Про вшанування невинних жертв гібридної війни у такий спосіб жителів Маріуполя попередньо повідомляли через місцеві ЗМІ. Та факт залишається фактом: коли голосно й тривожно завила сирена, чимало городян сполохано поспішили вийти на вулиці і занепокоєно оглядалися навсібіч. Що ж, минуло два роки від жахливої трагедії у житловому мікрорайоні «Східний», а тутешні люди досі не тільки пам’ятають загиблих під час того обстрілу, а й не мають твердої впевненості в тому, що подібне жахіття знову не повториться.

Того трагічного дня внаслідок обстрілу «Східного» з реактивних систем залпового вогню «Град» і «Ураган» загинула 31 людина, ще 117 зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Два роки по тому вже традиційно за загиблими земляками відправили панахиду у храмі князя Володимира, їх вшанували хвилиною мовчання, за ними сумно затужила згадана сирена, а ще маріупольці зібралися на мітинг-реквієм біля пам’ятного знака «Загиблим у неоголошеній війні».

До речі, цього року поблизу монумента з’явився ще й промовистий пам’ятник: скульптура матері, яка закриває дитину і повернена обличчям у той бік, звідки прилетіли смертоносні снаряди — з території, яка поки що перебуває під контролем проросійських незаконних збройних формувань. Такого висновку дійшла й спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, представники якої ретельно вивчали обставини цього злочину проти мирних людей. Вивчивши розташування вирв від боєприпасів та інші факти, фахівці беззаперечно з’ясували, що смертоносні ракети з системи «Град» було випущено по «Східному» з північно-східного напрямку (район населеного пункту Октябрське), а «Ураган» стріляв зі сходу (поблизу с. Заїченка) — тобто з боку позицій бойовиків «ДНР».

Пам’ятний знак «Загиблим у неоголошеній війні» збирає дедалі більше містян. Тим часом матір із докором дивиться у бік окупантів. Фото з сайту azov.press

Перший обстріл тієї чорної суботи стався о 9-й ранку, боєприпаси розривалися на багатолюдних у вихідні територіях біля базарів «Київський» і «Денис», поблизу шкіл №5 та №69, житлових будинків. Загалом руйнування тоді зазнали близько 80 різноманітних об’єктів, серед яких багатоповерхові й приватні житлові будинки, ринки, магазини, банківські установи, аптека, кафе, поштове відділення, було пошкоджено чи згоріли дотла майже півсотні автомобілів.

Не таємниця, що мешканці прифронтового міста досі здригаються від пронизливого завивання сирени, навіть якщо її вмикають для вшанування невинних жертв неоголошеної війни, серед яких є й діти. І так, на жаль, буде доти, доки з територій, які й не дуже далеко звідси, лунатимуть постріли, а ще періодичні нахваляння від озброєних потужною технікою проросійських незаконних військових формувань штурмувати Маріуполь, Слов’янськ, Київ, Львів і навіть… Велику Британію.