ОРЕНДА ЗЕМЛІ 

Метрові бур’яни на земельних паях визначили відносини селян Новопсковщини та керівників СТОВ «Агрофірма «Закотненська»
 

У відрядження до села Закотне кореспондента «Урядового кур’єра» покликав лист. Як стверджували селяни, орендар їхніх паїв — СТОВ «Агрофірма «Закотненська» — не дотримується агротехнічних заходів для вирощування високих урожаїв, у рахунок орендної плати видає некондиційне зерно, порушує терміни розрахунків з орендної плати і проводить їх лише після переукладання договорів. Закотняни звернулися з проханням до кореспондента написати про їхні біди.

Так я опинилася на півночі Луганщини. Зустріч відбувалася в клубі, до нього йшли та їхали на «веломашинах» причепурені, у нових хустинках бабусі та суворі дідусі. Бо хто зараз залишився на селі? Пенсіонери «молоді» та глибоко старі. Тобто люди, які все життя віддали державі і розраховували, що вона їх на старості захистить, допоможе, коли ти людина працьовита та сумлінна. Але прийшли інші часи — кожен має дбати сам про себе. Кожен мусить своїм капіталом — земельним наділом — розпорядитися з розумом. Та якщо кмітливості не вистачає? А орендар ображає?

Розрахунок  на байдужість

Розмова на зборах від початку стала гарячою.

— Мене вкрай непокоїть, як використовується наша земля, яким чином буде проведений розрахунок за оренду паїв у 2012 році. Всі ви знаєте, що землі дуже погано обробляються. Забур’янені, — говорила член ініціативної групи з проведення зборів та припинення договірних відносин з агрофірмою Галина Соболь. — У мене та в членів моєї сім’ї — чотири земельні паї загальною площею приблизно 20 га. Я людина така, що цікавлюся справами. Тож коли зустрічаюся з агрономом, питаю, яка площа культур, що посіяли, яка врожайність. А він мене розглядає з подивом: з якого дива вона цим переймається? Чи не байдуже?.. А я бачу, що агрофірма господарює все гірше й гірше. Керівництво поскорочувало людей — водіїв та механізаторів. Ще донедавна у нас працювало майже дві сотні людей із села, а зараз залишилося зо 30. Орендар став й орендну плату платити погано. У рахунок виплат видає, бува, навіть, пріле зерно, якісь одбійки. Грошима отримати неможливо. А у нас чимало пенсіонерів, яким взагалі зерно не потрібно, — у них уже не те що корови немає, навіть курей.

Після зборів. Фото автора

Слідом за пані Галиною люди пригадали: коли «здавали паї в оренду, сподівалися, що фірма процвітатиме, може, і нам буде можливість більше виплачувати за оренду. Цей власник прийшов у 2000 році, ми йому повірили, тоді це було нове, незрозуміле і не знали, чим воно скінчиться».

Галина Соболь вела своє:

— Я ще в квітні звернулася телефоном до голови сільради. І запитала: хто здійснює контроль за використанням земель?

Голова Закотненської сільради Олена Комісаренко вимушено зізналася:

— Повноважень, щоб контролювати, як господарює агрофірма, у нас немає. Керівники фірми кажуть, що це втручання в їхню фінансово-економічну діяльність. Але ми не могли проігнорувати звернення людей, тож звернулися до району, а там створили та відрядили комісію для обстеження наших земель. І підтвердилося, що станом на 25 травня майже 700 га взагалі не було оброблено. Спеціалісти управління агропромислового розвитку про це склали акт. Після того ми з депутатами сільради вирішили провести сесію. Запрошували на збори керівників агрофірми — ті не з’явилися. Щоправда, після роботи комісії, тобто на сьогодні, заборгованість із зарплатні усунено, землю оброблено. Але ви самі знаєте: коли термін проведення сільгоспробіт пропущено, хай і висаджено в ріллю, яким буде врожай? Ми й сьогодні запрошували керівництво на збори — ніхто не приїхав.

Якийсь сивий чоловік із залу вигукнув:

— Як це ніхто не прийшов? Привести силоміць. За допомогою міліції!

Йому відповіли, що це неможливо. Невдоволення зростало. Охочих виступити більшало. Після тривалої розмови на загальних зборах закотняни затвердили склад ініціативної групи власників земельних ділянок (паїв), які надали свої земельні ділянки в оренду СТОВ «Агрофірма «Закотненська» та мають намір розірвати ці договори оренди. Таких нарахували 40 осіб.

У кожного  своя правда

Мені кортіло подивитися: що ж то за керівники агрофірми, які ігнорують збори своїх орендодавців?

Я знала, що після обіду відбудуться такі самі збори в селі Піски. СТОВ «Агрофірма «Закотненська» орендує паї в шести селах Новопсковського району і є найбільшим у цих місцях сільськогосподарським підприємством, бо порядкує майже на 7 тис. га землі. І хоча мені говорили, що запросити на збори представників агрофірми нереально, таки зателефонувала особисто директорові й засновнику.

— Претензії до фірми пред’являють на підставі якихось чуток, недомовок і абсурдів, — відчеканив директор агрофірми «Закотненська» Володимир Іслямов. — Непогано було б вам написати, що місцева адміністрація відкрито втручається в господарську діяльність, агітує пайовиків, аби вони переходили з однієї агрофірми в іншу.

Приїхати на збори пайовиків він відмовився.

— Та це не збори. Не піду, тільки згаю час. Знаєте, як тоді, коли голів колгоспів знімали… Я нікого до себе не тягнув. Усі йшли до мене самі. У мене заборгованості за паї, за податки, із зарплати немає, — вторив йому засновник СТОВ «Агрофірма «Закотненська» Олексій Ільїнов.

— Але люди вважають, що їм виплатили гроші тільки після втручання влади. Чому ви не хочете піти до людей? Давайте разом з’ясуємо об∂рунтованість їхніх претензій, — вмовляла я Олексія Вікторовича.

— Брехня! І ви не маєте права втручатися в господарську діяльність! А тут у нас персональна, скажімо так, справа.

Тож у село Піски, де зібралися його орендодавці, а по суті — роботодавці, оскільки він користується їхньою землею, він таки приїхав, але з чорного «Мерседеса» так і не вийшов і два кроки до сільського клубу, де проходили збори, не здолав.

 Соняшнику — підживлення.  А дітям?

Можливо, лише закотняни виявилися такими неповороткими, а інші селяни співпрацюють із латифундистом успішніше?

— Станом на 28 травня земельні ділянки були не оброблені. Бур’ян — до метра. Буквально на всіх 488 га, — розповіла голова Пісківської сільради Ольга Карчевська. — Дуже прикро. Із керівником агрофірми «Закотненська» люди просто не мають можливості зустрітися і сказати прямо в очі, що ж він робить.

І в Осинівській сільській раді доброго слова про це сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю не почула. Селяни розуміють, що земля в руках умілого господаря — навіть більше, ніж бізнес. Це й розвиток соціальної сфери району, і підтримка громади, і особливе ставлення до них, власників паїв.

— Як збори — так і розмови про те, як розірвати угоди з цією агрофірмою, — каже голова сільради Інна Птушко. — Знаєте, яке в засновників господарства ставлення до людей? Мовляв, у мене зв’язки в Києві та Луганську, а ти сиди біля своєї церкви та мовчи. Інші агрофірми громаді допомагають. А «Закотненська» — ні. Наведу кілька прикладів. Ми звернулися до агрофірми з проханням: давайте ми будемо у вас купувати молоко для нашого дитсадка. Знаю, що вони здають його по 1,50 грн. А нам запропонували брати в них по 6 грн. І це для дітей! Та що тут казати… За мішок соломи, необхідної для утеплення труб на водонапірній вежі, агрофірма «Закотненська» вимагала оплати. І виявилося, що ціна цієї соломи вища за ціну сіна. Навіть на поховання пайовики не можуть випросити допомоги, не кажучи вже про лікування чи якусь іншу біду. Але й це не все.

Ми, сільська рада, неодноразово зіштовхувалися з випадками, коли агрофірма «Закотненська» робила самозахоплення земель. Візьме поле, де повинне бути пасовище, та й посадить соняшник. Держкомзем виписує штраф. Керівники фірми заплатять дві сотні гривень. А прибутку скільки? А скільки збитку завдано?

А нещодавно керівники агрофірми надали нам рішення третейських судів, за яким їхнє товариство з обмеженою відповідальністю є власником господарських будівель, майна та землі, на якій стоять оті споруди. Як вони таке провернули? За чинним законодавством, землі під господарськими спорудами фірма має використовувати або в оренді, або викупляти. А вони безкоштовно у нас забирають. П’ять судів відбулося в Луганську, де ми повністю програли. Добре, що тепер нам назустріч пішов прокурор нашого району. За його допомогою направили апеляційну скаргу, зараз справа розглядатиметься в Донецьку. Але впевненості, що ми переможемо, немає.

КОМЕНТАРІ

                                   
Сергій БЄЛІК,
перший заступник голови
Новопсковської РДА:

— Комісія фахівців нашого району, яка була створена для перевірки фактів, що викладені в зверненні депутатів Закотненської сільської ради, підтвердила об∂рунтованість претензій пайовиків.

Взагалі СТОВ «Агрофірма «Закотненська» планомірно тягне показники району вниз. Показник урожайності тут на 10,5 ц/га менший за середній по району. Середня зарплата в агрофірмі на півтисячі менша, ніж середня по району, а від деяких господарств — навіть у 2,5 раза менша, хоч у тих господарствах землі менше.

Ми за те, щоб СТОВ «Агрофірма «Закотненська» повністю й добросовісно виконувала свої обов’язки або з миром відпустила людей.

                                   
Микола БЕЗУГЛИЙ,
перший заступник міністра
агропромислового розвитку
та продовольства України:

— На жаль, в Україні був певний період розвитку аграрного виробництва, який можна назвати стихійним або надзвичайно ліберальним. І тому певна частина сільгоспвиробників на власний розсуд використовує ту землю, яку орендує, порушуючи науково обгрунтовані рекомендації щодо технологій вирощування.

Чинне законодавство на сьогодні лише певною мірою може поставити питання перед користувачем щодо дотримування тих чи інших умов і обмежує вплив на виробника тільки в розмірі штрафу, який для користувача земель площею  1000 га є абсолютно непомітним.

Саме тому зараз у Міністерстві аграрної політики та продовольства розроблено низку надзвичайно серйозних документів. По-перше, це проект закону про грунти та їхню родючість, проект закону про сільське господарство, якими передбачається унормування показників, за якими треба відслідковувати діяльність того чи іншого виробника, а по-друге, система впливу і навіть відповідальності та покарань за порушення цього законодавства. Щодо відповідальності такого виробника, то починаючи від попередження і штрафу, ці закони передбачають навіть позбавлення права займатися аграрним бізнесом при систематичному порушенні законодавства. Я сподіваюся, що ці законопроекти будуть незабаром розглянуті у Верховній Раді.