Європа має об’єднати всі можливості та координувати зусилля, щоб захиститися від загроз і протидіяти спробам росії дестабілізувати ситуацію в країнах­партнерах. Про це сказав Президент України Володимир Зеленський під час V Саміту Україна — Південно­-Східна Європа, який уже вдруге відбувся в нашій країні.

У саміті взяли участь: Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Президент Албанії Байрам Бегай, Президент Молдови Мая Санду, Президент Румунії Нікушор Дан, Президент Сербії Александр Вучич, Президент Греції Константінос Тасулас (онлайн), Прем’єр­міністр Словенії Янез Янша, Прем’єр­міністр Хорватії Андрей Пленкович, перший віцепрем’єр­міністр — міністр з європейських питань Північної Македонії Бекім Салі, віцепрем’єр­міністр із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіп Іванович та міністр закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова­Чамова.

Безпекова співпраця 

«Ви всі бачите, чого вже досягли Україна та наш народ. До речі, на саміті НАТО в Туреччині, в Анкарі, було чітко визнано, що Україна робить внесок у нашу спільну безпеку — безпеку євроатлантичної спільноти, частиною якої ми всі є», — зазначив Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що багато держав зацікавлені в безпековій співпраці з Україною, і наша країна готова на взаємовигідних засадах допомагати партнерам зміцнювати безпеку на морі, у повітрі й на суходолі. За словами Володимира Зеленського, європейські партнери мають посилити координацію, зокрема для протидії спробам росії дестабілізувати ситуацію в країнах. Президент зазначив, що Європа також має посилювати санкції проти росії й не давати їй жодних послаблень для пристосування до тиску.

«Зараз на розгляді 21­й пакет санкцій. Прошу підтримати цей пакет. Не дозволяйте росії обходити санкції. Ми повинні зосередитися насамперед на тому, щоб вдарити по джерелах фінансування путіна та по російському експорту енергоресурсів», — сказав Володимир Зеленський.

Байрам Беґай наголосив, що його країна й надалі підтримуватиме Україну в усіх можливих напрямах, зокрема і членство в Євросоюзі.

«Албанія з першого дня жорстко засуджувала російську агресію, і ми ухвалювали санкції проти росії, відігравали дуже активну роль у діяльності міжнародних організацій», — зазначив він.

Александр Вучич також зауважив, що Сербія підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, її вступ до Європейського Союзу, готова надавати гуманітарну, фінансову й енергетичну допомогу та брати участь у відбудові.

«Політичні обставини дали змогу відкрити переговори за першим кластером. Ми вважаємо, що процес відбуватиметься набагато швидше, а ті країни, які готові приєднатися до ЄС, мають це зробити», — додав Прем’єр­міністр Хорватії.

Мая Санду акцентувала на викликах, з якими стикається Молдова через гібридну війну росії, і необхідності цьому протидіяти.

Президент Румунії зазначив, що за час цієї війни Україна розвинула передові військові технології, і Румунія зацікавлена у відповідній співпраці. «Завдяки партнерським відносинам з Україною, довірі між нами ми хотіли б розвивати ці відносини та оборонні спроможності для наших збройних сил», — наголосив він.

Значний прогрес України в галузі оборони та розвитку оборонних технологій відзначив і Прем’єр­міністр Словенії. Янез Янша переконаний, що завдяки допомозі та підтримці партнерів Україна буде набагато краще підготовленою до зими.

Перший віцепрем’єр­міністр — міністр з європейських питань Північної Македонії зазначив, що його країна готова поділитися з Україною досвідом шляху до Євросоюзу. За словами Бекіма Салі, Північна Македонія і в майбутньому підтримуватиме Україну.

Віцепрем’єр­міністр із закордонних та європейських справ Чорногорії наголосив, що Євросоюз має демонструвати єдність і не зачиняти двері перед тими країнами, які прагнуть вступити в нього.

Міністр закордонних справ Болгарії наголосила, що важливо підтримувати Україну для досягнення миру і тиснути на рф, щоб змусити її сісти за стіл переговорів.

Саміт Україна — Південно­Східна Європа відбувся вже вп’яте. Попередні зустрічі були в Афінах, Тирані, Дубровнику та Одесі. Цей формат започатковано 2023 року для підтримки України та спільної протидії наслідкам російської агресії. 

Пройдений шлях у відносинах з ЄС

Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі 28 лютого 2022 року, за кілька днів після початку повномасштабного російського вторгнення. Завдяки політичній підтримці інституцій Євросоюзу і держав­членів у рекордно стислі терміни, 23 червня 2022­го, в Євросоюзі позитивно розглянули заявку про надання Україні статусу країни­кандидата.

25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила політичне рішення про відкриття переговорів з Україною про вступ. Також у рекордні терміни — з липня 2024­го по вересень 2025 року — було проведено скринінг законодавства України. 15 червня 2026 року відкрито перший переговорний кластер, 14 липня — шостий. Наша держава прагне якомога швидше відкрити решту чотири переговорні кластери.

З початку повномасштабної війни Євросоюз і держави­члени послідовно підтримують суверенітет і територіальну цілісність України та зусилля для досягнення миру. З 2022 року було ухвалено вже 20 пакетів санкцій Євросоюзу проти рф, що містять секторальні та персональні обмежувальні заходи. Найближчим часом очікується ухвалення 21­го санкційного пакета.

Євросоюз та держави­члени стали найбільшим донором України, надавши з початку повномасштабного російського вторгнення 216,7 мільярда євро фінансової, економічної, гуманітарної, військової та іншої підтримки. 

На 2024—2027 роки в межах Ukraine Facility на підтримку України передбачено до 50 мільярдів євро. 23 квітня ЄС схвалив пакет підтримки для нашої країни обсягом 90 мільярдів євро на 2026—2027 роки.

Було розроблено механізм залучення надприбутків від заморожених активів рф на оборонні потреби України. Україна отримала вже чотири транші на понад 3,4 мільярда євро, з яких значну частину було спрямовано на інвестиції в український ОПК.

Протягом 2022—2024 років партнери залучили 6,1 мільярда євро військової допомоги для України у межах Європейського фонду миру. Загальний обсяг гуманітарної допомоги перевищив 5 мільярдів євро.

Євросоюз став одним з лідерів підтримки зусиль України із забезпечення відповідальності за злочин агресії проти України, що охоплює розбудову міжнародної архітектури притягнення до відповідальності, зокрема створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, Міжнародної компенсаційної комісії для України та Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України.

Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, під час якої лідери підписали документ, що став першим кроком до Drone Deal. Глава держави подякував Урсулі фон дер Ляєн та всім європейським партнерам за підтримку України від початку повномасштабної війни. 

«Це також і наша українська та європейська налаштованість пройти увесь шлях до повноцінного вступу України в Євросоюз. Сьогодні в Європі усі погоджуються: ми заслуговуємо бути повноцінним членом ЄС», — наголосив Володимир Зеленський.

Лідери докладно говорили про роботу над відкриттям ще чотирьох переговорних кластерів та необхідність схвалення 21­го пакета санкцій Євросоюзу. За словами Урсули фон дер Ляєн, Європейська комісія підтримає процес відкриття наступних переговорних кластерів для України.

«Упевнений, що ми завдяки спільному тиску, завдяки нашій співпраці з Європою, з Америкою, завдяки нашим людям точно досягнемо миру. І будемо у мирі разом, разом в об’єднаній сильній Європі», — сказав глава Української держави.

Окрему увагу було відведено оборонній співпраці та підготовці Drone Deal. Президенти підписали Лист про наміри щодо стратегічного оборонно­промислового партнерства між Україною та Єврокомісією.

«Сьогодні є і перший документ в основі Drone Deal — великої оборонної угоди між Україною та Євросоюзом. Це історичний крок у наших відносинах. Далі ми очікуємо фінансової підтримки від ЄС для нашої антибалістичної програми, яку днями започаткували у Франції», — зазначив Президент України.

Урсула фон дер Ляєн зауважила, що Україна та Євросоюз посилять оборонну співпрацю, що, зокрема, дасть змогу збільшити виробництво дронів.

«Ми не тільки розробляємо нове покоління систем дронів разом, ми також вироблятимемо їх швидше, ніж будь­коли раніше, щоб Україна отримала все необхідне зараз, а Європа мала всі спроможності, які їй знадобляться завтра», — наголосила Президент Єврокомісії.

Вона повідомила про надання ще 1 мільярда євро в межах кредиту Євросоюзу на 90 мільярдів євро на виробництво дронів. Раніше із цього пакета на відповідний напрям щодо дронів вже було спрямовано 4 мільярди євро.

Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн обговорили підготовку України до зими, де незмінним пріоритетом залишається енергетичний сектор. Президент Єврокомісії підтвердила, що ЄК продовжить підтримувати енергетику та зміцнювати інфраструктуру України.

Чітка європейська налаштованість

Під час спільного із Президентом Єврокомісії спілкування з медіа Володимир Зеленський подякував Урсулі фон дер Ляєн і всім нашим європейським друзям за підтримку, яку Україна одержує від початку повномасштабної війни. Президент подякував Євросоюзу за рекордну підтримку для України — справді лідерську фінансову, політичну, оборонну допомогу. Саме європейський пакет фінансової підтримки обсягом 90 мільярдів євро на два роки зараз забезпечує нам фінансову стабільність і передбачуваність. 

«Ми працюємо для відкриття кластерів у переговорах про вступ України. Уже два кластери відкрито: перший і шостий. Вітаю наші команди і дуже дякую за цю роботу. І сподіваємося на відкриття всіх наступних кластерів. Зараз ми дуже очікуємо, що запрацює і черговий пакет європейських санкцій, і це непросто: ми розраховуємо на ЄС, що буде 21­й пакет. Це відображає, що Європі справді не байдуже, що буде з нашим майбутнім. Я впевнений, що ми завдяки спільному тиску, завдяки нашій співпраці з Європою, з Америкою точно досягнемо миру. І будемо у мирі разом — разом в об’єднаній сильній Європі», — переконаний Президент. 

У Києві Президент Володимир Зеленський провів шість двосторонніх зустрічей із главами держав та урядів країн — учасниць Саміту Україна — Південно­Східна Європа: президентами Молдови, Румунії, Сербії, Албанії, прем’єр­міністрами Хорватії та Словенії. Під час цих зустрічей ішлося про двосторонні відносини та їх подальше зміцнення, а також про міжнародний порядок денний. Володимир Зеленський наголосив, що Україна цінує підтримку країн Південно­Східної Європи і зацікавлена у надійному та сильному партнерстві з кожною.

«Разом ми можемо зробити багато для більшої спільної безпеки і розвитку. Фактично з усіма країнами регіону є перспективні проєкти», — зазначив глава Української держави.

Президент подякував Молдові, Румунії, Сербії, Албанії, Хорватії та Словенії за солідарність з Україною. Він зазначив, що вже вдруге саміт у такому форматі відбувається в Україні. Важливо, що лідери приїжджають у нашу державу і бачать, через що проходять наші люди щодня.