Про те, як зробити медичні послуги доступними, якісними та безплатними для пацієнтів, днями дискутували на Рівненщині. Участь у відвертій розмові про завтрашній день галузі охорони здоров’я взяли профільний міністр Віктор Ляшко, голова НСЗУ Наталія Гусак, начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль, керівники медичних закладів різних рівнів, голови всіх територіальних громад. Зустріч пройшла в новому корпусі Національного університету «Острозька академія».

Фото з сайту rbc.ua

Ігор ПАСІЧНИК, ректор Острозької академії,
Герой України:

— Знаково, що саме тут народжується нова історія нашої медицини. У ХVI столітті княжна Гальшка Острозька заповіла «шість кіп золотом на шпиталь, академію та монастир». Тобто коштом меценатки спорудили насамперед шпиталь, в якому безплатно лікували людей, тобто надавали медичні послуги, брати-капуцини. А наш князь Василь-Костянтин Острозький переможно розбив московську орду в битві під Оршею 1514 року. Гадаю, що під керівництвом випускника нашої академії головнокомандувача Валерія Залужного Україна розіб’є цю орду навіки. А медичні послуги, як і в історичній ретроспективі, зробимо доступними для людей під керівництвом нашого земляка Віктора Ляшка.  

Віктор ЛЯШКО,
міністр охорони здоров’я України:

— Ми розпочали третій етап реформування галузі — інфраструктурний. Наше бачення його викладено в постанові Кабінету Міністрів № 174 від 28 лютого. Медична допомога ґрунтуватиметься на трьох китах: доступність, якість та безплатність послуг для пацієнта. Цей підхід має бути пронизаний високими моральними принципами, бо є речі, які вирішуються не тільки за допомогою грошей.

Три останні роки пандемії коронавірусу та війни поставили нас перед новими викликами. Світовий банк уже оцінив прямі й непрямі збитки в охороні здоров’я України в 16 мільярдів доларів. Чи зможе держава в такій ситуації інвестувати такі кошти в галузь? Ні. Потрібні пріоритети, визначені нашим із вами соціальним договором, який буде реалізовано через спроможну мережу медичних закладів. Тоді можемо мати максимальний результат у мінімально короткі терміни — найближчі три — п’ять років.

Спроможна мережа — це три такі типи закладів: надкластерні — приміром, на Рівненщині це обласна клінічна та обласна дитяча лікарні; кластерні — як-от центральна міська лікарня Рівного; і загальні, що діють на території однієї або кількох громад. У кожного типу закладів буде перелік функцій, якого треба чітко дотримуватися. Якщо ж заклад не потрапив до мережі, він може шукати інші джерела виживання, щоб згодом увійти в неї. Спроможна мережа — живий механізм, який змінюватиметься відповідно до реалій непростого нашого часу.

Олег ВІВСЯННИК,
директор департаменту цивільного захисту населення та охорони здоров’я
Рівненської ОВА:

— До 1 травня, як і передбачено постановою Кабміну, ми надамо МОЗ чіткий трирічний план розвитку спроможної мережі закладів охорони здоров’я з урахуванням пропозицій кожного медичного закладу, який працює в конкретній громаді. Його керівника призначає власник — громада в особі голови. Співучасть місцевого самоврядування в цих процесах надважлива: маємо взяти до уваги кількість жителів на певних територіях, зокрема внутрішньо переміщених осіб, їхню структуру за віком, статтю, наявну інфраструктуру, логістику, наближеність до закладів, які надають аналогічні послуги. З урахуванням цих чинників максимально оперативно напрацюємо дієві маршрути пацієнта. Закликаю до невідкладної роботи, бо маємо чітко побачити розвиток галузі щонайменше у трирічній перспективі.

Наталія ГУСАК,
голова НСЗУ:

— Для мене ключове слово — безоплатність медичних послуг для людей. Ми часто отримуємо скарги на вимагання коштів у лікарнях на ліки та витратні матеріали. І це в той час, як програму медичних гарантій майже стовідсотково (вдумайтеся!) фінансують наші міжнародні партнери. Приміром, для Рівненщини воєнного 2022 року НСЗУ оплатила за цією програмою 4,36 мільярда гривень. Сподіваюся, ці кошти дійшли до кожного конкретного пацієнта.

А що бачимо? Недостатньо працює програма «Доступні ліки», яку уряд не згорнув, а навіть посилив за умов війни двома новими напрямами. Зокрема, на Рівненщині безплатно або з незначною доплатою отримують ліки 132 тисячі пацієнтів, тоді як 2019-го їх було 56 тисяч. Торік для відшкодування вартості препаратів аптекам, які працюють за програмою «Доступні ліки» в області, ми спрямували 41 мільйон гривень. Але помічаємо, що ці аптеки працюють здебільшого в містах, тож до села програма, на жаль, ще не дійшла в повному обсязі.

Віктор ЛЯШКО:

— І це попри те, що в кожному медзакладі є аптека або аптечний пункт. Утім, лише 30% з них працюють у програмі «Доступні ліки». Виходить нонсенс: держава спрямовує для допомоги людям ресурс, а вони не можуть ним скористатися. Ми передбачимо для медзакладів в угодах з НСЗУ обов’язковий пункт: хто орендує приміщення під аптеки, повинен працювати у програмі «Доступні ліки». Тоді селянам не доведеться їздити по них до міста.

Загалом за програмою медичних гарантій за перші три місяці 2023-го НСЗУ спрямувала для Рівненщини мільярд гривень. Ці кошти мають витратити на заробітну плату медиків, ліки та витратні матеріали, але не для накопичення на рахунках — скажімо, для придбання вартісного обладнання. Застерігаю керівників від таких рішень. Наші електронні можливості дають змогу відстежити і залишки коштів на рахунках закладів, і їхній рух. Наслідки неефективного менеджменту призведуть до того, що НСЗУ просто призупинить співпрацю із таким закладом. Ми прагнемо прозорого партнерства на цілковитій довірі.

Попри війну поповнюємо лікарні медичним обладнанням. Від початку року до лікарень області вже надійшло вісім автомобілів швидкої медичної допомоги, ангіограф, чотири анестезіологічні апарати, апарат вакуумної терапії ран та електрохірургічний, два рентгенівські апарати з C-аркою та дев’ять пересувних, 17 — УЗД, сім — ШВЛ, чотири електрокардіографи, шість капнографів, 13 кисневих станцій, два комп’ютерні томографи та 23 монітори пацієнта. Значну частину переліченого придбано в межах спільних зі Світовим банком та Глобальним фондом проєктів МОЗ, централізованих закупівель, зокрема й коштом фонду United24. На місцях маємо зробити все, щоб оперативно ввести його в експлуатацію.

Три роки поспіль держава підтримувала навіть  неефективні медзаклади  через дофінансування, даючи змогу модернізуватися, збалансувати роботу з реальними потребами людей. Далеко не всі скористалися такою можливістю. Приміром, міська дитяча лікарня в Рівному досі фінансово нестабільна, тоді як Володимирецька багатопрофільна однойменної територіальної громади на рівненському Поліссі має навантаження на одного лікаря значно вище від оптимального. Її бюджет зріс утричі попри пандемію та війну. Можу порадити, колеги: гоніться не за статусом лікарні, а за якістю вашої допомоги.

Іван КАРАЇМЧУК,
головний лікар Володимирецької багатопрофільної лікарні:

— НСЗУ фінансує 19 пакетів послуг, які ми безплатно надаємо пацієнтам. Серед них хірургічні операції, стаціонарна допомога в разі інсультів, під час пологів. 30% жінок їдуть до нас народжувати із сусідніх громад. Розвиваємо платні послуги: перебування у стаціонарі в палатах з поліпшеними умовами; стоматологічні, що поза програмою медичних гарантій; бальзамування тіла покійника. Продуктивність праці наших лікарів дає змогу їм отримувати заробітну плату 20—40 тисяч гривень залежно від кількості наданих послуг. Приміром, торік ми прийняли 673 пологи.

Нині наш заклад модернізовано, він фінансово спроможний. Поетапно йдемо шляхом реформування вже п’ять років. Комунальні послуги (водопостачання, опалення, харчування, прання) делегували більш професійним надавачам. У кілька етапів оптимізували чисельність медпрацівників, з допомогою місцевої влади та за участі в різноманітних грантових програмах закуповуємо нове обладнання, поліпшуємо умови перебування пацієнтів. Розуміємо, що конкуренція на ринку медичних послуг висока, і виграє її той, хто ефективніший. Людина ж має змогу обирати, де саме їй народжувати чи оперуватися.

Віталій КОВАЛЬ,
начальник Рівненської ОВА:

— Важливо, що на завершальному етапі реформи охорони здоров’я перші керівники галузі обговорюють її з нами очі в очі. Питань звучить багато. Є чимало моментів, які треба змінити, тож зворотний зв’язок важливий. Наше спільне з головами громад завдання — побудувати спроможну мережу охорони здоров’я через ухвалення вчасних і водночас виважених рішень. Можливо, вони будуть не зовсім м’якими, але йдеться про розвиток галузі на покоління наперед. Ми з вами беремо на себе величезну відповідальність і не маємо морального права схибити.

Олег ШРАМ,
директор ЦПМСД «Центральний» Рівненської міської ради:

— Ми — первинна ланка медицини, найближча до пацієнта, тому головне для нас — довіра людей. Лікар та пацієнт мають бути партнерами і почуватися максимально комфортно. У нас працює 300 медиків, з яких 60 лікарів, послуги надаємо для 110 тисяч пацієнтів. Нині до них додалося близько семи тисяч внутрішньо переміщених осіб. «Центральний» визначений профільним закладом для роботи з цією категорією співгромадян. 

Нині фінансова модель нашої роботи така: медичні послуги фінансує НСЗУ, держбюджет відшкодовує вартість ліків пільговим категоріям пацієнтів та за програмою «Доступні ліки», міський бюджет — комунальні видатки. Заробляємо й самі. Зокрема, колишнє відділення профоглядів перетворили на відділення платних послуг, встановивши порівняно невисокі тарифи.

Втім, капітаційна ставка (це розмір оплати за медичне обслуговування одного пацієнта незалежно від кількості звернень пацієнта за медичною допомогою протягом визначеного періоду) залишається незмінною вже два роки поспіль, а витрати на медикаменти невпинно зростають. Яка тут позиція перших керівників галузі?

Наталія ГУСАК:

— Ми працюємо над збільшенням капітаційної ставки разом із міністерством фінансів та нашими партнерами, Світовим банком. І вже до липня представимо нові тарифи на медичні послуги. Крокуємо в ногу з непростим часом і розуміємо його виклики.

Насамкінець. Для охорони здоров’я нині час не лише величезних викликів, але і можливостей. Усе залежить від того, як ними скористатися. Керівникам медичних закладів варто гнатися не за вивіскою чи статусом, а за якістю надання послуг, їхньою доступністю та безплатністю для кожного конкретного пацієнта. Керівники медзакладів мають бути ефективними кризовими менеджерами.

Настав час виважених та відповідальних рішень, які змінять галузь не на роки — на цілі покоління, тому важливо керуватися принципами моралі.