70% ВНЗ, які практикували підготовчі курси, поставили всім вступникам максимальні 20 балів за їхнє проходження», — каже пані Ольга.

Середній бал атестата. Це нововведення істотно «поліпшило» успішність старшокласників у середній школі. Зокрема кількість медалістів у 2011 році порівняно з попередніми роками зросла більш як на 3%, а в деяких регіонах — на 7—8%. Водночас як показала кореляція результатів, дані ЗНО разюче відрізняються від успішності атестатів. А це небезпідставно наводить на думку, що оцінки в школі невиправдано завищують.

Прихильники середнього бала атестата наголошують: лише так можна змусити старшокласників однаково сумлінно вчити всі предмети в школі, а не тільки ті, з яких писатимуть тести зовнішнього оцінювання.

Творчий конкурс. Дехто вважає, що творчі конкурси, оцінки за які виставляють безпосередньо у вишах, здатні нівелювати результат ЗНО і стати лазівкою для повернення у виші корупції. Ольга Айвазовська каже, що у разі таких випробувань на мистецькі або спортивні факультети така практика себе виправдовує, а ось на факультетах журналістики ситуація ганебна, порушення спостерігачі зафіксували в шести вишах, які готують акул пера.

«Відствежуючи вступну кампанію торік, ми знаходили абітурієнтів, які мали мінімальні 124 бали з української мови та літератури на ЗНО, а на творчому конкурсі отримували 190 балів. І навпаки, знаходили абітурієнтів, які за результатами ЗНО були 200-бальниками, а під час творчого конкурсу отримували мінімальний бал, що закривав їм дорогу до подальшої участі в конкурсі». Так, наголошує Ольга Айвазовська, відсіювали сильних абітурієнтів, щоб дати можливість вступити слабшим, але «своїм».

Думаю, проста арифметика — тут не аргумент. Людина маже знати всі правила, але написати твір, який би відповідав факультету журналістики, здатні не всі.

Як бачимо, є досягнення, є прорахунки, триває пошук оптимальних варіантів роботи, і це добре. Бо, як і все, організація ЗНО вимагає постійного вдосконалення. Головне, щоб усе робилося прозоро з метою забезпечити справді рівний доступ до вищої освіти.