У межах політики поліпшення ведення бізнесу Кабінет Міністрів проводить аудит регулятивних нормативних документів, які стримують ділову активність, і регулярно скасовує та змінює вимоги, що існували ще за радянських часів. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час  восьмого дерегуляційного засідання уряду, присвяченого питанням поліпшення бізнес-клімату в Україні.

Останнім часом за рішенням уряду скасовано й змінено кілька десятків норм і нормативів. Серед них скасування книги скарг і пропозицій, деяких ліцензій та обмежень, упровадження чітких критеріїв для оцінки ризиків.

«Ми системно майже щокварталу відстежуємо всі регуляції, знаходимо — ще й досі — нормативні документи УРСР та інші рішення, які ускладнювали життя. Раніше була яка система? Ти тільки задумав бізнес, а вже щось порушив. Ми почали впроваджувати розумні регуляції», — сказав Володимир Гройсман.

На перевірку — тільки з чек-листом

Зі скасуванням непотрібних нормативних актів відбувається й зміна в системі контролю та нагляду. Відтепер контролюючі органи приходять на підприємство, маючи чіткі об’єкти уваги та чек-листи, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

«Загалом ми змінили або скасували понад 1,2 тисячі застарілих документів. Усі вони були промисловою машиною, яка обтяжувала бізнес, створювала умови для його придушення. Так працював державний апарат. І такий підхід ми руйнуємо», — додав Володимир Гройсман.

Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів зауважив, що протягом 2018 року було проведено три дерегуляційні засідання Кабміну. Їх кумулятивним ефектом стало спрощення ведення бізнесу для близько 100 тисяч суб’єктів роздрібної торгівлі, тисячі компаній та для понад 10 тисяч ФОПів, які здійснюють ремонт побутових виробів, для 6300 компаній, які здійснюють інженерно-пошукові роботи, і понад 6,7 тисячі компаній, які займаються будівництвом.

Тож уряд скасував обмеження на максимальну надбавку на ціну медичних виробів (враховуючи обладнання), які купують за кошти державного бюджету. Раніше вона не могла перевищувати 10% закупівельної ціни.

«МОЗ дослідило механізм державного цінового регулювання медичних виробів у країнах — членах ЄС та інших і не виявило жодних інструментів державного цінового регулювання на медичні вироби, які закуповують за бюджетні кошти. Скасування цієї норми дасть змогу запровадити ринкові механізми ціноутворення на медичне обладнання й усуне дефіцит якісного медобладнання на ринку», — пояснив Степан Кубів.

Мінекономрозвитку пропонує скасувати ще 150 застарілих нормативних документів, що полегшить ведення бізнесу, а поки що створюють правові колізії й додаткове навантаження на підприємництво.

Замість книги скарг — кол-центри

З ініціативи Мінекономрозвитку уряд скасував норму обов’язкового ведення книги відгуків і пропозицій. На виробництвах, у торгівлі й закладах громадського харчування вона була ще за радянських часів задля захисту прав споживачів шляхом фіксації фактів їх порушення, рекомендацій та відгуків. Нині ця форма захисту прав споживачів не ефективна й не розв’язує жодних проблем. Існують сучасні й дієвіші інструменти захисту прав: можливість залишати відгуки на сайтах закладів або ж на інших спеціалізованих сайтах, прямі звернення до Держпродспоживслужби, Державної фіскальної служби, суду. Скасування книг зменшить фінансові витрати всіх підприємств на 125 мільйонів гривень щороку.

Уряд ухвалив рішення про спрощення процедури отримання довгострокових віз для іноземних громадян щодо працевлаштування на території України. Відтепер для оформлення віз іноземці, які вже працюють у нас, зможуть подавати свої документи безпосередньо до департаменту консульської служби МЗС, не полишаючи нашу територію. Очікують, що це рішення збільшить привабливість України для висококваліфікованих працівників (зокрема й для незалежних членів наглядових рад державних компаній).

Перевірятимуть підприємства та виробництва, де існує ймовірна загроза здоров’ю людей чи навколишньому середовищу. А не ті, куди просто зручніше дістатися контролерові. Фото з архiву редакцiї

Реформа ліцензування зекономить майже мільярд

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов поінформував, що відомство розробило законопроект про масштабне реформування системи ліцензування господарської діяльності. Пропонують скасувати застарілі ліцензії, передбачені не профільними, а галузевими законами.

Він зауважив, що в Україні досі ліцензують діяльність космічних компаній, що робить неможливим вихід на наш ринок SpaceX або Blue Origin. Відтепер це зміниться.

Він зазначив, що підприємці щодня стикаються з проблемами ліцензування. Наприклад, покарання у вигляді анулювання ліцензії застосовують і за діяльність, яка становить загрозу життю, і за несвоєчасну подачу інформації про зміну місця перебування.

«Хочемо змінити ситуацію, оскільки це незручно і обтяжливо для бізнесу. Хочемо запровадити нормальний механізм оскарження рішень ліцензійних органів, якщо підприємці вважають, що їхні права порушено», — пояснив Максим Нефьодов. Заступник міністра висловив сподівання, що Верховна Рада розгляне законопроект найближчим часом, оскільки він передбачає вичищення регуляторного поля та усунення розбіжностей між різними законодавчими актами. Ухвалення цього законопроекту у Верховній Раді дасть змогу зменшити витрати українського бізнесу орієнтовно на 960 мільйонів гривень щороку.

«До 1 травня нам потрібно ухвалити максимальну кількість рішень зі спрощення ведення бізнесу, які врахують експерти Світового банку для обрахування нашої позиції в рейтингу Doing Business — 2020. Ми поставили собі за мету піднятися щонайменше на 10 пунктів у рейтингу легкості ведення бізнесу. Але наші конкуренти також не стоять на місці, тому нам треба бігти з неймовірною швидкістю, щоб домогтися цього результату», — прокоментував важливість ухвалення дерегуляційних рішень Степан Кубів.

Наприкінці засідання урядовці ухвалили рішення про утворення Ради з державної підтримки кінематографії та затвердження її складу і про затвердження Національного плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, а також затвердили  положення про державні податкову та митну служби, про спеціальну школу та про навчально-реабілітаційний центр і порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті, на проведення заходів з реалізації національного превентивного механізму.

Очільника Нафтогазу оберуть на конкурсі

Прем’єр-міністр повідомив, що, дотримуючись принципів прозорості та продовжуючи впровадження кращих практик і норм корпоративного управління, забезпечення стабільності функціонування органів управління компаній, Кабінет Міністрів оголосив відкритий конкурс на посаду голови правління НАК «Нафтогаз України».

Конкурс розпочнеться 23 березня — наступного дня після завершення контракту чинного голови нафтогазової компанії — і триватиме впродовж 30 календарних днів.

Голову правління НАК «Нафтогаз України» обиратимуть відповідно до постанови №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки».