ПОВІДОМЛЕННЯ
про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту

26 травня 2016 року відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула поданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку) звіт, матеріали та висновки про результати проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів (далі — товар) незалежно від країни походження та експорту.

За результатами розгляду Комісія встановила:

ТОВ «ІНТЕРФОМ», ТОВ «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО», ТОВ «ІНТЕРФОМ-ЗАХІД» і ТОВ «ІНТЕРФОМ-М» є належним національним товаровиробником відповідно до пункту 11 статті 1 Закону, їх частка в загальному виробництві товару в Україні за період 2012 — 2014 рр. становила понад 50 %.

Товар, що виробляється національним товаровиробником, відповідно до положень пункту 13 статті 1 Закону є подібним до товару, який є об’єктом розслідування.

1. Щодо наявності факту зростання обсягів імпорту в Україну товару

Протягом періоду розслідування (2012 — 2014 рр.) обсяги імпорту в Україну товару зростали:

у 2014 р. порівняно з 2013 р., обсяги імпорту зросли на 17,77 %, а порівняно з 2012 р. — на 28,7 %;

обсяги імпорту в 2014 р. зросли відносно виробництва порівняно з 2013 р. на 31,93 %, а з 2012 р. на 45,72 %;

частка імпорту в споживанні зростає, зокрема, у 2014 р. порівняно з 2013 р. зростання відбулося на 26,72 %, а з 2012 р. — 39,96 %.

Таке зростання обсягів імпорту в Україну товару є достатньо значним, раптовим і недавнім, щоб стверджувати про наявні «непередбачувані обставини».

У зв’язку з вищезазначеним Комісія дійшла висновку, що в період розслідування відбувалося значне зростання обсягів імпорту в Україну товару.

2. Щодо умов здійснення імпорту в Україну товару

Протягом періоду розслідування:

ціна імпорту в Україну товару у 2012 — 2014 рр. зросла на 6,11 %, а порівняно з 2013 р. — на 1,8 %;

ціна національного товаровиробника у 2012 — 2014 рр. знизилася на 8,25 %, а порівняно з 2013 р. — на 5,04 %;

собівартість товару національного товаровиробника знизилася у 2012 — 2014 рр. на 2,94 %;

ціни імпортного товару були нижчими за ціни на подібний товар, хоча різниця між цінами скоротилася загалом на 71,84 % у 2014 р. порівняно з 2013 р. Зазначене скорочення було досягнуто не через зростання цін імпорту, а через зниження відпускних цін національного товаровиробника;

ціни імпортного товару були нижчими не лише за ціни на подібний товар, але й нижчими за собівартість подібного товару, хоча різниця між імпортними цінами та собівартістю національного товаровиробника загалом скоротилася на 76,56 % у 2014 р. порівняно з 2012 р.

У зв’язку з вищезазначеним Комісія дійшла висновку, що імпорт товару протягом періоду розслідування здійснювався за цінами, які були нижчими за ціни на подібний товар та нижчими за собівартість подібного товару. Водночас рівень імпортних цін впливав на те, що національний товаровиробник був змушений знижувати відпускні ціни на подібний товар більш швидкими темпами, ніж йому вдавалося знижувати собівартість виробництва власної продукції.

3. Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові

Проведене дослідження соціально-економічних показників показало, що протягом періоду розслідування:

обсяги виробництва національного товаровиробника скоротилися на 11,78 %, при цьому у 2013 р. порівняно з 2012 р. обсяги виробництва залишилися майже на одному рівні, суттєво скоротившись саме у 2014 р. — на 12,39 %;

виробничі потужності національного товаровиробника збільшилися на 52,17 %;

використання виробничих потужностей скоротилося на 42,00 %;

залишки зросли у 6 разів, при цьому порівняно з 2012 р. у 2013 р. залишки зросли на 264,71 %, а у 2014 р. — на 500,00 %;

обсяги продажу національного товаровиробника на внутрішньому ринку України загалом скоротилися на 12,60 %. При цьому у 2013 р. порівняно з 2012 р. обсяги продажу національного товаровиробника майже не змінилися, суттєво скоротившись саме у 2014 р. — на 12,83 %;

ціни продажу подібного товару виробництва національного товаровиробника скорочувалися протягом усього періоду розслідування: у 2013 р. — на 3,38 %, у 2014 р. порівняно з попереднім роком — на 5,04 %. Загалом за період розслідування ціни продажу скоротилися на 8,25 %;

рівень рентабельності національного товаровиробника скоротився на 39,66 % порівняно з 2013 р. та на 66,37 % порівняно з 2012 р.;

собівартість виробництва подібного товару у 2013 р. зросла на 0,86 %, а у 2014 р. національному товаровиробнику вдалося скоротити собівартість на 2,94 %;

кількість працюючих на підприємствах національного товаровиробника скоротилася на 14,37 %, при цьому найбільше скорочувати персонал національний товаровиробник був змушений саме у 2014 р. — на 11,28 %;

рівень продуктивності праці зріс на 4,35 % у 2013 р., проте у 2014 р. впав на 1,26 % порівняно з попереднім роком;

розмір прибутку національного товаровиробника від реалізації товару на внутрішньому ринку скоротився на 68,00 %, при цьому, якщо у 2013 р. скорочення прибутку становило 37,34 %, то вже у 2014 р. прибуток скоротився на 48,78 % порівняно з попереднім роком;

коефіцієнт ліквідності загалом скоротився на 50,51 %, при цьому у 2013 р. падіння зазначеного показника становило 41,00 %, а у 2014 р. — 16,13 %;

підприємства національного товаровиробника не мали прибутку з інвестиційного капіталу.

Сукупна оцінка наведених факторів дала підстави Комісії встановити наявність факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.

4. Щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку, а також впливу інших факторів

Протягом періоду розслідування відбувалося значне зростання обсягів імпорту в Україну товару як у абсолютних показниках (на 28,70 %), так і відносно споживання (на 39,96 %) та виробництва подібного товару в Україні (на 45,72 %).

Зростання обсягів імпорту товару відбулось саме у 2013 — 2014 рр., тобто напередодні та протягом періоду, коли обсяги продажу та обсяги виробництва національного товаровиробника скоротилися (обсяги продажу — на 12,60 %, обсяги виробництва — на 11,78 %).

Розподілення питомої ваги імпорту та національного товаровиробника у споживанні товару на внутрішньому ринку свідчать, що частка імпорту у споживанні зросла на 26,67 % у той самий період (2013 — 2014 рр.), коли частка національного товаровиробника суттєво скоротилася на 6,24 %.

Зростання частки імпорту в Україну у споживанні при одночасному скороченні частки національного товаровиробника підтверджує той факт, що зростаючий імпорт за низькими цінами призвів до витіснення національного товаровиробника з внутрішнього ринку України.

Постійне зростання обсягів імпорту в Україну відбувалось за рівнем цін, що був значно нижчим за рівень цін продажу товару на внутрішньому ринку України національним товаровиробником та нижчим за його собівартість. У свою чергу, зазначений низький рівень цін імпорту та його динаміка мали вплив на ціни подібного товару в Україні та призвели до зниження ціни продажу подібного товару на внутрішньому ринку України більш швидкими темпами (на 8,25 %) порівняно з темпами зниження його собівартості (на 2,10 %).

Протягом періоду розслідування витіснення національного товаровиробника з внутрішнього ринку України та зменшення його частки у споживанні товару на внутрішньому ринку (з одночасним скороченням обсягів загального споживання на 8,05 %) призвели до суттєвого падіння обсягів продажу національного товаровиробника (на 12,60 %), і, як наслідок, скорочення надходжень від продажу та падіння прибутків національного товаровиробника на 67,91 %.

Скорочення обсягів продажу національного товаровиробника вплинуло на:

показник рівня завантаженості виробничих потужностей (падіння на 42,00 % за період розслідування) та скорочення кількості персоналу (на 14,37 %);

зростання залишків на складах підприємств національного товаровиробника (на 500,00 % у 2014 р. порівняно з 2012 р.);

скорочення надходження готівкових коштів, що, у свою чергу, призводить до того, що національний товаровиробник змушений залучати позиковий капітал на фінансування своєї діяльності, а не використовувати для цього власні готівкові ресурси.

Через ситуацію падіння обсягів продажу, втрату частини ринку і зменшення прибутковості національний товаровиробник з метою оптимізації собівартості був змушений скоротити робочий час працівників та звільнити частину персоналу, що позначилося на рівні зайнятості.

Погіршення фінансового становища національного товаровиробника вплинуло на його інвестиційні плани щодо розширення виробничих потужностей та введення нових виробничих об’єктів. У зв’язку з погіршенням фінансового становища національний товаровиробник не має змоги досягнути запланованого рівня виробничої ефективності та знизити ціни на власну продукцію до запланованого рівня з метою зайняття більшої частки ринку. Це також свідчить, що зростаючий імпорт перешкодив потенційній можливості зростання національного товаровиробника.

Обсяги експорту національного товаровиробника у 2014 р. порівняно з 2012 р. зменшилися на 12,5 %, при цьому частка продажу на експорт у загальному виробництві національного товаровиробника за період розслідування залишалася стабільною та становила в середньому 7,5 %.

Ураховуючи вищезазначене Комісія дійшла висновку про наявність причинно-наслідкового зв’язку між зростанням обсягів імпорту в Україну товару та заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику.

5. Щодо відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам України

Інтереси національного товаровиробника

Застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару позитивно вплине на зростання обсягів виробництва та продажу національним товаровиробником подібного товару, збереже та створить нові робочі місця, надасть національному товаровиробникові можливість проведення модернізації, технічного переоснащення виробництва та виконання інших заходів для зменшення собівартості товару.

Інтереси споживачів

Запропонований розмір ставки спеціального мита не можна розглядати як заборонний інструмент, оскільки він уможливить забезпечення попиту на внутрішньому ринку України як імпортованою, так і вітчизняною продукцією.

Міжнародні економічні інтереси України та усунення впливу диспропорції в торгівлі

Міжнародні зобов’язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.

Застосування спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції у торгівлі.

У зв’язку з викладеним Комісією зроблено висновок, що:

протягом періоду розслідування імпорт в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів значно зростав і це зростання відбувалося на таких умовах і в таких обсягах, що заподіювало значної шкоди національному товаровиробникові;

національні інтереси вимагають застосування до такого імпорту спеціальних заходів.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись положеннями статті 16 Закону, Комісією прийнято рішення № СП-356/2016/4411-05 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту» (далі — Рішення Комісії), відповідно до якого застосовано спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: гнучкі пористі плити, блоки та листи з пінополіуретанів, що імпортуються в Україну, і класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 3921 13 10 19.

Спеціальні заходи застосовано строком на три роки запровадженням спеціального мита, розмір ставки якого становить:

з дня застосування спеціальних заходів — 13,09 %;

через 12 місяців із дня застосування спеціальних заходів — 12,44 %;

через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів — 11,81 %.

Спеціальні заходи застосовують з дня набрання чинності Рішенням Комісії.

Дія спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Республіка Азербайджан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Республіка Таджикистан, Киргизька Республіка, Ангола, Бангладеш, Бенін, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Чад, Демократична Республіка Конго, Центральноафриканська Республіка, Джібуті, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Лесото, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М’янма, Непал, Нігер, Руанда, Самоа, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Танзанія, Того, Уганда, Вануату, Замбія.

Рішення Комісії набирає чинності через 40 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті «Урядовий кур’єр».

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі