Війна внесла корективи в життя всіх українців. Багато людей опинилися в дуже скрутному становищі — без їжі, грошей або навіть домівки та необхідних для виживання речей. У Харкові та області дуже скрутно було в перші місяці війни, коли було зачинено більшість магазинів, аптек, не працював громадський транспорт, а також були перебої з постачанням палива. Найбільше в ці дні страждали люди похилого віку та з інвалідністю. Вижити в цих жахливих умовах багатьом допомагали і допомагають волонтери, які знаходять усе необхідне і, ризикуючи власним життям через постійні ворожі обстріли, доставляють продукти, ліки та інші речі тим, хто потребує.

Харківські спортсмени об’єдналися

Спортивний клуб «Адреналін» із самого початку повномасштабного вторгнення російських окупантів перебуває на передовій гуманітарної допомоги жителям Харківщини. Цю громадську організацію було створено в Харкові 2016 року. До війни клуб розвивав кілька видів спорту, а нині перетворився на волонтерський штаб. Кістяк волонтерської організації, а це майже десяток молодих людей, становлять саме спортсмени. Але впродовж усіх місяців війни до неї долучалися та долучаються постійно друзі та інші небайдужі громадяни, які мають змогу й бажання допомогти.

«Із 25 лютого наша громадська організація почала надавати допомогу. Спершу вивозили до залізничного вокзалу людей з районів міста, які опинилися під постійним обстрілом ворога. Це і Північна Салтівка, і селище Жуковського та інші. Потім, наприкінці лютого, за власні кошти закупили продукти в супермаркетах, які ще працювали на той час, і почали розвозити тим, хто потребував», — поділився спогадами президент СК «Адреналін» легкоатлет Руслан Байрамов.

Війна занурила хлопців у світ волонтерства. Але вперше вони долучилися до цієї справи ще під час пандемії коронавірусу. Коли був карантин, вони розвозили продуктові пакети, маски й антисептики незахищеним верствам населення і багатодітним сім’ям у Харкові та громадах області.

«Допомагаємо вже давно. Якщо хтось опинився у скрутній ситуації й ми знаємо про це, то не стоїмо осторонь. Коли почалася війна, рішення прийшло саме собою. У нас є змога, отже треба допомагати людям», — розповів віцепрезидент СК «Адреналін», президент Федерації сумо Харківської області заслужений майстер спорту Антон Чуєв.

Спочатку допомагали тільки жителям Харкова. А із кінця березня почали їздити у громади області, яких не окупував ворог, але постійно обстрілював. Там не працювали магазини, а люди не мали змоги самостійно евакуюватися. Це були громади Дергачівського, Ізюмського та Чугуївського районів. Нині, коли майже всю Харківську область деокуповано, волонтери СК «Адреналін» їздять на визволені території.

«У Харкові та громадах, у які їздили раніше, вже вистачає волонтерів та допомоги. Там працюють майже всі магазини та інфраструктура, тому зосередили роботу на деокупованих територіях. Це здебільшого Куп’янський район. Збираємо заявки на евакуацію людей, щоб не їхати назад порожніми. Туди їдемо з гуманітарним вантажем, а назад забираємо людей, які хочуть евакуюватися», — розповів Руслан Байрамов.

Ризикуючи життям

Усі ці поїздки заради спасіння людей пов’язані з ризиком для самих волонтерів. Вони неодноразово потрапляли під ворожі обстріли, навіть під кулеметні черги.

«Ми вже всі звикли до вибухів. Часом буває, що потрапляємо навіть під обстріл. Якось, проїжджаючи поблизу міста Балаклія, яке на той час ще було в окупації, то завернули не туди й натрапили на ворожих військових, які почали по нас стріляти з кулеметів. Ми тоді погано вивчили карту, і це була необдумана поїздка. На щастя, тоді дивом усі залишилися цілими та неушкодженими. Нині, коли деокуповано майже всю область, не так часто потрапляємо в небезпеку. Раніше було частіше, навіть у Харкові в березні та квітні», — поділився президент СК «Адреналін».

Хлопцям є що пригадати. Майже кожна поїздка — це ризик потрапити під обстріли або застрягнути десь у дорозі. Та це не зупиняє їх, бо йдеться про людей, які потребують допомоги. Підрахунку того, скільком людям за ці місяці вдалося допомогти, не ведуть, бо не мають на це часу. Але напевне можна сказати, що їхнє піклування та ризики вберегли життя багатьом жителям Харківщини.

Одного разу, потрапивши під обстріл у селі Норцівка, куди за запитом приїхали евакуювати людей, хлопці допомогли витягти з-під завалів жінку. Вона була з переломами, зокрема відкритими, і з травмою голови. На той час в цьому селі не було ні військових, ні лікарів. Не було навіть автомобілів, які могли б відвезти поранену. Волонтери транспортували її на своєму автомобілі, в якому вже було пробито два колеса. Найближча лікарня була в місті Балаклія, яке на той час було в окупації, тому довелося везти поранену жінку через поля в місто Первомайський. Дорогою в селах підкачували колеса, а потім в одному із селищ знайшли наших військових. Вони вже прислали свою швидку та лікарів. Так завдяки волонтерам жінка залишилася жива.
Потім вона зателефонувала своїм рятівникам та подякувала. Тепер вони спілкуються, і хлопці вивезли із села її рідних, які залишилися вдома розбирати руїни. Загалом волонтери евакуювали тоді з Норцівки майже всіх жителів.

На жаль, не завжди волонтери можуть дістатися до тих, хто потребує допомоги, бо заважають обстріли, іноді погодні умови. Дуже часто доводиться їхати через поля, бо дороги обстрілюють окупанти. Але дощі роблять такі поїздки майже неможливими. Одного разу хлопці потрапили в халепу, евакуюючи людей з Ізюмського району Харківської області. Пішов дощ, машину занесло, вона застрягла. На щастя, поблизу були наші військові, які допомогли вибратися.

Взаємовиручка

Загалом труднощі, з якими стикаються волонтери громадської організації СК «Адреналін», такі самі, як і в інших: це пошук можливості придбати продукти та інші необхідні речі для тих, хто потребує, а також пальне для автомобілів.

«На перших порах ми витрачали особисті заощадження. Потім почали в соцмережах розміщувати інформацію, просити людей, щоб допомагали, чим можуть. Та щоб просити, треба було показувати результати нашої роботи. Почали робити відеоролики. Стало більше людей допомагати своїми донатами. Усе витрачаємо на закупівлю продуктів, інших потрібних речей і бензин.

Згодом почали співпрацювати з різними фондами. Тепер намагаємося допомагати і цивільним людям, і нашим військовим», — зазначив Антон Чуєв.

Велику допомогу надає Харківська обласна військова адміністрація, волонтерський штаб на базі управління у справах молоді та спорту ХОВА та Школи вищої спортивної майстерності. Крім того, допомагають різноманітні благодійні фонди, зокрема «Разом» та «Мирне небо». Співпрацюють волонтери і з іншими волонтерськими організаціями та активістами в районах області.

«У Харкові вже діє координаційний волонтерський штаб, який займається перепустками для волонтерів та багатьма іншими питаннями. Нам дуже допомагають капелани з міста Києва. Вони вийшли на нас через спортсменів та запропонували сприяння. Нині проблем з гуманітарною допомогою майже немає. Якщо в нас щось закінчується, то ми просимо допомогти інші організації. Триває постійна співпраця», — поділився Руслан Байрамов.

Завдяки волонтерській допомозі різних організацій нині навіть на деокупованих від ворога територіях Харківщини, які поки що залишаються без світла та інших комунікацій, немає проблеми із продуктами. Звичайно, чогось може не вистачати, але вберегти людей від голодної смерті вдалося. У більшості визволених містечок і сіл уже працюють крамниці, соціальні кухні. Але з іншого боку, щоб купити щось, потрібні гроші, а їх нині в багатьох немає.

Хлопці продовжують свою гуманітарну місію й розвозять необхідне у найвіддаленіші куточки Харківщини, які постраждали через війну. Якщо із продуктами в більшості населених пунктів уже все гаразд, то є потреба в іншому — ліках, теплих речах, печах-буржуйках та будматеріалах, якими можна полагодити пошкоджені внаслідок обстрілів вікна, двері та дахи.

Попереду, як стверджують волонтери, ще багато роботи. Крім того, вони не збираються зупинятися лише на Харківській області, а вже допомагають і сусідам з Донеччини. Туди їздили з гуманітарними вантажами в Лиман, Краматорськ та Дружківку.

«Продовжуємо допомагати. Далі дивитимемося, що саме робити. Однаково будуть віддалені місця, куди ще не надійшла потрібна допомога, де треба відновити інфраструктуру. У нас багато переселенців, які не відразу зможуть повернутися додому. Їх також треба підтримати», — підкреслив Антон Чуєв.