Міносвіти перейде від щоденного контролю навчальних закладів до того, щоб допомагати їм у розвитку якісної освіти. «У центрі нашої уваги — якість. Якість навчання, викладання та наукових досліджень. Завдання міністерства — сприяти досягненню нашими навчальними закладами найвищої якості, а не щодня їх контролювати», — повідомив журналістам міністр освіти і науки Сергій Квіт.
«Заборонені» підручники реабілітують
Зокрема міністерство планує спростити університетську звітність та зменшити ту «паперотворчість, якою займаються наші викладачі замість того, щоб готуватися до пар і проводити наукові дослідження», — сказав Сергій Квіт. Зміни торкнуться й Державної інспекції навчальних закладів, яка, за словами міністра, не матиме репресивних функцій, що ними керувалася донині.
Серед планів — спрощення та уточнення правил прийому до вишів. Середній бал атестата, який враховується під час вступу та який запровадив 2010 року тодішній міністр Дмитро Табачник, буде зменшено з 200 до 12 балів. «Безперечно, важливо мотивувати учнів учити всі предмети, а не лише ті, що стосуються їхнього вступу. З іншого боку, всі розуміють, що коли в школах немає єдиного підходу до оцінювання результатів навчання, говорити, що бал атестата є об’єктивним показником, дуже складно. Тому вирішили, що цього року він враховуватиметься, але в сумі не 200, а 12 балів. Проект рішення буде підготовлено найближчим часом», — повідомила перший заступник міністра освіти Інна Совсун.
Чи не головне з питань, які нині турбують освітян, — як закінчити навчальний рік. «Цей рік важкий і нервовий. Ми дивитимемося, як розвиватиметься ситуація, й можливо, Державну підсумкову атестацію буде пом’якшено. Також знімуть заборони на використання підручників, які друкувалися в попередні роки. Буде загальна лібералізація. Основну увагу ми переносимо на ЗНО», — поінформував Сергій Квіт, наголосивши, що в умовах військової інтервенції, яку здійснює сусідня держава, Міносвіти особливо дбає про навчальні заклади Криму. «Їх фінансуватимуть, за це можна не турбуватися. Єдине, на що хотів би звернути увагу, — повинно обов’язково відбутися ЗНО, щоб випускники-кримчани мали змогу вступати до вишів».
Серед інших новин цьогорічної вступної кампанії — більші можливості так званого перехресного вступу, який працює в усьому світі: можливості після закінчення певної бакалаврської програми вступати на іншу магістерську (приміром, історики можуть вступати на філософію, а фінансисти — на маркетинг). «Коли ми переконували, що це потрібно запровадити в Україні, нам наводили такі карикатурні приклади, нібито філологи зможуть вступити на ядерну фізику. Філолог не зможе втупити, бо головна вимога — вступні випробування», — наголосив Сергій Квіт. Досі в цьому експерименті брало участь 11 вишів, нині МОН запропонує долучитися до нього й іншим.
ВАК відокремлять від міністерства
Міносвіти відмовлятиметься від складання університетських рейтингів: «Держава не може оцінювати сама себе. Цим повинні займатися незалежні організації», — повідомив Сергій Квіт. Крім того, планується й відокремлення Вищої атестаційної комісії від міністерства. У перспективі система захисту дисертацій, присвоєння наукових ступенів і звань розвиватиметься.
Нове керівництво обіцяє приділяти максимальну увагу прозорості й публічності в питаннях роботи МОН. Перше — забезпечити, щоб усі його накази були доступні на сайті, друге (це питання вперше пролунало серед студентських вимог) — гарантувати прозорість бухгалтерської звітності. «Будь-хто зможе продивитися всі документи, платіжки, які здійснює міністерство. Повністю цей проект буде запущено з нового кварталу, й ви зможете зайти на сайт й подивитися, за що й кому платило міністерство», — сказала Інна Совсун.
Крім того, керівництво МОН звернулося до аудиторської компанії, яка погодилася безплатно провести аудит у міністерстві.
Ще один напрям, над яким почали працювати в МОН, — спрощення процедури нострифікації (визнання іноземних дипломів). На сьогодні вона невиправдано складна, дорога й дуже тривала, тому чимало людей, що закінчили іноземні університети, відмовляються витрачати час і гроші на визнання своїх дипломів в Україні.
Запобіжник плагіату — публічність
Забезпечення публічності захисту дисертацій, про що давно говорять провідні експерти, — також серед основних кроків, які збирається втілити МОН. «Ми працюємо над тим, як саме це забезпечити, але переконані, що, по-перше, коли всі дисертації розміщуватимуться онлайн, тільки тоді можна буде запобігати плагіату. По-друге, так з’явиться змога підвищити рівень довіри до дисертацій, які захищають», — повідомила Інна Совсун.
Щодо концепції профільного навчання, яку затвердили торік, то, за словами заступника міністра Павла Полянського, дискусію з цього приводу, очевидно, почнуть наново. «Концепція має набрати чинності з 2017 року. Ми так далеко не зазираємо, але там є одна дуже велика хиба методичного плану: зведено воєдино фрагменти типових навчальних планів, де вже розписано конкретні предмети, і немає відповіді на ключове запитання, без якої всі наші розмови залишаються лише розмовами: які ресурси виділятиме держава для втілення профільного навчання?» — зауважив Павло Полянський.
Як наголошують у Міносвіти, основне завдання — зробити зміни незворотними. «Таке може бути, лише якщо наша освітня громада зрозуміє, що інакше вона не повинна жити. Ми потребуємо діалогу, щоб громадськість була активною, мала власну незалежну думку», — зазначив Сергій Квіт.
Серед нагальних кроків міністр також назвав ухвалення нового закону «Про вищу освіту» та рамкового закону «Про освіту». «Ці документи напрацьовано, є тісна співпраця й повне розуміння із профільним Комітетом Верховної Ради», — наголосив він.
Ми в Google+