Візит до Брюсселя першої заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової, який відбувся минулого тижня, пройшов під знаком «Кримської платформи». Дипломатка під час своїх зустрічей у Єврокомісії розповідала про цю ініціативу Києва. І, як сказала Еміне Джапарова, її співрозмовники висловили готовність підтримати «Кримську платформу».

Колаж з сайту ofr.fm

Багаторівнева платформа

Україна ініціювала створення «Кримської платформи» як міжнародного майданчика для обговорення шляхів деокупації Криму цього року. Уперше офіційно про цю ініціативу Президент Володимир Зеленський оголосив у вересні під час свого виступу на 75-й сесії генеральної асамблеї ООН. Нині, за словами Еміне Джапарової, триває початковий етап роботи над концепцією «Кримської платформи», який полягає у проведенні консультацій української сторони з країнами, котрі хочуть приєднатися до цієї ініціативи. Поки що не відомо, чи буде ця ініціатива діяти під патронатом групи певних країн. Ці деталі ще обговорюють і розкриватимуть у міру того, як Київ отримуватиме відповіді від держав-партнерів. Проте, як розповіла перша заступниця міністра журналістам, передбачається, що окремі напрями діяльності «Кримської платформи» фінансуватимуть за рахунок внесків країн-учасниць.

Планується, що «Кримська платформа» функціонуватиме на чотирьох рівнях. Першим буде високий політичний рівень самітів за участі глав держав. Другий — рівень міністрів закордонних справ, на якому проводитимуть міжнародні заходи на кримську тематику на майданчиках ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших. Третім буде парламентський, до якого можуть бути залучені парламентські асамблеї НАТО, а також ОБСЄ та РЄ. Четвертий рівень — експертний. «Зараз ми розпочали серію консультацій, де розглядаємо ідею створення Експертного офісу «Кримської платформи», який має стати аналітично-дослідницьким центром зі стабільним фінансуванням і ресурсами і буде джерелом ідей для цієї ініціативи», — пояснила Джапарова. За її словами, країни, які захочуть внести свою контрибуцію в підтримку діяльності цього рівня «Кримської платформи», зможуть це зробити.

Першим установчим заходом цієї ініціативи має стати «Кримський саміт», який планують провести в Києві наприкінці травня 2021 року. «Наразі ми працюємо над проєктом декларації, яка стане основоположним документом «Кримської платформи» і зафіксує політику України та тих країн, які до неї приєднаються, щодо Криму», — сказала Еміне Джапарова.

Фото з сайту facebook.com/edzhaparova

Під час візиту до Брюсселя Еміне Джапарова зустрілася зокрема із заступником генерального секретаря — політичним директором Європейської служби зовнішньої діяльності Енріке Мора

Кремль хоче приховати свої злочини

Головна мета діяльності «Кримської платформи» — вивести дискурс про деокупацію Криму на міжнародний рівень. «Сьогодні реакція партнерів на те, що відбувається на півострові, — єдиний інструмент, що захищає людей, які там живуть», — вважає Еміне Джапарова. Нерідко можна почути думку, що декларації про глибоке занепокоєння, конференції та круглі столи не мають жодного впливу на Росію, і окупація триває. Проте якби не було цієї міжнародної реакції, у тюрмах Криму сьогодні сиділо б не сотні, а тисячі політичних в’язнів, переконана Еміне Джапарова. «Поки що єдиним інструментом боротьби з окупацією є публічність, завдяки якій Росія відчуває, що вона перебуває під контролем, у полі міжнародної уваги, і наше завдання підтримувати цю увагу, не дозволяючи Москві поширювати свої агресивні апетити», — наголосила дипломатка.

Крим — сіра зона на карті Європи, світ не знає повної правди про те, що там відбувається. Усі міжнародні місії, які висловлювали бажання відвідати окупований півострів, зрештою впираються в одну стіну під назвою Російська Федерація, яка попри декларації на кшталт «приїздіть до нас у гості» — насправді не має наміру впускати моніторингові місії. Оскільки Кремль у цьому не зацікавлений, адже, як кожен злочинець, хоче приховати свої вчинки.

Окрім цього, пояснює Еміне Джапарова, навіть якби міжнародні спостерігачі прибули в Крим, люди боялися б з ними говорити. «Жителі Криму щодня є свідками постійних обшуків, зникнень і викрадень людей, катувань, психологічного тиску та політичного переслідування; якщо людина каже, що Крим — це Україна, за це вона може опинитися за ґратами», — зазначає заступниця міністра, тому, на її думку, за такої страшної дійсності люди боятимуться розповідати правду. Вона вважає, що для відстеження об’єктивної реальності життя в Криму міжнародні місії на півострові повинні бути постійними, а не тимчасовими, для того, щоб люди, які в них працюють, розуміли весь контекст реалій на окупованому півострові.

Україна не постачатиме воду для ВПК Росії

Еміне Джапарова розповіла, що в Криму зараз проживають її батьки, тому вона добре знає, яка атмосфера там панує. «Це така собі військова база, сіра зона, де немає свободи», — каже вона. Росія намагається розірвати зв’язки між материковою Україною і Кримом, водночас проводячи мілітаризацію півострова, проросійську пропаганду в школах і садках.

Учителів російської мови та літератури привозять спеціально з Росії, і вони розповідають дітям, як у Криму було погано з Україною і як гарно тепер із Росією. «Цей елемент освітньої пропаганди дуже масштабний, і його небезпека великою мірою недооцінена світовою спільнотою», — наголошує Еміне Джапарова. Окупаційна влада сотнями тисяч привозить у Крим російських громадян. Лише згідно з офіційною статистикою, на окупований півострів переселили понад 120 тисяч громадян РФ, за неофіційною — до пів мільйона. Це переважно військові, працівники ФСБ, державні чиновники, — усі ті, хто допомагає зафіксувати російський статус-кво і реалізовувати політику Кремля.

Останнім часом Росія намагається перекласти відповідальність за критичну ситуацію з водопостачанням Криму на Україну, погрожуючи Києву подати скаргу в ООН. Проте, за словами Еміне Джапарової, у світі добре розуміють, що за окуповані території відповідальність несе сам окупант. «А для України це питання національної безпеки. У Крим не можна постачати воду, яка забезпечуватиме розвиток російського ВПК на українській території. Це принципова позиція, яку сьогодні розділяють усі міжнародні партнери, з якими ми це питання обговорювали», — наголосила перша заступниця міністра. А ті маніпуляції та істерика, яку намагається здійняти Росія щодо водопостачання Криму, мають на меті дискредитувати Україну, показати, що нібито українська влада діє негуманно. Проте світ уже давно зрозумів, з ким має справу і на які підступні вчинки здатен Кремль. Саме тому на будь-які провокативні спроби Росії перекласти відповідальність за свої злочинні дії в Криму міжнародна спільнота не зреагує.