У «гучній справі» про банкрутство створеного свого часу родиною Гутів агрохолдингу «Мрія», що в Тернопільській області, з’явилися нові деталі. Причому такі, які, на переконання фахівців, істотно вплинуть не лише на долю самого агропідприємства і його працівників, а й загалом на імідж нашої країни. Йдеться про те, що теперішній менеджмент «Мрії» домовився з комітетами іноземних кредиторів та бондхолдерів про реструктуризацію чималої частки понад мільярдного доларового боргу: планується, що борг буде скорочено з 1,1 мільярда до 330 мільйонів доларів, за що кредитори отримають сформовані пакети акцій компанії.

Майбутня структура власності «Мрії» матиме такий вигляд: мотиваційний пакет обсягом 7,5% належатиме топ-менеджменту компанії, 50—54% — незабезпеченим кредиторам, 7,5% — кредиторам (провайдерам) робочого капіталу на 2015 рік і 31—35% — кредиторам робочого капіталу на 2016 рік. Кредитори, які стануть власниками, кажуть у компанії, у подальшому зможуть розраховувати на збільшення повернень через підвищення капіталізації «Мрії» і можливий продаж своєї частки в агрохолдингу.

— Кредитори «Мрії» ухвалили правильне рішення, погодившись на реструктуризацію боргу. Інакше вони б могли втратити більше, — вважає старший аналітик інвестгрупи «Арт Капітал» Андрій Патіота. — Іноземці, розуміючи ситуацію, що склалася в Україні, йдуть на певні поступки, і це для нас дуже добре. Що ж до «Мрії», то це окремий випадок, оскільки він пов’язаний з, м’яко кажучи, не зовсім правильною поведінкою колишніх власників. А спільне правило для України — те, що стрімка девальвація вплинула на здатність загальної маси вітчизняного корпоративного сектору обслуговувати борги.

Рятуючи агрохолдинг, керівництво «Мрії» подбало не лише про цьогорічний урожай, а й про майбутнє її працівників. Фото з сайту agroportal.ua

Звідки «ноги ростуть»

До речі, про «не зовсім правильну поведінку» колишніх власників, якій у відкритих джерелах приділено чимало уваги. Якщо коротко, то агрохолдинг «Мрія», який до 2014 року вважався чи не найперспективнішим сільськогосподарським підприємством країни, створив ще 1992 року колишній голова колгоспу села Васильківці, що в Гусятинському районі Тернопілля, Іван Гута із дружиною й синами, один з яких — Микола — пізніше його й очолив. А у серпні 2014-го підприємство раптом оголосило дефолт нібито через неможливість погасити борги за кредитами. Торік у березні інвестори звернулися до правоохоронців, які з’ясували, що кошти, отримані від інвесторів, керівництво холдингу банально вивело на рахунки підставних фірм. Компанію вдалося зберегти лише завдяки тому, що контроль перейшов до її кредиторів, — у лютому 2015 року Комітет кредиторів поставив на чолі підприємства нового гендиректора Саймона Чернявського. Перемовини нового менеджменту про реструктуризацію боргу тривали понад рік.

Фінансові експерти, які аналізували ситуацію, пояснюють, що з 2010 року Гути почали працювати з кредиторами, послуговуючись принципом сумнозвісної фінансової піраміди «МММ». Тобто кожен наступний кредит брали задля того, щоб обслуговувати (повертати проценти) попередній. За таких умов, коли відсотки виплачували вчасно, «Мрія» нібито розвивалася, насправді ж із карколомною швидкістю накопичувала тіла кредитів — і борг у 2014 році перевищив мільярд доларів. Нині щодо екс-директора агрохолдингу «Мрія» Миколи Гути і його спільників, яких підозрюють у розкраданні й розтраті понад мільярда доларів іноземних інвестицій, відкрито майже три десятки кримінальних проваджень. Сам Гута, який переховується не лише від українського, а й від міжнародного правосуддя, дременув аж у Швейцарію, тож нині вирішують питання про його екстрадицію в Україну.

Позитивний сигнал

Доки силовики шукають шахраїв, які ледь не знищили справді перспективний агробізнес, «Мрія», кажуть експерти ринку інвестицій, отримала шанс на друге життя. Водночас ця домовленість про реструктуризацію стала своєрідним сигналом і для інших інвесторів, які вклали кошти в український бізнес, підкошений пізніше девальвацією національної валюти. Так, на думку старшого економіста Центру економічної стратегії Дмитра Яблоновського, Україна «закріпила найнижчу точку, а тепер ми маємо шанс відштовхнутися від дна. Причому ми пояснили інвесторам, як бачимо наше подальше майбутнє і як саме від цього дна відштовхуватимемося. Але нам потрібно не тільки познайомити інвесторів із планом подальших дій, а й на практиці довести, що можемо  його виконувати. Тільки тоді інвестори зацікавляться подальшими капіталовкладеннями».

Що реструктуризація боргів аграрного холдингу спростить аналогічний процес і для інших компаній, впевнені й у Нацбанку України. Як стверджують у прес-службі регулятора, «реструктуризація боргу «Мрії» стане успішним прецедентом захисту прав українських й іноземних інвесторів та кредиторів в Україні і продемонструє, що в нас можлива комп?лексна реструктуризація боргу між усіма кредиторами в межах українського законодавства та регулювання банківського сектору».

У НБУ заявили, що підтримують узгоджений і відкритий підхід до процесу реструктуризації, оскільки саме він максимально відповідає інтересам не лише закордонних позичальників, а й України загалом.

За словами Дмитра Яблоновського, реструктуризація боргів великих компаній на кшталт «Мрії», як і факт отримання Україною третього траншу кредиту МВФ, переконливо свідчить, що Україна рухається шляхом реформ, а це дає підстави сподіватися, що нам можна очікувати на подальше потепління у відносинах з інвесторами.

«Той факт, що кредитори вирішили спробувати реанімувати «Мрію», — підтвердження довіри як до конкретної компанії і її менеджменту зокрема, так і до України загалом, — переконаний і начальник аналітичного відділу інвест?компанії «Eavex Capital» Дмитро Чурін. — Тобто вони туди вливають певний робочий капітал, щоб «Мрія» вела господарську діяльність і змогла вийти на фінансові показники, які дадуть їй змогу у майбутньому здійснити виплати кредиторам.

А ситуація в агрохолдингу була дуже заплутаною: з одного боку, багато банківських кредитів, а з другого, коли її вивчали вже нові управляючі, виникли питання щодо застав».

Пояснюючи, чому ця ситуація стала можливою в принципі, аналітики нагадують, що основний аргумент сільгоспхолдингів — те, що вони брали кредити, коли зернові коштували дорожче. І зниження цін на збіжжя на світових ринках дає змогу агрохолдингам заявити, що кредитори повинні йти на поступки, тому що їхні бізнес-плани будували за іншими сценаріями. Зазвичай тут ідеться про пролонгацію. «Що ж до інших компаній, — продовжує аналітик, — то вже є оголошені наміри. Є «Мет?інвест», є ДТЕК, які хочуть і вже натякають інвесторам, що вони свої єврооблігації перепаковуватимуть на 21—23 роки. Ці наміри вже озвучено, й вони лише очікують реалізації на папері».

«Мрія» була однією з останніх компаній, що потрапили під реструктуризацію. «Усі компанії, передусім через девальвацію гривні, у 2014 році зіштовхнулися з величезними проблемами, — пояснює «Урядовому кур’єру» керівник інвестдепартаменту ІК «Concorde Capital» Олександр Паращій. — Для багатьох, хто працював у гривневому середовищі, борг став непосильним. Ті, хто мав виручку в доларах (а це «Метінвест», «Ferrexpo»), опинилися в дещо іншій ситуації: «Метінвест» постраждав від війни на сході, «Ferrexpo» — від того, що банк «Фінанси і кредит» визнали неплатоспроможним. Кожен зіштовхнувся зі своїми проблемами, котрі й змусили їх ініціювати переговори з інвесторами. Здебільшого вони вже успішно завершилися. Хоч багато хто — ДТЕК, «Метінвест» — ще в процесі». Але стабілізація ситуації, яку ми спостерігаємо нині, дає змогу шукати нові шляхи розв’язання проблем, а значить — нові можливості для України у співпраці з іноземними інвесторами.

Оксана ЧИРВА
 для «Урядового кур’єра»