З Мустафою Джемілєвим ми зустрілися в столиці Туреччини, куди він заїхав по дорозі з Нью-Йорка до Києва. Йому потрібно було обговорити з турецькими дипломатами і дружніми парламентаріями підсумки Генеральної асамблеї ООН, на якій були прийняті історичні резолюції — про мілітаризацію Криму, Чорного і Азовського морів і про порушення прав людини на окупованому Росією півострові. Лідер кримських татар переконаний, що рішення Генасамблеї наближають час визволення його батьківщини, він має намір повернутися в Крим ще за життя.

Про поїздку в Нью-Йорк, голосування на Генасамблеї ООН, закулісні інтриги Росії, про можливий візит в Україну Ердогана і подяки Вселенського патріарха за Томос лідер кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради України, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв розповів в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу.

КРАЇНИ УТРИМУЮТЬСЯ ВІД ГОЛОСУВАННЯ В ООН ЧЕРЕЗ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД РОСІЇ

— Мустафа-ага, ви повертаєтеся до Києва з Нью-Йорка з перемогою — в ООН було прийнято дві резолюції: про демілітаризацію Криму та порушення прав людини на півострові. Розкажіть, як проходило голосування. Які настрої в залі були, чи намагалася Росія протидіяти?

— Чесно кажучи, ми очікували виступу росіян і тих, хто їх постійно підтримує, тому зміст звернення посла Росії нас не здивував. Можна сказати, що воно було більш нахабне, більш неаргументоване, в звичайному ключі: Крим — наша земля, що хочемо, те й робимо. Вони відстоюють явні порушення міжнародного права і це, звичайно, викликає у інших делегацій відповідні реакції і асоціації.

Мене дещо насторожив інший виступ — представника Вірменії. Минулого разу Вірменія відверто заявляла про те, що Крим — це російська територія, а зараз більш обтічно. Але тим не менш, вони проголосували проти резолюції. Тобто, поки вони ще в орбіті Росії, але як воно далі буде, не відомо. В цілому, те, що по резолюції про демілітаризацію проголосували на підтримку Росії всього 19 країн, — обнадіює. Звичайно, викликає подив, що багато країн утрималися. Думаю, це наша слабка ланка, нам потрібно працювати з цими країнами.

— Про які країни ще йдеться?

— Цього разу, на жаль, утримався і Катар, і Саудівська Аравія, які взагалі нас підтримують. Тобто у таких країн в цьому питанні переважають неправові або моральні пріоритети, а чисто політичні. Вони отримують озброєння з Росії або спільно працюють в рамках ОПЕК з енергетичних питань.

Після повернення до Києва хочу також поговорити з послом Індонезії. Ми відвідували країну з візитом, зустрічалися з віце-президентом, робили прес-конференцію. У Джакарті дотримуються і озвучують справедливу позицію щодо окупації Криму, але при голосуванні утрималися знову. Обіцяли нам, що підключаться, будуть співавторами резолюції з прав людини, використають свій вплив у мусульманському світі. Але як же так вийшло, що вони знову утрималися? Припускаю, що причина та сама. Індонезія змушена купувати озброєння у Росії і цього не приховує. Ми намагалися їх переорієнтувати на Укроборонпром, але поки не вийшло через низку причин, в т. ч. бюрократичних. Те саме з Саудівською Аравією.

США СПРЯМОВАНІ НА ПОЛІПШЕННЯ ВІДНОСИН З ТУРЕЧЧИНОЮ

— З ким ще зустрічалися в Нью-Йорку, про що йшла мова?

— У нас була досить тривала зустріч з в.о. постійного представника Сполучених Штатів в ООН Келлі Кюррі. Говорили про ситуацію загалом, про наступні кроки в різних напрямках, а також про взаємини Сполучених Штатів з Турецькою Республікою. Ми пояснили, що зараз нас, практично більше за всіх, підтримує Туреччина і те, що між США і Туреччиною такі холодні відносини, створює нам проблему. Ми орієнтовані на євроатлантичну інтеграцію і, водночас, від Туреччини теж віддалятися не хочемо. Вона сказала, що є зараз тенденції, що все ж покращуватимуться відносини і, відповідно, Україну більше підтримуватимуть. Перспективи дуже добрі.

У Держдепартаменті США ми зустрічалися з Джорджем Кентом, він зараз є заступником помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії. З нами був ще адвокат Микола Полозов, який зараз координує групу юристів зі звільнення військовополонених і політв'язнів разом з МЗС та Міноборони України. Відбулося продуктивне спілкування. Але дещо насторожило. Американська сторона заявила, що завжди намагається допомогти Україні, але, що з'явилася інформація про деякі поставки російського ядерного палива, тобто з країни-агресора на українські атомні підприємства, викликала їх стурбованість і занепокоєння. Позицію України з цього питання більш детально пояснив Посол України в США Валерій Чалий. (Ред .: Раніше ситуацію роз'яснив Енергоатом).

КРИМ МОЖЕ БУТИ ДЕОКУПОВАНИЙ ЦІНОЮ РОЗПАДУ РОСІЇ

— Які наступні, на думку США, кроки слід зробити для того, щоб підготувати базу для повернення Криму правовим шляхом?

— Я вже це казав і повторюся, що цінність цієї резолюції про демілітаризацію, яка була прийнята ООН 17 грудня, полягає в тому, що там вперше йде посилання на Будапештський меморандум. І те, що в ООН проголосували, що це було порушення Будапештського меморандуму, дуже важливо. Наша наступна мета — створення платформи для повернення Криму на базі Будапештського меморандуму. Продовжуватимемо роботу в цьому напрямку. До речі, на цю тему ми говорили з американськими конгресменами. Вони знаходять такий підхід розумним і запропонували направити їм наше звернення, а також іншим країнам — підписантам Будапештського меморандуму, в т.ч. Китаю і Франції, не дивлячись на те, що вони приєдналися пізніше. Адже в меморандумі чітко говориться, що в обмін на відмову від ядерної зброї нам гарантують територіальну цілісність і безпеку. Де ці гарантії? Росія, як і передбачалося, категорично відкидає створення такої платформи. Це не так важливо. Нехай спочатку вони відмовляються, не беруть участі, але нехай така платформа існує. І якщо буде прийнято досить жорсткі санкції, думаю, Росія поступиться.

Я не раз говорив, звертаючись до західних лідерів, якби на окупацію території Грузії свого часу відреагували хоча б так, як на окупацію Криму, може, окупації Криму і не сталося б. Я не виключаю, що півострів може бути деокуповано ціною розпаду Росії. Такі дурниці, як робить Путін, до цього ведуть.

— Чи порушували на цих зустрічах питання про ситуацію в Азовському морі, про наших моряків, які перебувають в полоні у Росії, про сприяння їх звільненню?

— Про тривожну ситуацію, яка склалася після Азовської кризи, говорили на всіх майданчиках. Єдине, що не зовсім вийшло, — до прийняття другої резолюції з прав людини у нас була підготовлена досить потужна демонстрація, з гаслами і текстами: «Росія — піратська держава. Пірати не можуть бути членами Ради Безпеки», «Поверніть наших моряків, наші кораблі». Але так вийшло, що вночі, 22-го грудня, під самий кінець роботи, коли ми вже думали, що цю резолюцію, не розглядатимуть, вилетіли додому. Інформацію, про те, що резолюцію все ж розглянули і вона пройшла, ми отримали вже в дорозі. В цілому, до початку нового року це хороші «подарунки» для нас.

ЕДРОГАН ДОРУЧИВ ПОРУШУВАТИ ПИТАННЯ ПРО ВІЛЬНИЙ ПРОХІД КЕРЧЕНСЬКОЇ ПРОТОКИ НА ВСІХ ПЛАТФОРМАХ

— З Нью-Йорка до Києва ви попрямували через Анкару і провели ряд зустрічей в парламенті і в Міністерстві закордонних справ Туреччини. Розкажіть детальніше, які теми порушували?

— На зустрічі в міністерстві закордонних справ Туреччини ми якраз говорили про те, що могла б зробити Туреччина в роботі з тими країнами, які під час голосування в ООН утрималися. І хоч це питання нас турбує, загалом зазначу, що в цілому відчувається тенденція збільшення підтримки України. Позиція Туреччини цьому також сприяє.

У МЗС також йшлося про можливість організації поїздки президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана в Херсонську область для зустрічі там зі співвітчизниками, демонстрації підтримки регіону. Нам відповіли, що найближчим часом це непросто, оскільки в Туреччині також, разом з нашими, відбуватимуться місцеві вибори і навряд чи до 31-го березня вийде організувати візит. Але в цілому така можливість існує. Не виключено, що візит пройде не на рівні президента, а на рівні міністра закордонних справ і Україну відвідає Мевлют Чавушоглу.

— Як Туреччина оцінює ситуацію в Азовському морі? Президент Ердоган раніше заявляв про те, що готовий бути посередником. Чи йшлося про це?

— Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу сказав, що президент Едроган дав йому доручення на всіх платформах порушувати питання про вільний проході через Керченську протоку і необхідність повернення наших судів, захоплених в полон. Він також сказав, що створюється враження, що Путін не хоче вирішувати це питання і звільняти моряків до виборів. Він розглядає такий крок, як «подарунок» Порошенку до майбутніх виборів. Тобто він хоче використати ситуацію, як інструмент впливу на наші вибори. Це цинічно, суперечить не лише праву, а й моральності. Використовувати людей для політичних цілей — це система заручництва.

Говорили і в Туреччині, і раніше в США, про необхідність пильної уваги до Росії напередодні виборів, тому що поза будь-яким сумнівом, Росія докладатиме великих зусиль, щоб Порошенка не було переобрано. Вони підтримають кого завгодно будь-якими способами, аби не пройшов Порошенко.

— Чи порушували ви питання незаконного морського сполучення, проходження турецьких суден до Криму?

— Так, порушували. Якраз передали перелік цих кораблів. Торік, під час нашого візиту до Туреччини з генеральним прокурором, це питання також порушувалося. Я особисто говорив з Ердоганом і передав йому список кораблів, які заходять в порти. Після цього в Туреччині було ухвалено, що судна, що заходять до Криму, не обслуговуватимуться в портах Турецької Республіки. Але на практиці це обходять: кораблі заходять не під турецьким прапором, оформляють документи, нібито йдуть до Новоросійська, відключають радари. Але це дуже легко виявити, оскільки ми спостерігаємо за переміщенням через супутники. Наприклад, за кораблями, які роблять поставки на завод «Титан». Зараз слід провести перевірку, чи порушують вони турецькі закони.

УДАРОМ ПО РОСІЇ НАРІВНІ З ТОМОСОМ СТАНЕ ДЕОКУПАЦІЯ КРИМУ

— Найважливіша подія, яка відбудеться на початку нового року в Туреччині — вручення Томосу. Щоб цього не сталося, Москва використовувала всі можливі варіанти, в т. ч. намагалася чинити тиск на Туреччину. Чи збираєтеся ви брати участь у цій події в Стамбулі?

— Вважаю, що це найпотужніший удар на даному етапі по Росії. Ще одним, тотожним, стане деокупація Криму. Під час візиту і зустрічей в МЗС Туреччини, ми вчергове наголосили, наскільки створення незалежної церкви, отримання Томосу, важлива подія для України. Пам'ятаю, коли ми приїжджали в останній раз з Президентом Порошенком (3-4 листопада цього року — ред.), на зустрічі зі Вселенським патріархом Варфоломієм, він по черзі представив всіх членів нашої делегації. Коли дійшла черга до мене, то Варфоломій уточнив, чи знаю турецьку і звернувся до мене цією мовою. А коли ми прощалися, я сказав йому, що я не християнин, а мусульманин, але його мудрий і мужній вчинок, — надання незалежності українській церкві, — це на користь всім громадянам України, незалежно від національності і віросповідання. «Дай Аллах вам довгих років життя», — сказав я йому. Він розчулився і теж відповів: «Дай Аллах вам довгих років життя. Дай Аллах, щоб ви скоро повернулися на свою батьківщину». Безсумнівно, ми в січні збираємося на вручення Томосу, щоб показати, що ця подія також для нас дуже важлива.

— Телеканал «Аль-Джазіра» 23 грудня показав документальний фільм «Крим: темна таємниця Росії», створений колишнім продюсером Бі-Бі-Сі, володарем двох премій Emmy Award Джеймі Дораном. Картина демонструє хроніку подій анексії, а також розповідає про те, що відбувається на півострові зараз. Ви в цьому фільмі один з ключових коментаторів. Розкажіть, як відбувалася робота? Який ефект мала картина?

— Дійсно, я брав активну участь у створенні цього фільму. Коли знімальна група планувала виїхати до Криму, то звернулися до мене за роз'ясненням ситуації, попросили поділитися контактами тих, хто міг би розповісти про події. Я пояснив, що якщо просто питати у людей на вулиці, вони не скажуть правду, оскільки боятимуться реакції і розповідатимуть, як добре живеться, як вони вдячні. У фільмі беруть участь реальні очевидці подій. Доран і його команда дуже добре попрацювали.

Звичайно ж, реакція з боку Росії на цей фільм була очікуваною, негативною. Зі свого боку, ми раді, що величезна англомовна аудиторія Аль Джазіри по всьому світу побачила цей фільм.

Відвідуючи недавно Доху, також зустрічався з генеральним директором Аль Джазіри, просив його перекласти цей фільм арабською мовою, оскільки для нас дуже важливо, щоб в арабському світі знали про проблему Криму. Пообіцяли розглянути таку можливість.

У КРИМУ НАМАГАЮТЬСЯ ЗМІНИТИ СВІТОГЛЯД ЛЮДЕЙ ЯК У СРСР

— У цьому фільмі ми побачили деяких представників кримськотатарського народу, які відкрито розповідають про події періоду анексії, розповідають про злочини проти кримських татар, українців в Криму. Вони не побоялися це зробити, так само, як багато активістів не побоялися прийти 23 грудня в суд, щоб підтримати чотирьох бахчисарайців, яких обвинуватили в тероризмі і засудили до тривалих термінів позбавлення волі. Що скажете про те, що відбувається на півострові зараз? Які тенденції і прогнози?

— Ситуація погіршується і погіршуватиметься. Такий мій прогноз. Якоїсь лібералізації окупаційного режиму навряд чи варто очікувати. Зараз нас найбільше турбує зомбуюча пропаганда, спрямована на дітей. Вона має великий вплив. Хоча, можемо згадати, що за часів СРСР 70 років тривало зомбування, але ми не здавалися і за першої нагоди від нього очистилися. За радянських часів намагалися змінити світогляд людей, роблять це і зараз. Але я не думаю, що окупація триватиме настільки довго. Я маю намір повернутися до Криму ще за життя.

Ольга Будник,
Укрінформ
Анкара