Нещодавно голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк заявила, що в Україні буде розпочато розроблення Містобудівного кодексу, який має стати головним нормативно-правовим актом у галузі містобудування замість чинних законів. За її словами, до роботи над цим документом планують залучити активістів та профільні громадські організації.

«Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, яким має бути майбутній  кодекс і які проблеми можуть постати перед його ухваленням.

Починали, та не завершили

Розмови й певні дії зі створення цього важливого документа в Україні тривають щонайменше 16 років. Концепцію Містобудівного кодексу Кабінет Міністрів схвалив ще 2007-го. 2010 року кодекс парламент навіть ухвалив у першому читанні (законопроєкт №6400), однак до другого читання його так і не підготували. 2017-го влада повернулася до питання Містобудівного кодексу: при Мінрегіоні створили робочу групу з розроблення проєкту кодексу, та до розгляду документа парламент так і не дійшов», — нагадує Олена Шуляк.

Наприкінці 2022 року, коли ухвалювали законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», чимало експертів і економістів заявляли, що ліпше об’єднати всі містобудівні закони в єдиний кодекс. 

Експерти наголошували, що Містобудівний кодекс може розв’язати проблему невідповідності між земельним та будівельним законодавством, забезпечити несуперечливе та уніфіковане регулювання містобудівної галузі, створити правові умови для планування інтегрованого розвитку громад. Окремі блоки кодексу мають врегулювати проблеми взаємодії центральної та муніципальної влади і приватного сектору, а також залученості громадськості до містобудівного процесу, починаючи з ранніх стадій планування.

«Тому 21 лютого на засіданні Комітету державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування було вирішено надати депутатові Ганні Бондар можливість очолити роботу з написання документа. У Ганни є досвід роботи на посадах головного архітектора Києва, очільника департаменту, що видавав містобудівні умови та обмеження, директора департаменту профільного міністерства», –– вважає пані Шуляк.

Сама Ганна Бондар заявила, що будь-яка людина, що живе на території України, має право на власну інтервенцію до цього процесу.

«Закликаю пропозиції та зауваження до цього документа надавати всім українцям. Пишіть нам на пошту, коментуйте дописи на сторінці, беріть активну участь в публічній дискусії», — зазначила вона.

Робоча група є, очікуємо на суспільний договір

А саму робочу групу вже створено. Є відповідне рішення профільного комітету парламенту від 15 березня 2023 року. Згідно із цим рішенням, склад учасників групи буде розширено, його формує Ганна Бондар.

«Вважаю, що в робочій групі мають бути представники всіх професійних інституцій, дотичних до містобудування. Перелік інституцій, які публікувала пані Бондар на своїй сторінці в фейсбуці, цілком релевантний, там понад 80 учасників. Так, це багато, але дуже важливо, щоб під час створення Містобудівного кодексу було враховано інтереси всіх зацікавлених сторін, а пані Ганна має успішний досвід модерації таких складних процесів. Вона архітектор, тож має системне мислення за своїм фахом», –– зазначає Ганна Кирій, заступниця голови Архітектурної палати України.

Що таке суспільний договір, який має бути в кодексі?

Експерти кажуть: дуже важливо, щоб цей новий суспільний договір з’явився у процесі створення Містобудівного кодексу, фахових дискусій, а не був запроєктованим заздалегідь. Головне завдання Містобудівного кодексу — знайти розумний і справедливий баланс інтересів усіх учасників галузі. 

 «Під час суспільної дискусії щодо Містобудівного кодексу важливим є врахування позицій усіх сторін. На жаль, ми маємо приклади активних учасників обговорень сфери містобудування, які не пропонують конструктивних рішень. Але для повноцінного діалогу потрібні як критичні зауваження, так і конкретні пропозиції, напрацьовані механізми. Тож закликаю колег організувати роботу так, щоб досягти найкращих результатів. Головне, щоб створення Містобудівного кодексу не затяглося на роки, як би того хотіли корупціонери, що десятки років спотворюють наші міста», –– вважає Олена Шуляк. 

Рішення за містами та містянами

Як має бути імплементовано реформу з децентралізації в містобудівну галузь і відображено це в Містобудівному кодексі?

«На моє переконання, містобудівна політика має вироблятися в містах. І це не тільки про генплани. Це про весь спектр містобудівних рішень. У кожного міста унікальна специфіка, свій список проблем та викликів. Кожне місто і його жителі мають бути залученими до містобудівної політики в той чи той спосіб. Ці механізми залучення важливо прописати саме в Містобудівному кодексі, а рішення залишити за містами і містянами. Контроль за будівництвом має також залишатися в містах. Це правильно, логічно, так відбувається в усьому цивілізованому світі. Це і є реальна децентралізація», — коментує Ганна Кирій.

Як треба наблизити українське законодавство до європейського та відобразити це в Кодексі?

Фахівці впевнені, що європейське законодавство треба знати і вивчати. І слід брати найкращі практики і застосовувати в нас разом з тактовним розумінням нашого внутрішнього контексту. На шляху до членства в Євросоюзі адаптація нашого законодавства до європейського стає вже не тільки правом, а обов’язком. До того ж, містобудівна політика — це те, чого нам у Європи варто повчитися.

Процеси відбудови, безпечність та довкілля

Чи потрібно в цьому документі відображати процеси повоєнної відбудови в Україні? 

Звісно, тому Містобудівний кодекс і на часі. Він має рефлексувати на наявні процеси та відповідати на виклики, спричинені війною, а також на запит суспільства, який змінився за останні дев’ять років, а за останній рік — особливо.

«Останнім часом Верховна Рада прийняла низку змін до містобудівного законодавства, важливі рішення також було ухвалено і на рівні уряду, зокрема стосовно ДБН. Нові будівлі мають відповідати мінімальним вимогам до енергоефективності, підвищено вимоги до будівельних матеріалів відповідно до стандартів ЄС, заборонене використання азбесту. Обов’язковою є наявність заходів цивільного захисту в містобудівній та проєктній документації, в усіх новобудовах повинні бути укриття. Також поліпшується інклюзивність будівель та публічного простору.

Таким чином, повоєнна відбудова відбуватиметься вже за зовсім новими принципами енергоефективності, безпеки, цивільного захисту та безбар’єрності», — розповіла Олена Шуляк.

Чи має бути відображено в ньому зведення безпечних будинків, екологічні норми тощо? Експерти вважають, що конкретні норми щодо безпеки, стану довкілля, енергоефективності, тощо мають бути в законах та інших стандартах. Кодекс має встановити загальні підходи, критерії та систему правил, за якими діятиме галузь.

«Гадаю, що в багатьох представників Верховної Ради, Офісу Президента та Кабінету Міністрів  розуміння важливості питання підвищилося», — вважає Ганна Кирій.

«Містобудівний кодекс має стати продовження реформи містобудування. У цьому нас підтримує і професійна спільнота. Нещодавно ми отримали звернення від Спілки архітекторів України з пропозицією внесення в Містобудівний кодекс  прогресивних положень, які  містяться у законопроєкті №5655.

Ні для кого не секрет, що корінь проблем містобудування –– корупція на всіх рівнях від отримання земельної ділянки, дозволу на будівництво, містобудівних умов та обмежень до отримання поштової адреси та введення в експлуатацію. Тому важливо сфокусуватися на встановленні нових антикорупційних стандартів, правил та умов. Містобудівний кодекс повинен забезпечити, щоб усі виконували свої першочергові функції, зокрема місцева влада. Тільки це допоможе вберегти зелені зони, запобігти руйнуванню культурної спадщини та зробити наші міста комфортними для життя», — підсумувала пані Шуляк.