Цю стратегію може бути реалізовано лише за наявності сприятливого бізнес-клімату. Для входження до 20 найбільших економік світу за обсягом ВВП в Україні вона має зростати темпами, вищими за 7—8% на рік. Таку думку висловив міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов під час конференції «Нова економічна модель: інвестиції та інновації для реального сектору». Нині ж за цим показником Україна посідає 38 місце у світі.
У числі елементів стратегії — впровадження державно-приватного партнерства на додаток до інструменту держгарантій, плани щодо запуску інструментів кредитування через Український банк реконструкції та розвитку, перегляд системи пільг у країні.
За словами І. Прасолова, для входження до числа 20 найбільших економік світу за обсягом ВВП щорічні обсяги інвестицій потрібно збільшити вдвічі. За розрахунками Мінекономрозвитку, це може дати зростання річних темпів реального ВВП орієнтовно в 4 рази та експорту — на 11%. Серед основних напрямків розвитку — сільське господарство, харчова промисловість, машинобудування, житлово-комунальний сектор, інфраструктура та туристично-рекреаційна галузь. Компанії в цих ключових напрямах звільнять від ввізного мита на обладнання та від податку на прибуток.
Для того, щоб залучати кошти, вітчизняні компанії повинні мати прозорі ціни на продукцію, яку виробляють. Але, наприклад, ціноутворення у сільському господарстві не зрозуміле потенційним інвесторам. І спроби іноземців допомогти нам на цій «ниві» не матимуть позитивного результату. «Наприклад, Чиказька біржа запускала ф’ючерс на чорноморську (фактично українську) пшеницю, але інструмент невдалий через те, що закладені механізми для учасників ринку (кліринг, розрахунки) були недоступні, адже розроблялися на основі іноземного майданчика, а не всередині нашої країни. Вітчизняне валютне законодавство дуже жорстке і не дає змоги коштам легко виходити з країни за кордон», — заявив під час конференції голова правління «Української біржі» Олег Ткаченко.
Фахівці сподіваються, що якщо законопроект з деривативів, що розробляється, запрацює, у підприємств з’явиться можливість отримати ринкову ціну на продукцію і вони стануть більш прогнозованими для інвесторів. Адже у всьому світі значну частину сільськогосподарської продукції продають на ринку деривативів, який у нас існує лише на фондовому ринку і є дуже незначним.
«В Україні заведено вважати, що фінансові ринки існують окремо від реальної економіки. Тому має відбутися перелом у мисленні та стереотипах, що ці світи існують паралельно, адже між ними є міцний зв’язок. Гроші через механізми фондового ринку переходять в українську економіку», — констатує керуючий директор інвестиційної компанії «Драгон Капітал» Дмитро Тарабакін. Наприклад, за його словами, п’ять найбільших компаній з бізнесом в Україні, які здійснили публічне розміщення акцій (IPO) на західних біржах, залучили понад $4 мільярди інвестицій. Хоч вони і перебувають в лістингу компаній іноземних бірж де-юре, де-факто це вітчизняні компанії на 90%. До речі, у першій половині 2014 року «УБ» планує проведення IPO невеликих українських компаній.
Стабілізатором інвестиційних процесів у країні виступає і накопичувальна пенсійна система. Вона спрямовує внутрішні вітчизняні ресурси на довгострокові інвестиції. Запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи — один з наріжних каменів реформування. За оцінкою голови ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитра Леонова, при запровадженні її учасниками можуть стати 47% населення. Це дасть змогу громадянам робити персональні пенсійні накопичення. Внески у перші 2—3 роки становитимуть 3,5—5 мільярдів гривень на рік, а потім зростуть до 15— 20 мільярдів гривень. Коли громадяни отримають можливість переводити ці кошти в недержавні пенсійні фонди, гроші інвестуватимуть у реальний сектор економіки.
Ми в Google+