Перше після завершення президентських перегонів засідання уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман почав із заяви: «Вільними й демократичними виборами Україна довела, що є країною з європейськими цінностями та незмінними пріоритетами». Він зазначив, що в суспільстві є запити на пришвидшення змін.

«Уряд робитиме все, щоб власними діями відповідати цим запитам. Але щоб забезпечувати стабільність і розвиток, важливо мати гнучку систему ухвалення рішень, яка не гальмуватиме країну. Необхідно внести зміни до законодавства для прискорення процедури ухвалення урядових рішень. Потрібно захищати реформи, які вже втілюють. Це нелегкі завдання, та ми здатні професійно й морально впоратися з ними і розбудовувати сильну Україну», — констатував глава уряду.

Він зауважив, що НАК «Нафтогаз України» нарешті почула уряд і зменшила з 1 травня ціну газу на 300 гривень за тисячу кубометрів.

«І це не останнє зниження, адже ринки показують відповідну динаміку. Якщо менеджери НАК не зрозуміють, що їх найняла держава, аби вони ефективно управляли компанією, а не гралися з народом, наслідок буде один: зміна управлінців. Надалі дивитимемося на те, як компанія діятиме стосовно населення», — наголосив Прем’єр.

Завершується навчальний рік, і діти почнуть шукати своє життя в дорослому світі. Фото з мережі facebook.com

ДПА для четвертокласників — моніторингова

Володимир Гройсман акцентував, що завершується навчальний рік і діти почнуть шукати своє життя в дорослому світі. «Маємо зробити все, щоб вони знайшли себе в ньому. Молодь має бачити перспективу в Українській державі», — підкреслив Прем’єр.

Як відбуватимуться випускна та вступна кампанії на наступний рівень освіти, розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Але насамперед вона зазначила, що крім державної підсумкової атестації (ДПА) після 11 класу, яка проходить у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), є шкільні випускні іспити для учнів 4 і 9 класів.

«Ці іспити теж називаються ДПА, але для четвертокласників  вона виключно моніторингова й не впливає на можливості учня вступати до 5 класу. Навіть завдання на таку контрольну роботу готують учителі, а міністерство складає лише невеликі рекомендації щодо проведення обов’язкових ДПА з математики та української мови. Хочу застерегти вчителів, щоб вони не зловживали грізною назвою ДПА, бо іноді батьки наймають репетиторів для четвертокласника. Це шкідливо для мотивації дітей до навчання, це порушення ідеї моніторингу навчальних досягнень учнів такої вікової групи», — наголосила міністр.

«ДПА після 9 класу проходить за завданнями, які надає міністерство, оцінки записують у додаток до свідоцтва про базову шкільну освіту. Вони  вже можуть впливати на доступ до певного закладу, де буде конкурсний відбір на здобуття повної загальної середньої освіти. Цього року дали більше можливостей дев’ятикласникам. Зокрема, вони можуть зарахувати собі як третій обов’язковий ДПА, що здійснюється за вибором, мовні сертифікати й дипломи міжнародних мовних іспитів. Залишається обов’язкове ДПА з української мови та математики. Випускники зможуть здобувати повну загальну середню освіту або в школі, або в коледжах (нині вони називаються ВНЗ І—ІІ рівня акредитації для здобуття рівня молодшого спеціаліста), або піти у профтехосвіту», — уточнила Лілія Гриневич.

Міністр додала, що МОН розробило серію відповідей на найпоширеніші запитання, які допоможуть знайти заклад до душі, що дає більші можливості. Усе можна знайти в рубриці «освіта». На сайті МОН також зібрано графіки відкритих дверей закладів проф­техосвіти. 1 травня буде презентоване відео з рекомендаціями випускникам.

Подбали про нацменшини

Щодо одинадцятикласників Лілія Гриневич, нагадавши, що всі ДПА проходять у формі ЗНО, повідомила дві новації. «По-перше, дві обов’язкові ДПА складатимуть учні закладів профтехосвіти (раніше була лише українська мова, тепер на вибір додається математика або історія). Це стосується й тих, хто навчається в коледжах. Дуже важливо, що всі випускники, які здобувають повну загальну середню освіту, складатимуть ЗНО, адже тоді матимемо реальну картину якості освіти в країні.

По-друге, запроваджено розумне пристосування процедури переведення тестових балів з української мови й літератури для осіб, які здобувають повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи. Наприклад, представникам угорської чи румунської меншини оволодіти українською значно складніше. І та  кількість годин мови й літератури, яка була досі, не може забезпечити їм такого рівня володіння, як у дітей, що розмовляють українською й мовами, що належать до слов’янської групи.

Проводимо реформи, вводимо більшу кількість годин української мови та літератури у відповідних школах, запроваджуємо інші методики. Цього року для таких учнів буде встановлено адаптивний поріг, нижчий за звичайний. Це дасть їм змогу брати участь у конкурсному доборі до вітчизняних закладів вищої освіти. Але це тимчасовий захід, який існуватиме до 2021 року, доки не буде запроваджено дворівневе тестування з української мови. Перший, коли мову як державну абсолютно всі повинні складати і цей рівень виконувати. Другий, коли йтиметься про поглиблене вивчення мови», — пояснила міністр.

Терміни проведення ЗНО: реєстрація з 5 лютого до 25 березня; до 30 квітня в електронних кабінетах усіх учасників мають бути розміщені всі запрошення й перепустки, з якими вони прийдуть на територію тестування; з 21 травня по 13 червня триватимуть іспити; з 14 по 25 червня оголошуватимуть результати; з 26 червня по 12 липня відбуватиметься додаткова сесія для тих, хто з поважних причин не складав іспитів з рештою учасників;  18 липня — оголошення результатів учасників додаткової сесії.

Загалом ЗНО проходитиме з 11 навчальних предметів. «Традиційне ЗНО з української мови. Цього року обов’язкові на вибір історія або математика, плюс будь-який третій предмет. На ЗНО зареєструвалася 354 051 особа. Це трохи більше, ніж торік, тобто зростає контингент випускників. Цього року набагато більше учнів обрали для ЗНО історію, менше — математику. Більше дітей складатимуть англійську мову, географію та фізику», — зазначила Лілія Гриневич.

Спеціалісти для села

Під час вступної кампанії, за словами міністра, прийматимуть сертифікати 2017 і 2018 років, за винятком документів 2017-го з іноземної мови, бо згодом було додано сертифікаційне тестування. «Немає змін щодо кількості заяв — максимум 7 на 4 спеціальності. Але відрегульовано можливість складання творчих конкурсів. Раніше їх проводили в один день і не було змоги вступати в кілька закладів. Тепер їх розведено в часі. Новація 2019-го — розширення пільг для учасників бойових дій. Запрацює механізм першочергового зарахування тих вступників у медичні й педагогічні  виші, що готові після закінчення навчання працювати в сільській місцевості. Укладення такого контракту дає вищі шанси для вступу на бюджет», — зауважила Лілія Гриневич і додала, що решту інформації про вступну кампанію найближчим часом розмістять на сайті.