Робота мрії — це коли можна не лише займатись улюбленою справою, а й перебувати у здоровому колективі. Дружня чи бодай нейтральна атмосфера створює важливі умови психологічного комфорту працівника і високої продуктивності його праці. А що, як робоче місце перетворюється на пекло через пресинг керівництва, що виявляється у психологічному, економічному, фізичному тиску та доведенні до звільнення?

Фото з сайту commons.com.ua.

Не зійшлися характерами

Стосунки на роботі завжди трансформувалися в міжособистісні. Робота — це сфера, де важливі професійні якості, вміння, навички та компетентність. Здавалося б, місця емоціям не має бути. Однак людина не лише володіє знаннями, їй притаманні почуття, а тому вислів «не зійшлися характерами» часто можна почути не лише щодо подружжя, а й щодо працівників. Хоч західне слово «мобінг» (від англ. mob — натовп) нове для України, воно позначає те, що існувало завжди: утиски на робочому місці. Вони можуть бути психологічними, економічними або навіть фізичними, маючи на меті витіснити працівника з роботи, довести його до звільнення. Мобінг — потенційна загроза для кожної людини, яка працює, а тому перший крок для протидії — розуміння, що це явище собою являє. Отже, ознаки мобінгу — вчинення до працівника дій, які:

♦ здійснює один та більше співробітників/керівник;

♦ здійснюють прямо чи опосередковано в очевидний або неочевидний спосіб;

♦ відбуваються безперервно в різних варіаціях і систематично;

♦ їх не визнає, ігнорує, заохочує або навіть підбурює керівництво;

♦ створюють для того, щоб людину дискредитувати, заплутати, залякати, ізолювати, змусити підкоритися;

♦ здійснюють із наміром витіснити людину з роботи;

♦ негативне, принизливе, образливе, злісне, контролююче та залякуюче спілкування із працівником;

♦ нападки на честь, гідність та компетентність людини;

 ♦ зображення жертви винною;

♦ представлення відсторонення від роботи як вибір жертви.

Хоч мобінг стосовно працівника можуть вчиняти і його керівництво (босінг, англ. boss — керівник), і колеги, зазвичай він відбувається саме у вертикальних стосунках — тоді, коли працівник підпорядкований. А тому найчастіше мобінг на робочому місці здійснює саме керівник. Виокремлюються три причини мобінгу керівника щодо  підлеглих. По-перше, босінг як життєвий стиль — панування, в якому мобер вносить розбрат у колектив і зіштовхує співробітників між собою. По-друге, компенсація власної закомплексованості — керівник самостверджується за рахунок підлеглих і бачить в інших ворогів через власну підозріливість та невпевненість у собі. По-третє, некомпетентність в управлінській сфері — нездатність коректно ставити професійні завдання і оцінювати їх виконання, налагоджено спілкуватися зі співробітниками і врегульовувати конфлікти. Горизонтальний мобінг здебільшого зводиться до трьох причин: заздрості, бажання принизити та підпорядкувати.

Тож у кожної людини виникає логічне запитання: хто  може стати жертвою мобінгу? Для цього варто дати собі відповідь на деякі питання. Ви відрізняєтеся від інших? Можливо, ви успішні, маєте досягнення і вам заздрять? Чи, може, ви іншої національності, віри, мови, походження і вас сприймають за чужинця? Або ви яскрава особистість, індивідуальність, яка дуже не подобається тим, хто звик, щоб інші їм підкорювалися і ні в чому не вирізнялися? У будь-якому разі ви можете стати жертвою мобінгу. Нею може стати будь-хто, адже скільки людей, стільки відмінностей між ними. І на жаль, де є агресор — там жертва, адже не кожна людина може протистояти нападкам у стосунках, де вона перебуває в неоднакових умовах з мобером — наприклад керівником.

Однак цькувати працівника можуть і керівник, і колеги. Щодо цього варто навести підсумки дослідження німецьких науковців Гайнца Лейманна та Аннелі Густафссон, які розподілили 45 різновидів мобінгу на п’ять категорій. Ішлося про форми атак на працівника, які спрямовують проти нього:  самовираження і комунікативних навичок (жертву змушують мовчати, не дають змоги спілкуватися, піддають словесним атакам);  соціальних відносин (колеги не спілкуються з потерпілим, він фізично ізольований від інших);  репутації (працівник — об’єкт пліток і насмішок);  професійної ситуації (дають безглузді завдання або позбавляють роботи);  фізичного здоров’я (працівник отримує небезпечні завдання, що загрожують тілесними ушкодженнями або фізичним нападом).

Впізнали у списку щось із того, що до вас застосовували чи застосовують на робочому місці? У такому разі ви або були, або нині жертва мобінгу.

Наслідки  для здоров’я

У світі давно існує законодавче закріплення та регулювання мобінгу, переважно в країнах Європейського Союзу, Північної та Південної Америки. Протидія цьому явищу пріоритетна для них. І не дарма. Адже мобінг, який, незалежно від інших форм, завжди здійснюють психологічно, не може проходити безслідно для здоров’я працівника. За твердженням дослідника Джеймса Гілларда з Центрального мічиганського університету, жертви мобінгу часто страждають від різних видів стресу, розладів адаптації, соматичних симптомів, психологічних травм, клінічної депресії та посттравматичного стресового розладу. Дослідник посилається на вченого Гайнца Лейманна, який довів, що у разі мобінгу психічний стан порівнянний із посттравматичним стресовим розладом від досвіду війни або в’язниць. Існує небагато статистики щодо кількості самогубств через мобінг, однак в успішній державі Швеції цей показник сягає 15%.

Стрес — один із серйозних наслідків мобінгу, який може спричиняти серйозні розлади. Тривога, напруженість, роздратованість, почуття провини, моторна загальмованість, апатія, депресивний настрій, параноїдальні думки — ось неповний перелік із того, що може бути наслідками впливу мобінгу на працівника. Якщо ж стресові чинники впливають на людину тривалий час і систематично, то в неї виникає високий ризик розвитку психосоматичних захворювань. А в цьому разі перелік може бути дуже довгим.

Від мобінгу страждає і психологічне, і фізичне здоров’я працівника. Когнітивні порушення, зокрема погіршення сприйняття, оброблення, аналізу, запам’ятовування та обміну інформацією як наслідок стресу знижують продуктивність праці, що становить ризик позбутися роботи — те, чого так прагне мобер. Щоб цьому запобігти, важливо навчитися правильно реагувати на стрес. Для цього в періоди потерпання від мобінгу слід дотримуватися здорового способу життя, щоб мінімізувати ризики для здоров’я. Також корисними будуть духовні практики, заняття творчістю, хобі, підвищення рівня знань із психології, саморозвиток. А найліпше, крім навчання правильної реакції на стрес, усерйоз подумати про практику захисту своїх прав і про зміну місця роботи. Адже, можливо, у вашому разі плюси від цього значно переважать мінуси.

Український наступ

Березень 2019 року став важливим у боротьбі України з утисками на робочому місці. З 1 по 19 березня до Верховної Ради надійшло три законопроєкти, спрямовані на протидію мобінгу. Уперше в історії українського законодавства за місяць до парламенту надійшло кілька документів, які мають на меті імплементувати міжнародний та європейський принцип рівного ставлення у сфері праці, зокрема забезпечення гідних умов, запобігання та захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії.

Кожен документ має особливості. Законопроєкт №10118 основний і має найбільшу з-поміж інших кількість ініціаторів — дев’ять. Законопроєкт №10118-1 перший з поданих альтернативних і має найбільший авторський колектив — 24 науковці та експерти. №10118-2 також альтернативний і в назві, крім слова мобінг, містить уточнення: цькування.

 

Важливо, що кожен з них має на меті протидіяти мобінгу та встановити за нього адміністративну відповідальність. Тож активну боротьбу проти цього явища в Україні вже розпочато. Однак це лише початок шляху.

Олеся ЗЕНТАЛЬ
для «Урядового кур’єра»