Спершу про приємне. За січень—серпень 2018 року Україна експортувала понад 130 млн тонн молокопродуктів на загальну суму $228,3 млн, тобто на $17,8 млн більше порівняно з торішнім аналогічним періодом, повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Перше місце серед експортних позицій посіло масло — на загальну суму $92,4 млн. На другому місці  — згущене молоко (на $43,7 млн), на третьому — казеїн ($30,6 млн).

Звідси можна зробити висновок, що молока в Україні побільшало. На жаль, це не так навіть за даними експорту-імпорту: якщо ми експортували сирів на 20 мільйонів доларів (переважно  до Казахстану, Молдови та Єгипту), то імпортували на понад 38 мільйонів. Причина у тому, що для виробництва сирів потрібне молоко екстра-класу, а його у нас якраз обмаль — у першому кварталі 21 відсоток за даними Держстату.

Водночас, за даними Офісу ефективного регулювання BRDO (незалежний експертно-аналітичний центр з регуляторної політики, що діє в Україні за підтримки ЄС), в Україні нині виробляють 10,3 млн тонн сирого молока, історичний мінімум з 2011 року, тоді як потреба у ньому в два з половиною рази більша — 26 млн. Наш обсяг виробництва молока — третина німецького і менш ніж половина (42%) французького.

При цьому кількість молочного поголів’я в Україні за останні п’ять років скоротилася на 17%, а ринок молока щороку втрачає 2—3% продукції, причому 73% загального обсягу виробництва становлять господарства населення і лише 27% — спеціалізовані підприємства. Якщо так піде і далі, то, на думку експертів, виробництво молока у найближчі п’ять років впаде ще на 10%.

Одна з причин такого становища — надмірна зарегульованість процесу виробництва молока. Саме цій проблемі було присвячено круглий стіл, що відбувся у Києві. У ньому взяли участь генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, директор департаменту АПК Київської ОДА Сергій Шупик, голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Андрій Дикун, голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, представники бізнес-асоціацій, експертних та бізнесових кіл.

Інструменти,які не працюють

«Не створюй зайвих законів, не заважай людям працювати», — повчав колись синів знаменитий султан Сулейман. Натомість в Україні нині ринок молока регулюють 57 нормативних актів, з них один  ще радянських часів. На думку експертів BRDO, з них 16 неактуальні, п’ять мають ознаки незаконних, а пропонованим інструментам регулювання притаманні високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур.

«Закон «Про молоко та молочні продукти» містить безліч колізій, а 88 відсотків його норм дефектні, що створює додаткові бар’єри для розвитку ринку та бізнесу. Також маємо величезну сіру зону, заплутані правила ідентифікації тварин, проблеми з якістю і безпечністю молока. Процедура мають бути простими і зрозумілими», — зауважив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.

Скажімо, паспорт великої рогатої худоби, запроваджений з метою ідентифікації тварин, обліку та контролю за виробництвом молока, не має зрозумілих умов розрахунку вартості послуг, чіткої процедури реалізації та не є повноцінним документом підтвердження права власності на тварин, оскільки його правоможність не внесено до Цивільного кодексу.

Дієвим чинником розвитку виробництва молока в Україні вважається кооперація, але й тут не все добре. Кооперація дає лише 0,34% обсягу виробництва молока — десь 3,5 тис. тонн. Для порівняння:  найбільший молочний кооператив Нової Зеландії Fonterra торік дав 21,6 млн тонн. 

Причина проста: чинне законодавство України має істотні недоліки, що стримують розвиток кооперації на селі. Перш за все, нормативно-правові акти не досить чітко врегульовують питання неприбутковості кооперативів, що створює ризики додаткового податкового навантаження та формує недружні правила стосовно кооперативів на ринку.

Стосовно чинної процедури ідентифікації тварин голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа погодився: «Процедура переобтяжена, і це одна з причин існування сірого ринку. Зараз ми цілеспрямовано працюємо над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, аби вона була простою і працювала в електронному форматі. Людина не повин­на багаторазово звертатися для отримання необхідних дозвільних процедур, які можна і треба робити автоматично, і Агентство ідентифікації та реєстрації тварин зараз працює над впровадженням такого програмного забезпечення».

Інші інструменти, спрямовані на забезпечення простежуваності виробництва молока, зауважує голова відомства, також не працюють. Крім того, немає правового механізму регулювання відносин «виробник — посередник — переробник». Як наслідок, 57% виробництва молока від господарств населення — поза межами належного контролю за безпечністю та якістю продукції з боку держави.

Вже цього року Держ­продспоживслужба провела 10 тисяч перевірок у галузі безпечності харчових продуктів, зокрема молокопродуктів. У 5,8 тис. випадків були встановлені порушення та надані приписи: тобто 58% операторів ринку, які працюють у галузі виробництва та збуту продуктів харчування, порушують норми вітчизняного законодавства про безпечність харчових продуктів.

Наказ — не закон, проте…

Добре, що ці проблеми розуміють у виконавчій владі (не у законодавчій, на жаль). Мінагрополітики у тісній співпраці з Держпродспоживслужбою, виробниками та переробниками молока, профільними організаціями та міжнародними експертами розробляє заходи, спрямовані на розвиток ринку молока в Україні. Так, міністерство розробило та оприлюднило для громадського обговорення наказ «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів».

«Ми зацікавлені у якісній продукції, попит на неї зростає, тому надаємо державну підтримку тим господарствам, що готові до високих стандартів роботи та кооперації», — зазначила заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. Як показник ефективності державної підтримки тваринництва вона навела такі дані: кількість  реєстрацій молодняку ВРХ господарствами населення зросла в 4,5 раза, середній надій на корову зріс на 2,4%. Підвищення продуктивності молочної худоби відзначають й інші експерти.

Сподіваємося, що заходи, спрямовані на вдосконалення нормативного поля, скоро буде реалізовано і вони дадуть відчутні результати. Тоді говоритимемо про зростання не лише продуктивності, а й поголів’я худоби.