З історії давноминулих воєн відомо чимало систем оборонних споруд, штурм яких потребував багато часу, зусиль і людських жертв. Лінія розмежування на Донбасі, що по живому розрізала українську територію, звичайно, не входить до списку неприступних укріплень. Однак люди, які щодня змушені її долати, підтверджують: КПВВ, що мали б сприяти перетину кордону, насправді нерідко створюють штучні перешкоди для подорожніх. Не всі їх витримують. А тому, буває, дорога до лінії перетину для деяких людей, на жаль, стає шляхом в один бік.

«Усе це дуже виснажує фізично  і психологічно»

Торік, намагаючись переїхати лінію розмежування, на контрольних пунктах в’їзду та виїзду на Донбасі померло понад 50 осіб. Серед жертв насамперед люди похилого віку, які, навіть попри серйозні проблеми зі здоров’ям тощо, змушені їхати з окупованої проросійськими незаконними збройними формуваннями території Донецької та Луганської областей. Бо голод не тітка — пиріжка не дасть.

«Виживання у «республіці» останніми роками трохи нагадує ситуацію з лазнею, роздягальню якої розташували аж через дорогу, — каже пенсіонерка з Горлівки. — Хоч у нашій ситуації все набагато гірше. Бо мешкаємо у «рускому мірі», який змушує нас люто ненавидіти Україну, але регулярно їдемо туди по пенсії, без яких не вижити. 2014 року ми повірили обіцянкам про російські зарплати й пенсії, проте від «братів» отримали тільки підвищення цін і жалюгідні подачки. А тому тепер уся надія на гроші, отримані по той бік лінії розмежування. Нерідко пенсіонери змушені годувати безробітних дітей чи внуків. Але щоб дістатися до України, немов на Місяць чи Марс полетіти! За чотири роки ми вже майже звикли, що «нова влада» зовсім не переймається нашими проблемами, проте на КПВВ нас за людей не вважають!»

Найбільше нарікань від подорожніх на черги, які збираються на «дирівських» постах перед виїздом з окупованої території Донеччини до України. «У середині січня їхав з Донецька в українську Костянтинівку, і на окупованій території нас чогось тримали майже три години, — каже 81-річний житель обласного центру. — В автобусі майже всі мої ровесники чи трохи молодші. І хоч того дня було не дуже холодно, у багатьох подорожніх за цей час і без того погіршало самопочуття: ковтали пігулки чи пили інші ліки. Навіть бойовик «ДНР», який зайшов у салон по наші паспорти, скривився: «Що у вас тут тхне, немов у лазареті?»

З огляду на літній вік і хвороби не всі витримують тривале «маринування» на КПВВ. 5 січня померла пенсіонерка, так і не дочекавшись переходу з окупованої території до українського КПВВ «Майорськ». 10 січня на КПВВ «ДНР» поблизу окупованої Горлівки померли відразу троє людей. 16 січня в черзі на окупованій території неподалік Горлівки не стало ще однієї жінки. Цими днями зафіксовано кілька смертей подорожніх, які їхали по пенсії та інші виплати, на КПВВ «Станиця Луганська» в Луганській області. Як розповідають очевидці, 72-річний чоловік не дійшов до українського «нульового» поста тільки 100 метрів.

 Навіть ті люди, які не­одноразово перетинали лінію розмежування, зізнаються, що фактично кожна з поїздок супроводжується нервуванням і стресовим станом. Подорожнім доводиться хвилюватися ще й через дуже активну в «ДНР» «боротьбу з українськими диверсантами». Бо досвід показує: «на підвал» можна потрапити навіть за саму пенсійну поїздку на українську територію, де буцімто кожного намагаються завербувати всюдисущі співробітники СБУ. Та й умови на КПВВ нітрохи не відповідають тривалому тут перебуванню людей у спеку, дощ чи мороз.

«Найчастіше проблеми з перетином лінії розмежування виникають у людей похилого віку: хвилювання і роки беруть своє. Багато з них бояться позбутися пенсій, а тому, збираючись в дорогу в такому стані, іноді просто забувають оформити пропуск чи взяти необхідні документи. Крім відчуття беззахисності та загрози насильства, вони зіштовхуються із жорсткими погодними умовами. Усе це дуже виснажує фізично і психологічно», — ділиться спостереженнями співробітник Слов’янського регіонального офісу Благодійного фонду «Право на захист» Олексій Істомін.

Штучні перешкоди  на хлібному місці

Нарікань на проблеми довкола перетину лінії розмежування хоч греблю гати. Та навіть затяті прихильники «руского міра» самопроголошеної «республіки» зазначають, що умови, створені для людей на українських КПВВ, набагато кращі, ніж на «дирівських». Це стосується порядку,  матеріального оснащення й суто людського ставлення.

«Мало того що донецькі прикордонники мають вигляд таких, немов тиждень ночували в канаві, — каже пенсіонерка з Макіївки. — Вони навіть не приховують свого негативного до нас ставлення: їздять тут усякі! А іноді крізь зуби цідять, що, мовляв, ми всі зрадники, бо їдемо до «бандер» по гроші, сало та ковбасу. Але самі часто шукають привід, щоб «арештувати» для своїх потреб українські продукти, цигарки чи ще щось».

Очевидці стверджують: здебільшого якщо на КПВВ «ДНР» очікування в черзі та паспортний контроль триває 2,5—3 години, то на українських — 15—20 хвилин. І подорожні отримують змогу переконатися, що такі затори створюють штучно для перетину кордону поза чергою, але вже за певну оплату. Насамперед це стосується тих людей, які їдуть власними автомобілями, проте заручниками ганебної ситуації стають і пішоходи — люди в автобусах.

Тривалий час «нова влада» вперто ігнорувала пекучу проблему, але після збільшення смертельних випадків у тривалих і принизливих чергах на КПВВ й загрози чергового соціального вибуху визнала, що ситуація критична.

«Нині у «ДНР» дуже гостро стоїть питання про ситуацію на КПВВ, а тому депутати «народної ради» ухвалили рішення про сприяння у реалізації ініціативи «глави ДНР» Дениса Пушиліна для стабілізації перетину громадянами пропускних пунктів, — урочисто заявив «спікер народної ради республіки» Володимир Бідевка. — Найближчими днями на КПВВ «Олександрівка», «Оленівка», «Горлівка» та «Октябрь» буде організовано роботу депутатів «народної ради», мета якої полягає в моніторингу поточної ситуації, а також прийманні заяв від громадян, які перетинають КПВВ».

Самі ж «громадяни» без оптимізму ставляться до таких заяв. Бо що збираються вивчати «депутати», якщо причина тривалих і багатокілометрових черг на поверхні? Адже йдеться про дуже звичне для всієї «республіки» банальне бажання тих, хто чергує на КПВВ, перетворити їх на хлібне місце і заробити. Тим часом перевіряльники вже виявили зовсім інші проблеми, які «уповільнюють перетин»: «недостатньо кадрів, брак вказівників біля пунктів, а також не очищені від снігу під’їзди до пунктів».

А ще у «ДНР» вирішили створити робочу групу і заспокоїли всіх, що вона «вже працює над створенням єдиної бази даних і відповідної нормативно-правової регламентації процесу для прискорення процедури перетину кордону».

«Як ми відреагували на «турботу» про нас? — перепитує жителька Донецька, яка на початку лютого їхала на українську територію. — До звичайних відписок нам не звикати. Але люди в дорозі сумно жартували. Оскільки всіх повідомили, що тепер на кожному КПВВ чергують ще й по два депутати, то виходить, платити доведеться ще й їм?»

 …Коли матеріал готували до друку, надійшла чергова сумна звістка з лінії розмежу­вання: на КПВВ на окупованій території Донеччини просто в автобусі помер житель селища П’ятихатки Горлівської міськради. Цю інформацію підтвердив і «глава адміністрації Горлівки»: «Сьогодні (7 лютого) на КПВВ «Майорськ» помер чоловік 19.10. 1956 р.н. Його зняли з автобуса без дихання і пульсу. Проводили реанімаційні заходи до приїзду швидкої допомоги. Лікарі констатували смерть».